Україна перемогла у першій фазі інформаційної війни. Далі буде складніше

Війна в Україні показала, що світ переоцінював силу російських пропагандистів. Довгий час Росія вважалася майстром інформаційних воєн — величезна кількість пропагандистських медіа, які спонсорувалися безпосередньо з кремлівського бюджету, стабільно відпрацьовували свої гроші, агресивно просуваючи навіть найабсурдніший російський порядок денний.

На самому початку війни кремлівські пропагандисти активно застосовували відносно нову тактику у спробі дискредитувати кадри воєнних злочинів, які демонструє усьому світу Україна. Крім звичайного обману та поширення дезінформації, росіяни використовували нібито «викривальні» відео, метою яких було підірвати довіру до інформації, що поширюється українським урядом та журналістами.

Минулого місяця прийшло розуміння — Україна перемогла у першій фазі інформаційної війни. Однак важливо розуміти, що це не означає, що весь світ готовий стояти за Україну горою. Не варто недооцінювати противника — він не слабкий, а просто не такий сильний, як здавалося раніше.

Так, Україну підтримує Європа, США, Австралія, Канада. Проте росіяни продовжують свої спроби нав’язати Заходу свою картину світу — з лабораторіями, що розробляють біологічну зброю на території України, з нацистами на чолі уряду та з населенням, яке дуже чекає, коли ж їх «врятує» Росія.

Нещодавно ми пояснювали, як їм у цьому допомагають американські консерватори (особливо телеканал Fox News) і популярний конспірологічний рух QAnon. Ще одним активним посібником Кремля є британський лівий політичний активіст та колишній член парламенту Великої Британії Джордж Галловей. Він вів своє ток-шоу на сайті Sputnik — одному з оплотів російської пропаганди, а зараз активно публікує свої відео на Youtube.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба попереджає, що Москва запланувала нову масштабну інформаційну кампанію, націлену на іноземні ЗМІ та політиків. Судячи з останніх повідомлень російської пропаганди, основний її наголос йтиме на зрив поставок озброєння, яке Захід передає Україні.

Наприклад, вчора росіяни активно розігнали фейк про те, що передана Словаччиною система ППО С-300 вже була знищена. Ці заяви спростували як українська сторона, так і прем'єр-міністр Словаччини Едуард Хегер.

«Нам відомі сценарії росіян. Назву один із них. Вони можуть запускати фейки, що українські солдати здаються зі зброєю від союзників і вона масово переходить на озброєння російської армії», — коментує цю інформацію Андрій Єрмак.

Однак більша частина зусиль російської пропаганди спрямована не тільки на Захід. Володимир Зеленський зараз виступає зі зверненнями у парламентах багатьох країн світу, закликаючи їх приєднатися до допомоги Україні — надати військову техніку, накласти чи посилити санкції проти Росії. І все це — не просто так, адже Росія активно просуває свій порядок денний у країнах Азії та Африки, які історично часто досить негативно ставляться до США та європейських країн.

Основою російської пропаганди там є протистояння колективному Заходу: розпалювання антиамериканських настроїв, постійна критика НАТО та вкидання тез на кшталт «постачання зброї Україні — це спроба продовжити війну, що призведе до більшої кількості смертей серед українців».

Піонером-помічником російської пропаганди став Китай. Нині росіяни за допомогою китайських медіа активно розганяють фейкову інформацію на величезну аудиторію. Наприклад, чотири найбільші китайські видання — CGTN, Global Times, Xinhua News і T-House — лише на Facebook мають 283 млн фоловерів.

Крім того, що у Китаї називають російське вторгнення «спеціальною військовою операцією», там підхопили історії про неонацистів: дипломати та державні ЗМІ лише у Твіттері згадали про це понад 140 разів. Ці канали інформації, на відміну від російських ЗМІ, ніде не заблоковані, а тому можуть нести ці ярлики російської пропаганди в маси без жодних наслідків.

Генеральний консул Китаю в Белфасті взагалі публікував у Твіттері неправдиву заяву російських ЗМІ про те, що Зеленський після початку війни втік до Польщі. А одним із головних винуватців у розпалюванні війни, згідно з держпропагандою Китаю, стало НАТО і прагнення США до «домінування у всьому світі».

Приклад відео, яке розійшлося по китайських ЗМІ та соцмережах: член Європарламенту Клер Дейлі критикує НАТО за постачання озброєння Україні.

«Мій проукраїнський онлайн-світ отримав неслабкий удар другого березня, коли я побачив у тредах Twitter хештеги #IStandWithPutin (Я за Путіна) та #IStandWithRussia (Я за Росію)», — пише у своїй колонці для The Atlantic директор Центру аналізу соціальних мереж аналітичного центру Demos Карл Міллер.

Вивчивши останні 200 твітів від 10 тис. акаунтів, які розповсюджували повідомлення з цими хештегами, експерти побудували детальні графіки залученості. З’ясувалося, що різні групи акаунтів поширювали різні повідомлення, спрямовані на населення різних країн. Фактично це були ботоферми, які відпрацьовували проросійський порядок денний, підбираючи контент під конкретну країну та цільову аудиторію.

«Більшість аккаунтів були замасковані під індійські — вони ретвітили потік повідомлень англійською та хінді на підтримку прем'єр-міністра Нарендри Моді та його індуїстської націоналістичної партії Бхаратія Джаната. НВ]. Інша група облікових записів використовувала урду, синдхи та фарсі, а користувачі здебільшого ідентифікували себе як іранці чи пакистанці», — зазначає Міллер. Були й інші групи користувачів, спрямовані на деякі країни Африки.

Більшість із них ретвітили схожі повідомлення, перемішані з мемами, які підтримують Путіна, Росію, вторгнення в Україну та антизахідні настрої. Багато акаунтів було створено або 24 лютого, або вже у березні.

Якщо виринути зі звичної інформаційної бульбашки, можна побачити, що світ по-різному сприймає війну в Україні. Російська пропаганда та боти активно працюють над створенням «правильної» картинки, використовуючи тригери, які мають спрацювати у різних частинах світу, де історично склалися антизахідні та проросійські настрої. «У суспільстві загалом тепло ставляться до Росії та СРСР за дипломатичну та військову підтримку Індії протягом десятиліть», — каже індійський журналіст Тушар Дхара.

«Реальність така, що багато де у світі антипатія до Заходу досить глибока, тоді як до Росії люди відчувають симпатію. Саме тут інформаційні операції будуть успішними», — зазначає Міллер. В основі цих кампаній лежить спроба змістити акценти: «Хочете поговорити про вторгнення Росії в Україну? А що ви скажете щодо США в Іраку?».

Важливо розуміти, що сучасні соцмережі загалом є досить неповороткими корпораціями, а тому на боротьбу навіть із відвертими фейками у них часто витрачається дуже багато часу. Водночас алгоритми соцмереж побудовані таким чином, щоб людина якомога довше залишалася всередині її екосистеми — а тому нейромережі постійно підкидатимуть їй саме ту інформацію, до якої вона вже звикла. А завдяки російській інформаційній машині, нестачі у проросійському контенті точно не буде.

Те, що ми його не бачимо, не означає, що зараз російська пропаганда працює виключно на внутрішній ринок. І до повної перемоги на інформаційному фронті дуже далеко.