Ще п’ять-сім років тому флагманський смартфон являв собою відносно передбачуваний набір компонентів: скляний «брусок» з прямокутним дисплеєм, літій-іонним акумулятором на 4000−5000 мА·год (більше було лише у «незнищенних» китайських смартфонів для екстремалів) та кількома камерами на задній панелі.
З того часу індустрія пережила глибоку трансформацію. На ринок вийшли складні смартфони з подвійним згином. Корпуси «схудли» до неймовірної товщини близько 5 мм, з’явилися інноваційні кремнієво-вуглецеві батареї, перископічні об'єктиви з десятикратним оптичним зумом, а в «мізках» смартфонів оселився генеративний ШІ, що працює безпосередньо на пристрої.
І все це — не просто маркетингові ходи.
Кожна з перелічених нижче технологій вплинула на розвиток нових моделей, змусила конкурентів переглядати стратегії, а в ряді випадків — фактично створила нові ніші на ринку смартфонів.
NV обрав десять інновацій, які вже визначають обличчя смартфона найближчого десятиліття.
Передплатіть NV Преміум та читайте без обмежень
Нам необхідна ваша підтримка, щоб займатися якісною журналістикою
Складні екрани
Ідея смартфона з гнучким дисплеєм здавалася скоріше концептом до квітня 2019 року, коли Samsung почав розсилати журналістам перші зразки Galaxy Fold. Тоді пристрої масово ламалися, реліз довелося перенести, а багато аналітиків вже поховали ідею складаних смартфонів.
За минулі роки цей сегмент значно подорослішав. Причому, крім Samsung, який все ще відіграє в ньому досить помітну роль, підтягнулися й інші. Наприклад, Motorola відродила свій легендарний RAZR з 2000-х, та й китайські бренди намагаються не відставати. Обидва формати — класична «розкладачка» і «книжка», як їх називають у народі, — щороку поповнюються новими моделями. Виробники вже навчилися позбавлятися помітної складки посередині екрана і навіть наділяти складні смартфони (а це, в принципі, тендітна конструкція) захистом від води та пилу.
Індустрія з нетерпінням чекає, коли на цей ринок вийде Apple. Чутки про складаний iPhone ходять вже кілька років, і цього року всі говорять про осінню презентацію якогось iPhone Ultra.
Смартфони з подвійним згином
Не чекаючи, що ж там випустить Apple, конкуренти продовжують стрімко розвивати напрямок смартфонів із гнучкими екранами.
Якщо звичайні складні смартфони досі здаються вам екзотичними, то наступний етап їхньої еволюції — так звані «трифолди» — взагалі здатний шокувати.
Назва, звичайно, не офіційна, але після виходу моделі Samsung Galaxy TriFold вона має шанси закріпитися. Йдеться про смартфон, який складається двічі і має, так би мовити, три варіанти використання. У повністю складеному стані він схожий на звичайний смартфон. Потім його можна розкласти, отримавши екран більшої діагоналі. І нарешті його можна розкласти повністю. Тоді у вас в руках опиниться справжній планшет.
Перший такий пристрій, до речі, випустила восени 2024 року компанія Huawei. У повністю складеному стані дисплей мав діагональ 6,4 дюйма, а повністю розкладеному — 10,2 дюйма. Samsung відповів у грудні 2025 року моделлю Galaxy TriFold.
Багато експертів вважають, що в міру вдосконалення технології дисплея та подальшого «потоншення» корпусів смартфона саме цей формат стане домінуючим на ринку смартфонів уже в найближчому десятилітті.
Ультратонкі смартфони
Історія любить повторюватися. У 2000-х роках гостра конкуренція між лідерами галузі вже призводила до гонитви за максимально тонкими корпусами. У середині 2020-х років ми спостерігаємо аналогічний тренд.
Samsung першою випустила Galaxy S25 Edge товщиною 5,8 мм, а Apple через кілька місяців відповіла ще тоншим iPhone Air. З товщиною 5,6 мм модель стала найтоншим iPhone в історії. Корпус виконаний з титану (завдяки чому смартфон вийшов феноменально міцним), а вага становить всього 165 грамів.
Головними компромісами таких смартфонів на сьогоднішній день є батарея, камера та динаміки. У тонких корпусах просто немає місця для того, щоб розміщувати ті самі компоненти, що й у моделях зі звичною товщиною.
По суті, ультратонкі смартфони повернули в індустрію питання, на яке десять років тому вже, здавалося, відповіли: де компроміс між формою і функціональністю. Судячи з продажів iPhone Air (частка всього близько 6% від загальних продажів смартфонів Apple), користувачів, які хочуть щодня тримати в руках неймовірно тонкий і легкий пристрій, жертвуючи якістю звуку та нічною зйомкою, поки що не дуже багато. Але чутки про наступне покоління ходять наполегливі. І якщо Apple зможе подолати існуючі «компроміси», зберігши товщину, то ніша буде зростати.
Кремній-вуглецеві акумулятори
Один із найнепомітніших, але найважливіших зрушень у мобільній індустрії — перехід на кремній-вуглецеві (Si-C) батареї.
Кремній утримує значно більше іонів літію, ніж графіт, що дозволяє або збільшити ємність при тих самих розмірах, або зберегти ємність при зменшенні габаритів.
Як це часто буває останніми роками, інноваторами в галузі батарей стали китайські компанії. Більшість актуальних флагманів з Піднебесної — від Xiaomi 17 Ultra до OnePlus 15 — оснащені саме такими акумуляторами. Це дозволяє збільшити автономність на 10−20% при тій самій товщині корпусу.
Іншими словами, приріст автономності вперше за довгий час забезпечується не оптимізацією програмного забезпечення, а зміною фізичних властивостей самої батареї.
Тим часом традиційні лідери ринку Apple і Samsung досі не поспішають впроваджувати цю технологію. По-перше, вона дорожча, по-друге, поки що не до кінця зрозуміло, наскільки довговічні такі батареї.
Антишпигунські дисплеї
Прихильники конфіденційності звикли, що захист від підглядання через плече традиційно забезпечується наклеюванням на екран спеціальної плівки. Однак на початку 2026 року на сцену впевнено вийшла компанія Samsung, запропонувавши унікальне рішення цієї проблеми безпосередньо на рівні OLED-панелі.
Топовий смартфон Galaxy S26 Ultra використовує нову OLED-панель з технологією Flex Magic Pixel, яка дозволяє регулювати напрямок світлового потоку. І тому, хто дивиться на дисплей збоку, замість зображення видно лише чорний прямокутник. Причому, блокувати зображення можна як вручну, так і автоматично, заздалегідь вказавши особливо важливі для вас додатки в налаштуваннях (наприклад, банківські додатки або месенджери).
Як це часто буває, такого роду функції начебто нікому не потрібні на самому початку, але вже через кілька років вони стають опцією за замовчуванням.
Перископічні камери
Наприкінці 2010-х років здавалося, що у сфері камер для смартфонів досягнуто максимального прогресу. Оптичний зум на смартфоні обмежувався дво- або трикратним збільшенням — довгий об'єктив просто не вміщався у плоский корпус. Вважалося, що надалі якість фотографій доведеться покращувати лише за допомогою програмного забезпечення.
Однак гостра конкуренція між Huawei, Samsung і Apple призвела до появи перископічних камер.
Принцип конструкції простий: промінь світла повертається на 90 градусів через призму і проходить уздовж корпусу смартфона, що дозволяє «витягнути» фокусну відстань об'єктива без збільшення товщини пристрою.
Звісно, це передбачає певний компроміс щодо якості. Фізика невблаганна, основний модуль камери, який отримує світло «напряму», завжди зніматиме трохи краще. Але виявилося, що якщо застосувати до перископічної камери глибоку постобробку за допомогою нейромереж, то користувач втрати якості не помітить. Тому перископічні камери з нами тепер надовго.
Великі датчики
Паралельно з гонитвою за довгим фокусом виробники збільшували й фізичний розмір головного сенсора камери. Чим більший сенсор, тим більше світла він вловлює, тим менше на знімку буде «шумів», тим більший динамічний діапазон, тим кінематографічніше зображення.
Прорив стався у 2023 році, коли Xiaomi представила модель 13 Ultra з однодюймовим сенсором, що було вдвічі більше за звичайний розмір. Матрицями такого розміру раніше оснащувалися лише фотокамери досить серйозного рівня.
Таким чином смартфони зробили ще один великий крок у бік перетворення на кишенькових монстрів, які буквально поглинають усі інші види гаджетів.
Супутниковий зв’язок
Супутниковий зв’язок став ще одним напрямком, у якому Apple впевнено задала тон. У 2022 році в 14-му поколінні iPhone вперше з’явилася можливість надсилати повідомлення через супутникове з'єднання. Це рішення покликане не замінювати стільниковий зв’язок, а доповнювати його в зонах із поганим покриттям або в екстрених ситуаціях.
Тепер подібним функціоналом володіють смартфони Samsung і Google.
І, судячи з усього, супутниковий зв’язок може незабаром стати чимось більшим, ніж екстрений засіб. Оператори вже тестують двосторонній супутниковий інтернет для передачі повідомлень у популярних месенджерах та прийому дзвінків від абонентів стільникових мереж.
Епоха штучного інтелекту
Загальна істерія навколо ШІ не оминула й смартфони. Виробники кинулися в гонку за втіленням ідеї генеративного ШІ, який би працював безпосередньо на смартфоні, використовуючи його апаратні можливості для прискорення роботи та підвищення ефективності.
Пріоритет у цьому напрямку належить не Samsung і не Apple.
У жовтні 2023 року компанія Google представила модель Pixel 8 Pro — перший смартфон, на якому локально, прямо на чіпі, запускалися генеративні моделі ШІ. Слідом потягнулися й інші виробники, як західні, так і китайські, які щосили просувають місцевий ШІ Deepseek.
Apple поки що відстає, хоча за останніми даними, «старенька» Siri в найближчому майбутньому оновиться з використанням Gemini від Google.
Сьогодні вже неможливо уявити собі смартфон без ШІ, це один із домінуючих трендів індустрії.
Dynamic Island
Протягом кількох років у верхній частині дисплеїв iPhone розташовувалася горезвісна «моноброва» — виріз, що приховував фронтальну камеру та різні датчики. У 2022 році разом із 14-м поколінням iPhone з’явився «динамічний острів». Це була, по суті, панель сповіщень, замаскована під виріз камери. Незабаром безліч розробників адаптували свої додатки, дозволивши їм відображати на Dynamic Island поточні сповіщення, прогрес доставки їжі, стан рахунку футбольного матчу, час, що залишився до прибуття таксі тощо.
Сьогодні аналоги цієї панелі з’явилися і у багатьох конкурентів на Android. Це — ще одне рішення Apple, яке було зустрінуте з насмішками та скепсисом, а в підсумку стало новим стандартом індустрії.
А ще це — рідкісний приклад того, як суто програмне рішення стало значущою інновацією без змін у «залізі».