Технології, що вражають. Науковці планують виростити новий комп’ютер у лабораторії

Інновації

17 вересня, 17:00

Університет Райса (США) розпочав розробку біокомп'ютерів, які працюють не на кремнієвих чипах, а на живих мікробах.

Проєкт, очолюваний професором біологічних наук Меттью Беннеттом, отримав фінансування від Національного наукового фонду США у розмірі 1,99 млн доларів. Його мета — створити системи, здатні не просто обробляти дані, а навчатися, адаптуватися та еволюціонувати, як живі організми.

Науковці вивчають, як бактерії передають хімічні та електричні сигнали, і як ці процеси можна використати для обчислень. Особливу увагу приділяють «клітинній пам’яті» — здатності мікробів запам’ятовувати впливи з навколишнього середовища. Це дозволяє створювати мережі, які змінюють свою поведінку залежно від досвіду, що наближає їх до принципів роботи живих систем.

Бактерії, як зазначають дослідники, мають природну комунікаційну інфраструктуру: вони утворюють колонії, обмінюються інформацією між собою та навіть між видами. Цей зв’язок може стати основою для масово-паралельних обчислювальних систем, які виконуватимуть завдання, недосяжні для традиційних машин.

Паралельно з мікробними технологіями, інші компанії вже інтегрують людські клітини в електроніку. Австралійський стартап Cortical Labs створив систему Synthetic Biological Intelligence (SBI), яка використовує людські нейрони, вбудовані у кремнієві чипи. Їхня модель CL-1 змогла самостійно навчитися грати у гру Pong, демонструючи швидкість обробки даних, що перевищує можливості звичайних процесорів.

Швейцарська компанія Final Spark також працює над гібридною платформою Neuroplatform, яка поєднує мозкові органоїди з електронними схемами. Хоча такі технології викликають етичні дискусії, їхня ефективність уже привертає увагу наукової спільноти.

Університет Райса не лише створює новий тип комп’ютерів, а й переосмислює саму їхню сутність. Біокомп'ютери можуть реагувати на хімічні сигнали в реальному часі, працювати як біосенсори для виявлення забруднень, патогенів або навіть маркерів неврологічних захворювань. Замість запрограмованих реакцій, вони здатні адаптувати свою поведінку до змін довкілля.

Науковці також досліджують соціальні та етичні наслідки впровадження живих машин у повсякденне життя. Хоча такі системи поки що перебувають на стадії експериментів, вони вже закладають основу для майбутніх технологій, які не просто обчислюють — а ростуть, вчаться і змінюються разом із нами.

Редактор: Діана Костюк

Інші новини

Всі новини