Навіщо потрібен штучний інтелект на державній службі

18 вересня 2019, 22:00

Світ кардинально змінився з того часу, коли машина була синонімом слова фабрика.

Технічна революція 2018−2022 років базується на чотирьох слонах: високошвидкісний інтернет, до якого можна під'єднатися навіть з найвіддаленішої точки, штучний інтелект, поширення Big Data і хмарні сервіси. Штучний інтелект не іграшка, не забавка, не герой із фільмів «Матриця» чи «Секретні матеріали», і сфера його застосування не обмежується протоколами з грифом «цілком таємно». Штучний інтелект — реальність, яка в окремих випадках може набувати громадянства. І як будь-яка нова реальність, вона вимагає законодавчого регулювання.

Відео дня

Зазвичай держава — не місце для пошуку інновацій у сфері ІТ. Це великі ризики, велика відповідальність. Держава пов’язана з конфіденційністю, отже, з небезпекою кібератак на сервери, що в окремих випадках може загрожувати країні втратою авторитету на міжнародній арені. Отт Велсберґ довів, що це не так.

Людина має робити речі, наділені сенсом

Спеціаліст з даних Естонії спостерігає за прагненням країн Балтії включити штучний інтелект і машинне навчання в послуги, що надаються 1,3 млн громадян. У серпні минулого року уряд Естонії найняв Велсберґа для запуску нового проекту по впровадженню штучного інтелекту в різні міністерства для оптимізації послуг. Адже філософія естонців «людина має робити речі, наділені сенсом, інше — можна довірити машині».

Питання про штучний інтелект доволі складне і широке. Сюди можна включити ботів, що укладають угоди на фондовій біржі, розумні холодильники, які можуть придбати їжу, транспортні засоби із функцією самопаркування, чи Siri, яка може придбати квитки для поїздки. Навіть підбірка фотографій в Instagram — це аналіз штучним інтелектом ваших попередніх уподобань.

Штучний інтелект — автономна система, що здатна виконувати завдання без втручання людини в процес, і яка приймає рішення за аналогом людського мозку і здатна пройти тест Тюрінга «чи може машина мислити» або подібний до нього.

Алгоритм — це все ще машина

Перше ключове питання — автономія робота і ступінь участі третіх сторін в їхньому управлінні. Таким чином, виникає правовий конфлікт у рамках законодавства, бо робот не може нести відповідальність за дії чи бездіяльність. Питання відповідальності набагато складніше, ніж просто вказати пальцем на того, хто винен у випадку інциденту, коли штучний інтелект приймає хибне рішення. Адже він побудований за аналогом інтуїтивного прийняття рішень людиною, але це все ще машина.

Можливість робота приймати рішення залежить напряму від коду, який написав розробник. І нині вчені борються за розширення пізнавальних здібностей машини. Тому штучний інтелект досить важко притягнути до відповідальності, бо навіть творці алгоритмів точно не знають, чому алгоритм прийняв це рішення і саме в той момент.

Штучний інтелект не керується звичними для людини причинно-наслідковими зв’язками. Для машини відповідь на питання «чому чи що уможливлює моє мислення» є очевидною, для людини — ні. Визначення меж відповідальності можливе, на думку естонців, лише за умов публічного обговорення, адже інновація впливатиме на життя звичайних громадян, для яких технологія — питання комфорту.

За штучним інтелектом завжди стоїть людина

На основі аналізу найбільш різноманітної інформації про особу, штучний інтелект може отримати про вас дані, які не завжди може мати служби безпеки. Та на відміну від безпеки, за якою стоїть держава, за ШІ завжди стоїть людина, і що вона робитиме з вашими даними знає лише вона.

Естонці не перші, які роблять спробу поєднати штучний інтелект і закон. Хоча вони можуть бути першими, хто дасть алгоритму повноваження щодо прийняття рішень. Естонія — проактивна держава, і це означає, що державні послуги можна отримати без взаємодії з посадовцями. Діджиталізовані державні установи чи «держава у смартфоні» — результат кропіткої праці з 1991 року. Цілком очевидно, що питання про легалізацію штучного інтелекту активно обговорюють естонські посадові особи з громадянами. Це філософія країни «нічого для нас без нас».

Естонія розгорнула впровадження штучного інтелекту в 13 державних установах, де алгоритм може замінити державних службовців. До кінця 2020 року на базі штучного інтелекту мають працювати 50 публічних сервісів з надання послуг. Наприклад, інспектори більше не перевіряють фермерів, які отримують державні субсидії на очистку сінокісних полів щоліта. Європейське космічне агентство щотижня отримує супутникові зображення з травня до жовтня.

Якщо на ділянці випасається худоба, це є приводом для перевірки поля інспектором власноруч

Далі ці фото аналізує машинний алгоритм. Зображення накладають на карту полів, на які фермери отримують субсидії на заготівлю сіна, щоб з часом не допустити їх перетворення на непрохідні хащі. Алгоритм оцінює кожен піксель фото і визначає: обрізана ділянка поля чи ні. Якщо на ділянці випасається худоба, це є приводом для перевірки поля інспектором власноруч. За два тижні до закінчення терміну косіння автоматизована система надсилає фермерам посилання на супутниковий знімок їх поля через текстові повідомлення або повідомлення електронної пошти. Система вже заощадила 665 тис. євро ($755 тис.) за перший рік, оскільки інспектори менше відвідували поля і зосередили увагу на інших необхідних заходах.

Тіндер для пошуку роботи, — так можна сказати про інший державний сервіс Естонії. Його мета поєднати роботодавця та кандидата. Резюме людини реєструється в базі даних, після чого алгоритми аналізують вакантні пропозиції та автоматично відправляють запит на співбесіду чи працевлаштування. Так виходить неймовірне співпадіння. Близько 72% шукачів роботи, працевлаштованих таким чином, залишаються на тому ж місці через шість місяців. До впровадження системи ефективність центру зайнятості, коли вакансії підбирала людина, складала 58%.

З турботою про найменших громадян уряд створив програму для автоматичного зарахування дітей, народжених в Естонії, спочатку в дитячий садок, пізніше — у школу. Більше батькам не потрібно стояти в чергах, щоб узгодити перебування дитини в навчальному закладі. Це пов’язано з тим, що інформація про дитину автоматично поширюється на відповідні установи через систему обміну даними X-Road, яка зберігає все на серверах із потужним рівнем захисту.

Робот-суддя може вирішувати дрібні суперечки

У найбільш амбітному на сьогодні проекті Міністерства юстиції Естонії є ідея розробити «робота-суддю», який міг би вирішувати суперечки з дрібних юридичних претензій на суму менш як 7 тис. євро (близько $8 тис.). Це залишить час суддям та їх помічникам для вирішення більш важливих з моральної точки зору справ.

Сюди можна віднести спори щодо того, з ким має залишитись дитина після розлучення батьків, які однаково на рівних умовах можуть забезпечувати її добробут. Також алгоритм не може розв’язати питання про дозвіл відключити пацієнта від апарату живлення в реанімації, коли батьки особи виступають «проти», а партнер, відповідно до шлюбного договору, виступає «за».

Некомерційна незалежна організація Watson 2016 Foundation пропагувала цікаву ідею: замість того, щоб обирати одного з кандидатів в президенти США, вони запропонували громадянам зробити вибір на користь аналітичної машини IBM Watson.

Її можливості віддалено, але нагадували роботу штучного інтелекту. За кілька років до цього «машина Вотсон» була сервісом для обрання подарунків на свята чи генератором рецептів для шеф-кухарів. А до 2016 її навчили ухвалювати раціональні рішення на основі даних аналітичних центрів. Так вдалося досягти можливостей, які значно перевершують людські.

Штучний інтелект — емпатію імітує

Штучний інтелект не володіє автономними етичними наборами якостей, якими володіє людина і яким вона вчиться протягом усього свого життя. Для машини «добре» і «погано» — це код, який напише розробник, і який лише він може змінити. Але найбільш досконалий код працює лише в заданих параметрах. У межових ситуаціях людина приймає не просто раціональне рішення, вона занурюється в ситуацію і контекст. Людина за природою емпатична, тобто розуміє та відчуває емоційні стани іншої особи в формі співпереживання. Штучний інтелект — емпатію імітує.

І це виклик для розробників: навчити машину переживати досвід іншого як свій не на основі коду, а на основі аналізу ситуації. Штучний інтелект неможливо впровадити нині в тих установах, які працюють зі співчуттям чи довірою. Штучний інтелект не приживеться в дитячому будинку у якості вихователя чи у домі для літніх людей, яким не вистачає тепла та спілкування. Щоб «олюднити» штучний інтелект, необхідна відповідь на питання «що робить людину людиною».

Штучний інтелект на державній службі - спокуслива ідея, але хто за нею стоятиме? Це тягне за собою зміну правових норм кожної конкретної країни. Машина — не самостійна, її потрібно обслуговувати: писати оновлення чи виправляти поточні збої. Логічною стає вимога формування класу управлінців-технократів. Впровадження більшої кількості роботів зі штучним інтелектом в державних службах, на думку Президентки Естонії Керсті Кальюланд, «дозволить людям спеціалізуватися на тому, що машини ніколи не зможуть зробити».

Показати ще новини
Радіо НВ
X