Хто куди, а Маск — на Марс. Як війна в Україні вплине на освоєння космосу

Поки РФ запускає ракети по мирних українських містах, NASA планує знову відправити людей на Місяць, а SpaceX готується до пілотованих польотів на Марс.

Освоєння космосу за останні десятиліття стало міжнародною ініціативою. Тому наймасштабніший космічний проект — МКС — опинився під загрозою через війну в Україні.

У Роскосмосі вже натякали на знищення найбільшої орбітальної станції в історії, а російські ЗМІ «жартували» про те, що можуть залишити там американських астронавтів.

Щоправда, з появою ефективних ракет-носіїв та космічних кораблів SpaceX вплив Росії у космосі значно знизився. І розрив усіх зв'язків із Західним світом уже призвів до втрати важливих контрактів на космічні запуски для Роскосмосу.

Поки що невідомо, як розгорнеться ситуація в найближчому майбутньому. Але США не планує відмовлятися від своїх планів щодо відправлення людей на Місяць і Марс.

Що з МКС?

Станом на 30 березня 2022-го на орбіті Землі перебувають російські космонавти Олег Артем'єв, Сергій Корсаков і Денис Матвєєв, астронавти NASA Марк Ванде Хай, Раджа Чарі, Том Маршберн і Кайла Беррон, а також астронавт Європейського космічного агентства Маттіас Маурер.

Зараз до МКС пристиковані пілотовані космічні кораблі Союз МС-21 і SpaceX Crew-3, а також вантажні кораблі Прогрес МС-18, Прогрес МС-19 та Cygnus CRS NG-17.

Люди з'явилися на станції з другого листопада 2000 року, і загалом люди провели там 7818 днів. Управління станцією здійснюють Росія, США, Японія та Європейське космічне агентство із центром у Німеччині.

Спочатку передбачалася експлуатація МКС до 2024 року 14 країнами-учасницями проекту. Але вони також розглядали варіант продовження терміну роботи МКС до 2028-го чи 2030-го.

Наразі ці плани виглядають менш реальними, оскільки вторгнення РФ в Україну призвело до конфлікту космічних програм США та Росії.

На початку березня голова Роскосмосу Дмитро Рогозін навіть погрожував знищити станцію. Річ у тім, що російські кораблі Прогрес виконують маневри МКС і дають можливість утримувати станцію на орбіті Землі. Без цих маневрів станція може опуститися в щільніші шари земної атмосфери з подальшим її руйнуванням і падінням уламків.

«У серії твітів генеральний директор російського космічного агентства Роскосмос Дмитро Рогозін попередив, що припинення співпраці з МКС може призвести до того, що вона впаде з орбіти, можливо, на США чи Європу (або Китай чи Індію). Що розцінили як погрозу», — пише викладач оборонних досліджень Королівського коледжу Лондона Марк Гілборн.

Що з іншими проектами?

Після початку війни Росія також скасувала запуски своїх ракет з європейського космодрому у Французькій Гвіані, відмовилася від спільної з NASA місії Венера-Д, скасувала запуск європейського марсохода ExoMars тощо.

Кілька робочих місій NASA також залежать від співпраці з російськими фахівцями. Наприклад, підтримка роботи марсохода Curiosity — одного з найважливіших наукових інструментів для дослідження Червоної планети.

У відповідь на західні санкції росіяни також скасували постачання своїх ракетних двигунів РД-180, які використовували Boeing і Lockheed Martin для ракет-носіїв Atlas V.

Рогозін сказав, що РД-180 — це «найкращі двигуни у світі», і з цим частково погодився Ілон Маск. Американці планували купити інші російські двигуни РД-181 для своїх ракет-носіїв Antares.

Ймовірно, новим постачальником двигунів для Boeing і Lockheed Martin стане приватна аерокосмічна компанія Джеффа Безоса Blue Origin. У США припускають, що припинення постачання російських двигунів стимулюватиме розробку американських аналогів.

«У SpaceX ми розробляємо та виробляємо власні ракетні двигуни. Отже, у нас взагалі не було жодних російських компонентів», — казав Маск.

Місяць і Марс

Попри наявні проблеми США не відмовляється від своїх амбітних місій з відправлення людей на Місяць і Марс у найближчі роки. Ключові тестові запуски для реалізації цих місій мають відбутися вже 2022 року.

Перша з них — програма Artemis з ракетою-носієм SLS і космічним кораблем Orion. Ракету SLS розробляють вже більш як 10 років, і вона має повернути американських астронавтів на поверхню Місяця вперше з 1972-го.

За планом перша роботизована місія Artemis I має стартувати в червні-липні цього року. Під час запуску Artemis II екіпаж пролетить навколо Місяця, а місія Artemis III дозволить астронавтам спуститись на поверхню земного супутника. Це має статися 2025-го.

Не менш абміційна стратегія і у приватної аерокосмічної компанії SpaceX, яка вже кілька років розробляє свою величезну ракету-носій Starship для польотів на Марс.

Нещодавно Ілон Маск анонсував тестовий запуск Starship з новими двигунами Raptor 2, а також заявив, що відправка людей на Марс може відкластися за допомогою SpaceX України. З перших днів війни Маск публічно підтримав Україну та розпочав екстрені постачання обладнання для супутникового інтернету Starlink, який уже використовують українські військові.

Спочатку Ілон Маск планував відправити людей на Марс 2024-го. Після цього в компанії говорили про запуск пілотованої місії 2026-го. 16 березня 2022 року Маск написав, що це відбудеться не раніше 2029-го.

У будь-якому разі, до відправки людей на Марс SpaceX доведеться випробувати Starship під час пілотованих місій та висадки людей на Місяці. Якщо, звичайно, на той час земляни не перестануть освоювати космос.