Загадкова аномалія в магнітному полі Землі почала мутувати. Готуємося до кінця світу?

У такі проміжки часу електроніка та різні технологічні системи на борту цих об'єктів можуть вийти з ладу через зіткнення з високо зарядженими протонами сонячного випромінювання.

Такі зіткнення неможливо передбачити — вони носять випадковий характер. Найчастіше їх результатом стають низькорівневі «глюки», але вони також несуть ризик значних втрат даних. І навіть серйозного пошкодження обладнання. Через цю загрозу в останні роки оператори супутників часом змушені вимикати бортові системи на період поки супутники проходять зону аномалії.

З цієї причини в NASA налаштовані серйозно вивчити аномалію, проте вона і сама собою привертає увагу вчених.

За словами геофізика NASA Террі Сабака, магнітне поле Землі являє собою «суперпозицію» з різних магнітних полів, у кожного з яких є своє джерело.

Основним з них є океан з розплавленого заліза в зовнішньому ядрі Землі, що розташоване в тисячах кілометрів нижче поверхні.

Переміщення мас створює електричні потоки, які створюють магнітне поле Землі. Однак, існують чинники, які можуть впливати на цей процес.

На думку вчених, ймовірною причиною Південно-атлантичної аномалії є велика область зі щільних скельних порід, розташована на глибині близько 3000 км нижче Африканського континенту.

Вона досить масивна, щоб втрутитися в процес створення магнітного поля, послаблюючи його  навіть у верхніх шарах атмосфери.

Однак, однієї цієї гіпотези недостатньо для того, щоб аномалія існувала в таких масштабах. Тим паче, що є й інші «обтяжливі» обставини.

Наприклад, геліофізик NASA Ешлі Грилі в своєму недавньому дослідженні встановила, що Південно-атлантична аномалія повільно дрейфує в північно-західному напрямку.

Але це — не просто рух. При детальному розгляді з'ясувалося, що аномалія не лише переміщається, але й начебто розділяється на дві області. У кожній з них є власний центр низької інтенсивності магнітного поля.

І тут ми підходимо до новітнього дослідження Террі Сабака, яке свідчить про те, що Південно-атлантична аномалія не є новим утворенням для Землі. Насправді, щось подібне вже траплялося 11 млн років тому.

Можливо, аномалія свідчить про якісь глибинні процеси, які пов'язані зі зміщенням магнітного поля Землі та зміною магнітних полюсів.

В кінці минулого року британські дослідники відзначили, що північний магнітний полюс почав зміщуватися з дуже великою швидкістю. Тільки за останній рік він пересунувся на 50 км.

Дослідники вважають, що магнітні полюси Землі міняються місцями кожні 500 тис років. Але це — дуже приблизна цифра. Адже востаннє така зміна відбулася майже 800 тис. років тому.

Перед інверсією магнітних полюсів вони мають повністю зникнути, що, судячи з усього, і відбувається зараз з магнітним полем Землі. Після того, як наші магнітні полюси почнуть рухатися ще швидше, а саме магнітне поле остаточно ослабне — має минути від 5000 до 10 тис. років для їх повного відновлення в протилежному положенні.

У цей момент всьому живому на Землі доведеться не солодко. Адже саме магнітне поле захищає нас від космічної радіації. Якщо поле зникне, причому надовго, тваринному та рослинному світу Землі загрожує неприємне перезавантаження.