Це не кіно. Загадкова міжгалактична сила «штовхає у спину» нашу галактику

Проте сама суть цього процесу наскільки загадкова, настільки цікава.

Щоб розібратися, що до чого, давайте вирушимо в уявну космічну подорож. Для неї не знадобиться ні ракета, ні навіть мапа — лише ваша фантазія.

Наша Земля обертається навколо Сонця — разом із ще кількома планетами вони утворюють Сонячну систему. Таких систем у галактиці насправді сотні мільярдів — згадайте лише нічне небо та неймовірну кількість зірок на ньому. Тому нам доведеться мислити набагато ширше, адже ми говоритимемо про умовний наступний космічний рівень — галактики та їхній рух.

Ось є наш Чумацький Шлях. Неподалік (у космічному розумінні цього слова) знаходяться Андромеда і галактика Трикутник. Додаємо сюди кілька десятків карликових галактик і отримуємо Місцеву групу — цей термін у побут ввів астроном і космолог Едвін Хаббл. Вона рухається зі швидкістю 631 ± 20 км/с щодо фонового реліктового випромінювання.

Місцева група є частиною Суперкластера Діви, до якого входять близько 30 тисяч галактик. На умовному іншому боці є також скупчення Шеплі. Такі великі кластери галактик, окрім взаємного тяжіння між собою, створюють потужну гравітаційну силу, що впливає і на інші скупчення, галактики і навіть зоряні системи, зокрема й на Сонячну. Маса Надскупчення Шеплі настільки велика, що його гравітація притягує до себе все, що знаходиться по сусідству, зокрема Суперкластер Діви.

Проте вчені стверджують, що швидкість Місцевої групи не можна пояснити виключно силою тяжіння надскупчення Шеплі. Відповідно, десь у космосі має існувати якась додаткова сила, яка «підштовхує» і розганяє нашу галактику. Цю силу назвали Дипольним відштовхувачем.

Досі дослідники так і не змогли відповісти на запитання, чим саме є ця сила, що її формує, яка її природа і призначення. Одна з головних гіпотез припускає, що це якась порожнеча, що «позаду» Чумацького Шляху, якщо дивитися з боку надскупчення Шеплі. Виходить, поки це скупчення галактик тягне Чумацький Шлях на себе, Дипольний відштовхувач також «підштовхує» нашу галактику своїм… нічим.

Уявити це складно — наприклад, астрофізик Пол Саттер пропонує нам уявити будь-яку дірку, вирізану в чомусь — шматку дерева, сиру або Всесвіту. Якщо ви помістите щось поруч із цим отвором, пояснює він, це щось відчує гравітаційне тяжіння звідусіль, окрім місця, де знаходиться отвір. Отже, об'єкт буде віддалятися від дірки, оскільки вона не несе жодного гравітаційного ефекту. Тому буде створюватися враження, що порожнеча відштовхує об'єкт, хоча вона просто знаходиться там, нічого не роблячи.

Команда вчених, яка заявила про відкриття Дипольного відштовхувача, планує провести додаткові дослідження, використавши більш чутливі інструменти, щоб докладніше вивчити порожнечу, що знаходиться «за» Чумацьким Шляхом і перевірити, чи це справді величезний порожній простір, що штовхає нашу галактику «у спину».