Земля тьмяніє. Нове дослідження NASA виявило асиметрію, яка прискорює глобальне потепління

Хоча з космосу наша планета має звичний яскравий вигляд — блакитний океан, білі хмари та зелені материки — нещодавнє дослідження показало, що її загальна яскравість зменшується. Це тривожна зміна, оскільки світність Землі є результатом того, скільки сонячних променів відбивається від її поверхні та атмосфери, а скільки поглинається.

Науковці вимірюють яскравість планети через коефіцієнт відбиття, відомий як альбедо. Загальне альбедо Землі знижується протягом десятиліть, але нове дослідження, опубліковане в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences USA, виявило нерівномірність цього процесу: Північна півкуля тьмяніє навіть швидше, ніж Південна. Ця втрата яскравості може призвести до посилення потепління в Північній півкулі, що виведе з рівноваги погодні системи планети.

Дослідник NASA Норман Леб із колегами вивчив ці зміни, використовуючи дані трьох різних супутників, які протягом 24 років вимірювали кількість сонячного світла, що надходить, і кількість вихідного довгохвильового випромінювання, яке відбивається назад у космос. Вони також залучили дані з високороздільних знімків, карти снігу та хмар, а також комп’ютерні кліматичні моделі.

Дослідники висувають кілька гіпотез щодо причин цієї різниці. По-перше, коли Земля нагрівається, повітря утримує більше водяної пари, яка поглинає сонячну радіацію. Оскільки Північна півкуля нагрівається сильніше, це може частково пояснювати її потемніння. По-друге, свій внесок вносять зміни в аерозолях — дрібних атмосферних частинках (від забруднювачів до пилу чи морської солі), які відбивають сонячну радіацію.

Завдяки суворішому контролю за викидами аерозолів у Північній півкулі (наприклад, у США та Китаї) з початку 2000-х років, а також таненню льоду та снігу, ця частина планети відбиває менше сонячного світла. Водночас у Південній півкулі, навпаки, велике виверження вулканів та лісові пожежі в Австралії останніми роками додали в атмосферу аерозолів, що тимчасово підвищило її відбивну здатність.

Зсув балансу альбедо призводить до того, що «вся циркуляція клімату буде зміщуватися, щоб транспортувати енергію з півкулі, яка має надлишок, до тієї, що має дефіцит», пояснює професор атмосферних наук Браян Соден.

Це може вплинути на океанічні течії та змінити розташування дощових поясів, що матиме серйозні наслідки для доступу до води. Звичайно, якщо Північна півкуля поглинатиме більше сонячної радіації, вона продовжить нагріватися, що спричинить подальше танення льоду та снігу, підживлюючи глобальне потепління та прискорюючи тьмяніння. Хоча пряма кореляція ще не підтверджена, Леб зазначає, що тропічні опади в Північній півкулі вже зросли відносно Південної.