Готуємося до гіршого? Як підвищення нічної температури повітря може знищити флору і фауну Землі
Наукпоп11 жовтня 2020, 07:00
Після рекордної спеки влітку 2020-го вчені продовжують фіксувати найвищі показники осінньої температури повітря у історії спостережень.
Наприклад, днями дослідники програми Європейського Союзу «Коперник», які аналізують зміни клімату, заявили, що вересень 2020-го був найспекотнішим місяцем у історії.
Фахівці підтвердили рекордно високі температури для цієї пори року в Сибіру, на Близькому Сході, Південній Америці та Австралії. За даними «Коперника», глобально вересень був на 0,05 градуса Цельсія тепліший, ніж цей самий місяць минулого року, і на 0,08 градуса тепліший, ніж вересень 2016-го.
Нові температурні рекорди зафіксували і в Україні: як виявилося, останні кілька ночей в Києві (7, 8 і 9 жовтня) були найспекотнішими у період з 1889 року, — температура у цей час не опускалася нижче 13,4 °С.
Паралельно з цим вчені з Університету Ексетера у Великій Британії опублікували результати свого дослідження і виявили тим самим новий ефект глобального потепління: середня температура повітря вночі підвищується на порядок швидше, ніж удень.
Автори відкриття припускають, що це може зіграти ключову роль у зміні екосистеми нашої планети. І ось чому.
Передплатіть NV Преміум та читайте без обмежень
Нам необхідна ваша підтримка, щоб займатися якісною журналістикою
У дослідженні, яке нещодавно опублікували в журналі Global Change Biology, екологи з Великої Британії розглянули так зване асиметричне підвищення температури.
Вчені підтвердили, що по всій Землі темпи підвищення температури повітря вночі вищі, ніж зростання денних температур. «Зміна клімату вже псує ситуацію. Але 24-годинна асиметрія температури додає додаткові складності для всіх видів живих істот», — говорить автор дослідження, еколог Деніел Кокс.
Попередні роботи у цій сфері демонстрували, що асиметрія температур значно впливає на поширення деяких видів тварин: вчені заявляли, що теплі ночі дозволяють павукам активніше полювати на коників і скорочувати чисельність цих комах.
Водночас спека вдень змушувала павуків шукати притулок, що дозволяло коникам вести активніший спосіб життя і харчуватися великою кількістю рослин. Подібні зміни в екосистемі можуть зрештою призвести не тільки до скорочення флори і фауни, а й значно вплинути на аграрну промисловість.
Згідно з новими даними дослідників з Університету Екстера, за останні 35 років динаміка потепління ночей дійсно швидша, ніж днів. Вчені пов’язують це з підвищеною хмарністю, оскільки найкраще такий ефект простежувався саме у регіонах з високою вологістю і постійним густим хмарним покровом, де тепло вночі зберігалося довше через парниковий ефект.
У роботі зазначено, що стрибки температури вночі завдають шкоди листковому покриву Землі, оскільки зміна температури з різною швидкістю порушує процес фотосинтезу багатьох рослин.
«Ми знаємо, що світ змінюється під впливом людини, але насправді ми не розуміємо, як змінюється нічний час. Це велика діра у дослідженнях, яку ми щойно упустили», — заявляє Кокс.
Нагадаємо, торік експерти з ООН заявили, що кліматичні зміни на Землі вже негативно вплинули на виробництво їжі, а у найближчому майбутньому підвищення температури може призвести до справжньої катастрофи.
У звіті було зазначено, що 500 млн людей вже живуть у місцях, які перетворюються на пустелі, а кількість родючого ґрунту в усьому світі скорочується від 10 до 100 разів швидше, ніж відновлюється. Через аномальну спеку, яка викликає посуху, лісові пожежі, повені й танення льодовиків, аграрна промисловість переживає важкі часи, і виробляти їжу стає все важче, впевнені вчені.
Величезна кількість шкідливих викидів у атмосферу також призведе до зниження якості продуктів. В ООН прогнозують, що такі зміни незабаром викличуть масові міграції людей по всій планеті. Насамперед це торкнеться населення країн третього світу і найбідніших куточків Землі.
«Життя людей буде залежати від величезного впливу міграції. Люди не залишаться і не вмиратимуть там, де вони живуть«, — говорив один із авторів звіту ООН, професор науки про рослини і ґрунті в Університеті Абердіна Піт Сміт.