Оскільки ядерний двигун взагалі, і, тим більше, такий, щоб вмістився в крилату ракету, як мінімум у найближчому десятилітті - це з області фантастики, Павло Фельгенгауер припустив, що може йтися про так звані "Ядерниі батареї" - ядерні джерела живлення (великі батарейки, в яких енергія виходить в результаті ядерного розпаду, а не ланцюгової реакції) на космічних апаратах.
Дійсно, і в СРСР, і в США їх хотіли використовувати в атмосферних літальних апаратах, але визнали дуже небезпечними для екології та обслужного персоналу. Колонка так і називається: "Зграя летючих Чорнобилів". З однією лише різницею – Чорнобиль в СРСР визнали безпечним, а ось ці ядерні батареї – ні.
Спершу я зі скепсисом поставився до припущенням Павла Фельгенгауера, що йдеться про використання в путінських ракетах ядерних батарей на урані-232. Власне, у Фельгенгауера ступінь з біології, а не з фізики. Але потім раптом згадав про осінню паніку з приводу незрозумілого забруднення атмосфери планети рутенієм-106.
Не знаю щодо урану-232, а рутеній-106, крім рентгенології, також використовується в подібних ядерних батареях космічних апаратів. Якщо припущення Павла Фельгенгауера хоча б частково вірне, схоже, ми виявили джерело того витоку в атмосферу рутенію-106.
Єдине, що ще раз варто відзначити як найслабшу ланку в подібних конспірологічних роздумах – це ступінь Фельгенгауера з біології. А у Плахоніна – з історії, а не з фізики. І що вони обидва спочатку припускають, що в посланні Путіна є хоч якесь раціональне зерно.
Текст друкується з дозволу автора.