В ООН кажуть, що озоновий шар незабаром повністю відновиться. Що може піти не так?
Наукпоп11 січня 2023, 20:02
Озонові діри — одна з найбільш суперечливих тем з-поміж тих, що стосуються глобальних кліматичних змін.
Вперше помічені наприкінці XX століття, «озонові діри» — це серйозні руйнування озонового шару земної атмосфери, який розташований на висоті 10−50 км над поверхнею, і який відіграє важливу захисну функцію, блокуючи шкідливе ультрафіолетове випромінювання Сонця.
1987-го в рамках Монреальського протоколу країни домовилися про контроль озонових дір, що з’явилися над полюсами. Головний елемент цього контролю — скорочення викидів оксидів азоту, хлорофлюорокарбону, трихлорфторметану та інших речовин, що руйнують озон. Незважаючи на домовленості, деякі країни продовжують виробляти небезпечні хімікати й досі.
Минулого року повідомлялося про можливу появу озонових дір над тропіками, хоча більшість учених заперечували цю інформацію.
Днями Всесвітня метеорологічна організація (ВМО), Програма ООН з навколишнього середовища та різні урядові установи США та Європейського союзу опублікували звіт, згідно з яким озоновий шар дійсно відновлюється, обмежуючи глобальне зростання температури повітря. Але є нюанс.
Передплатіть NV Преміум та читайте без обмежень
Нам необхідна ваша підтримка, щоб займатися якісною журналістикою
Позитивний прогноз
«Завдяки глобальній угоді людство запобігло великій катастрофі для здоров’я, викликаній проникненням ультрафіолетового випромінювання через величезну діру в озоновому шарі», — заявляв Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш під час Всесвітнього дня озону кілька місяців тому.
Відомо, що підвищений рівень сонячного ультрафіолету може збільшити ризик розвитку раку шкіри та катаракти у людей, послабити імунну систему людини, знизити продуктивність сільського господарства та негативно вплинути на чутливі водні організми та екосистеми.
У новому звіті зазначено, що приблизно до 2066 року розміри озонової діри над Антарктикою мають скоротитися до показників 1980-го. Цього року вчені виявили проблему руйнування озонового шару на полюсах.
На відновлення озонового шару над Арктикою очікують ще раніше — приблизно до 2045 року. А над іншими континентами — до 2040-го.
«Робота з озоновим шаром створює прецедент для подальших дій щодо боротьби з глобальними кліматичними змінами. Наш успіх у поетапній відмові від хімічних речовин, що руйнують озон, демонструє, що можна і потрібно зробити в найкоротші терміни для відмови від викопного палива, скорочення викидів парникових газів і, зрештою, обмеження зростання температури», — заявив голова Всесвітньої метеорологічної організації Петтері Таалас.
Автори звіту прогнозують, що дотримання Монреальського протоколу та відновлення озонового шару дозволить уникнути глобального потепління повітря як мінімум на 0,3−0,5 градусів Цельсія до 2100 року.
За словами Гутерріша, захищені від шкідливого ультрафіолетового випромінювання, рослини зможуть процвітати і накопичувати вуглець, запобігаючи його потраплянню в атмосферу та посиленню парникового ефекту.
«Монреальський протокол вдався, бо коли наука виявила загрозу, з якою ми всі зіткнулися, уряди та їхні партнери почали діяти… Повторюючи аналогічні швидкі дії в інших сферах, ми можемо зупинити вуглецеве забруднення, яке призводить до небезпечного нагрівання планети», — сказав глава ООН.
Небезпека геоінженерії
Під час презентації звіту експерти ООН також обговорили можливі наслідки запланованих геоінженерних проектів, за допомогою яких деякі вчені хочуть уповільнити глобальне потепління.
Один з таких проектів розглядають в Управлінні науки та технологій Білого дому: дослідники аналізують способи збільшення відбивальної здатності земної атмосфери за допомогою методів «сонячної геоінженерії».
«Відбиття сонячного світла може захистити мільярди людей, і це ознака того, що керівництво Білого дому просуває дослідження, щоб будь-які майбутні рішення могли бути засновані на науці, а не на геополітичному балансуванні на межі війни», — говорив засновник інвестиційного фонду кліматичних технологій Lowercarbon Capital Кріс Сакка, який раніше інвестував у дослідження сонячної геоінженерії.
Цей проект передбачає розпилення стратосферного аерозолю над океаном, освітлення морських хмар та зниження щільності пір'ястих хмар. Вчені припускають, що стратосферний аерозоль можна розпорошувати на висоті від 10 до 30 миль над поверхнею Землі та нова «тонка хмара аерозольної речовини» майже миттєво знизить екстремальні температури та опади.
Однак, в ООН припускають, що сонячна геоінженерія може лише погіршити ситуацію, посилюючи парниковий ефект на поверхні Землі та повторно руйнуючи озоновий шар. Це може статися через властивість аерозольних речовин накопичуватися на полюсах і роз'їдати озон.
Порівнюючи геоінженерію з експериментальною хірургією, наші результати показують, що побічні ефекти від цього так само погані, як і від класичного лікування. Ми не знаємо достатньо про наслідки геоінженерії, щоб оцінювати хто виграє, кому буде завдано шкоди і якою мірою. Всі ці фактори є надзвичайно важливими для прийняття такої стратегії з глобальними наслідками", — заявляв кілька років тому кліматолог із Каліфорнійського університету в Берклі Джонатан Проктор.
Серед інших побічних ефектів геоінженерії експерти виділяють значне зниження врожайності сільськогосподарських культур через блокування сонячної енергії та гальмування фотосинтезу рослин.
З цієї причини може порушитися циркуляція повітряних потоків в Африці та Азії, прискоритися висихання Амазонки