У пошуках сусідів. Ми виявимо інопланетян — проте зовсім не в тому вигляді, як ви очікуєте

Наприклад, Мартін Ріс, почесний професор космології та астрофізики Кембриджського університету, у своїй колонці для The Conversation пише, що виявлений нами позаземний інтелект буде «радше штучним, ніж біологічним», і, можливо, йому навіть не потрібна буде планета для існування.

Навколо нас існує неймовірна кількість зірок, кожна з яких потенційно може бути основою розвитку інопланетної цивілізації. І далеко не факт, що життя на тих планетах розвивалося так само, як на Землі.

Навіть людство за кілька тисячоліть своєї «сучасної» історії дійшло до створення та розвитку штучного інтелекту. Ріс передбачає можливість того, що людський мозок та його розвиток — це лише невелика частина історії розвитку «справжнього людства», яким правитиме штучний інтелект. А тому він упевнений, що за схожим принципом усе може обернутися і для інопланетної гіпотетичної цивілізації.

«Людська технологічна цивілізація налічує лише тисячоліття — і вже через одне-два століття людей може витіснити штучний інтелект. Потужність комп’ютерної обробки вже зростає в геометричній прогресії, завдяки чому в майбутньому ШІ буде використовувати набагато більше даних, ніж сьогодні. Із цього випливає, що тоді він міг би стати експоненційно розумнішим, перевершивши загальний інтелект людини», — пише професор.

Якщо проєкт SETI буде успішним, то ймовірність того, що він запише повідомлення, які слід декодувати, буде мізерно малою. У кращому разі він натрапить на сигнал невідомої нам машини, упевнений Ріс.

Однією з таких машин може бути робот, що самовідтворюється, передбачає грузинський фізик Заза Османов. Але вони можуть бути настільки маленькими, що ми їх не побачимо за допомогою звичайних телескопів. Тому він пропонує використовувати для їхнього пошуку потужний радіотелескоп, який є в розпорядженні людства.

Ідея про дослідження космосу за допомогою роботів, які створюють свої копії, використовуючи сировину, знайдену на інших планетах або астероїдах, належить американо-угорському математику-комп'ютернику Джону фон Нейману.

Тут можна провести паралель із бактеріями на Землі, які розмножуються і таким чином поступово поширюються планетою. Приблизно такий спосіб запропонував і фон Нейман — якщо цивілізація має достатню кількість технологій, вона може створити роботів, що самовідтворюються, які створюватимуть свої копії і таким чином згодом зможуть охопити якщо не весь космос, то хоча б чималу його частину.

Створення таких зондів зажадало б від цивілізації ШІ неймовірної сили та можливостей — людству ще далеко. Далеко не факт, що ми взагалі готові до створення штучного інтелекту з такими великими можливостями.

Ми вже розповідали про шкалу Кардашева, яка оцінює розвиток цивілізації на основі кількості споживаної нею енергії:

• Цивілізація I типу використовує всю енергію, доступну на «домашній» планеті;
• Цивілізація II типу вміє добувати та використовувати енергію своєї зірки;
• Цивілізація III типу вміє видобувати та використовувати енергію всієї своєї галактики.

Людство поки що не досягло навіть I типу — зараз наш показник дорівнює 0,73, а вчені пророкують наше «підвищення» приблизно через 100−200 років. Щоб створити зонди фон Неймана, необхідний хоча б II «рівень». Османов підрахував — людям, щоб вважатися цивілізацією ІІ типу, потрібно приблизно 3000 років.

Проте ми зможемо виявити сліди діяльності таких зондів. Як фізик пояснив виданню Inverse, ці кораблі споживатимуть величезну кількість матеріалів для самореплікації. Цей процес вироблятиме радіосигнали та рентгенівські промені, які в ідеалі зможе вловити найбільший радіотелескоп у світі — китайський FAST.

Зовсім недавно у нас уже була «хибна тривога». Один із радіотелескопів уловив сигнал, який не був схожий на жоден із відомих нам сигналів, що виходив від найближчої до Сонячної системи зірки — Проксима Центавра. Однак після детального аналізу вчені дійшли висновку, що це було спотворення одного з «фонових» сигналів на кшталт тих, що видають вежі стільникового зв’язку.

Проте саме радіотелескопи є нашими найкращими космічними очима, адже вони бачать те, що недоступне звичайним телескопам. Саме тому Османов хоче використовувати FAST для пошуку інопланетних зондів фон Неймана.

Проте, незважаючи на всі пошуки, досі ми так і не виявили жодного сигналу, який би переконав нас у тому, що десь у космосі ми маємо розумних сусідів. Мартін Ріс упевнений — справа може бути не тільки в їхній відсутності.

«Фізична реальність може містити складності, недоступні ні нашому інтелекту, ні нашим почуттям. ШІ може сприймати реально інакше, ми не можемо передбачити чи розуміти його мотиви. Ось чому ми не можемо однозначно стверджувати, що означає поточне радіомовчання — можливо, інопланетні цивілізації просто не контактують із нами», — пише він.