Наукпоп

31 травня 2021, 20:03

НВ Преміум

Біткоїн проти екологів. Скільки електроенергії насправді споживають криптовалюти?

Останнім часом почастішали розмови про серйозне енергоспоживанні Біткоїна — наприклад, вже зараз на видобуток криптовалюти йде більше електроенергії, ніж споживає вся Аргентина. Насправді все не так однозначно, і навколо цього дослідження існують кілька помилок, стверджують у криптоспільноті. Так хто ж має рацію?

Дисклеймер: у цій статті ми вивчаємо виключно екологічний аспект майнінгу. Ми не аналізуємо ні Біткоїн, ні криптовалюту як інструмент для інвестицій — для цього краще ознайомитися зі статтями Петра Шевченка тут і тут.

Вчені Кембриджського університету оцінюють споживання Біткоїна в 121,36 терават-годин на рік або 0,053% від усього світового виробництва енергії. Це вже більше, ніж багато країн — недавно майнери криптовалюти обійшли за споживанням Аргентину (121 ТВт/год), ОАЕ (113,2 ТВт/год) і вже впритул підбираються до України (133,2 ТВт/год) і Норвегії (122,2 ТВт/год).

Однак наскільки це багато насправді відповісти однозначно неможливо, і, швидше за все, ваша думка буде змінюватися виключно через ставлення до самої криптовалюти; адже розмови про «корисність» і про те, на які і товари і послуги варто витрачати ресурси є швидіше суб'єктивним питанням про цінності людини. Для когось Біткоїн — це альтернатива ставками і можливість заробити. Для когось — бульбашка, яка створена, щоб збагатилися лише кілька людей. А хтось упевнений, що за криптовалютами — майбутнє світової економіки. Очевидно, що і на проблему великого споживання електроенергії ці люди будуть дивитися по-різному.

Розмови про вуглецевий слід Біткоїна піднялися відносно недавно, але швидко дійшли до Ілона Маска. Ще в березні його компанія Tesla почала приймати оплату за електромобілі в криптовалюті, однак через півтора місяця Маск змінив своє рішення, обґрунтувавши це рішення турботою про екологію: «криптовалюта — це дуже хороша ідея, і у неї велике майбутнє, однак вона не може розвиватися за величезний рахунок нашої природи», — написав він. Однак продавати Біткоїн компанія відмовилася — там планують «використовувати його, коли майнінг стане більш екологічним».

Передплатіть, щоб прочитати повністю

Нам необхідна ваша підтримка, щоб займатися якісною журналістикою

Передплатити
Перший місяць 1 ₴. Відмовитися від передплати можна у будь-який момент

Через постійне зростання вуглецевого сліду Біткоїна, ще в 2018 році вчені заявили, що майнінг (процес видобутку криптовалюти) в результаті нагріє планету на 2 градуси за Цельсієм. Однак відтоді відразу кілька висновків з цієї статті були спростовані, а тому посилатися на неї, як нині роблять багато екоактивістів, зараз не зовсім коректно.

Дуже поширеною формою видобутку Біткоїна є криптоферми, які споживають велику кількість енергії. Через це зазвичай їх творці «переслідують» дешеву електроенергію — приблизно 65% майнінгу зосереджено в Китаї. Дослідження китайських вчених показало, що пов’язане з цим споживання електроенергії може «потенційно підірвати» зусилля Китаю зі скороченню викидів вуглецю.

Правда, події останнього тижня напевно поміняють цю картину — Китай підтвердив, що в країні будуть боротися з майнінгом і інвестиціями в криптовалюту. Однак з екологією це ніяк не пов’язано — там просто обмежили можливість оплати за допомогою віртуальних валют через можливі спекуляції, а також постійну нестабільність і волатильність цифрових валют.

Багато криптоферм зосереджено в російському Сибіру і Скандинавії, де низькі температури рятують від перегріву і дозволяють їх творцям економити гроші на охолодженні. У другому випадку ще й використовується відновлювана енергія, яка не залишає вуглецевого сліду, однак про ці тенденції ми поговоримо далі.

Також, до недавнього часу, майнінгом активно бавилися і в Ірані, де було зосереджено близько 4,5% усього видобутку Біткоїна. Країні це було необхідно для виживання через падіння цін на нафту, а також санкції США, які відрізали іранські банки від світової фінансової системи. Зараз ситуація там погіршилася настільки, що по всій країні проходили віялові відключення електроенергії — причому далеко не завжди вони були запланованими, — що призвело до невдоволення жителів.

Ще одна цікава історія сталася в 2018 році в місті Платтсбург, штат Нью-Йорк, США. Якийсь час електроенергія була там відносно дешевою завдяки сусідству з гідроелектростанцією. Однак, коли місто заполонили майнери, а владі довелося закуповувати електроенергію за завищеними цінами, там зметикували, в чому справа і швидко ввели мораторій на видобуток криптовалют.

Однак для більш здорової дискусії важливо розуміти, як саме видобуток криптовалют споживає енергію, і які процеси дійсно впливають на вуглецевий слід. Блокчейн-інвестор Нік Картер виділив відразу кілька «ключових помилок» щодо цього питання.

На прикладі того ж Китаю можна побачити, як багато аналізів енергоспоживання враховують лише сам факт енергоспоживання, а не тільки структуру видобутку електроенергії в цій країні. Наприклад, на частку КНР припадає 27% всіх світових викидів парникових газів, проте важливо враховувати, що зараз виробничі потужності країни працюють на максимум заради якнайшвидшого відновлення після пандемії — справа тут далеко не тільки в Біткоїні.

Також Китай недавно заборонив майнінг у Внутрішній Монголії, одному з найбільших вугледобувних регіонів, що залишилися. Більш того, уряд країни активно субсидує будівництво нових вітряних і сонячних електростанцій — в найближчі п’ять років там планують побудувати в два рази більше, ніж у тому ж США. Що, власне і відбивається в останніх даних щодо структури видобутку електроенергії — частка вугілля падає, в той час як поновлювані джерела енергії стабільно ростуть і коливаються на рівні 30%.

Більш того, оцінки того, яка енергія використовується для видобутку Біткоїна також різняться: у Кембриджському університеті розповіли, що 29−39% електроенергії, яку використовують майнери, є відновлюваною. Однак за оцінками CoinShares загальна частка поновлюваних джерел енергії може досягати 73%. Це пов’язують з великою кількістю гідроенергії у великих майнінгових центрах, таких як Південно-Західний Китай і Скандинавія.

Ще одним цікавим моментом є те, що Біткоїн, може використовувати електроенергію, яка в іншому випадку не дістанеться нікому. Тобто, її виробництво вже відбулося (і, відповідно, залишило вуглецевий слід, якщо це не відновлювана енергія), проте споживачів недостатньо, щоб її використовувати. За такою енергією і полюють багато майнерів, адже її надлишок означає низькі ціни. Правда, приклад з містом Платтсбургом ніхто не відміняв — там ситуацію врятувала оперативна реакція влади.

Картер наводить як приклад іншу ситуацію — в сезон дощів у Сичуані і Юньнані щорічно витрачається величезна кількість відновлюваної гідроенергії. У цей період там виробляється занадто багато енергії, яка, фактично, згорає в нікуди, роблячи регіон одним з найбільш енерговитратних на планеті. У період дощів тут видобувають близько 50% всіх біткоіни в світі, коли в сезон без дощів цей рівень падає до 10%. І це збільшення відбувається за рахунок екологічно чистої електроенергії.

Ще однією проблемою Біткоїна багато політиків називають його високу «вартість енергії за транзакцію». Однак це вводить в оману, пише Картер, адже переважна більшість споживання енергії Біткоїном відбувається під час процесу майнінгу, а подальша його циркуляція в системі кошутє «мінімальних витрат» енергії.

У той же час, багато шанувальників біткоїна люблять згадувати про звіт компанії Galaxy Digital, згідно з яким майнінг споживає менше електроенергії, ніж банківська система або видобуток золота. Однак тут основою аргументу також виступає маніпуляція, адже немає нічого дивного в тому, що система, на якій в принципі побудована світова економіка, споживає більше електроенергії.

У питанні енергоспоживання Біткоїна складно зробити однозначний висновок — кожен по-різному оцінює ступінь корисності криптовалюти, а тому й по-різному ставиться до проблеми вуглецевого сліду, який створює Майнінг. Біткоїн споживає ресурси — як і практично все, що становить цінність для суспільства. Практично все, що ми отримуємо, не з’являється з нізвідки — починаючи від одягу і закінчуючи їжею. Питання лише в тому, чи готові ми платити цю ціну в кожному конкретному випадку.

Однак тут важливо розуміти, що багато проблем можуть бути перебільшеними або бути заснованими на невірних даних, через що загальна картина може кардинально змінюватися. Проте, криптоспільнота також має прислухатися до екологів, які вказують на очевидну проблему Біткоїна й інших цифрових валют.

Почали з Маска — ним же й закінчимо. Нещодавно генеральний директор MicroStrategy (компаній, які опікуються мобільним ПЗ і бізнес-аналітикою) Майкл Сейлор зустрівся з бізнесменом і «провідними майнерами біткоїнів у Північній Америці», де вони домовилися спробувати перевести видобуток криптовалюти на поновлювані джерела. Очільник Tesla і SpaceX назвав переговори «багатообіцяючими», а тому нам залишається сподіватися, що це не порожні слова, і нашій планеті не потрібно буде нагріватися ще більше, щоб прогодувати нові цифрові гроші.

Другие новости

Всі новини