Українці – прекрасні технарі, але де ж тоді наші проривні інновації? Блог Вікторії Власенко

Блоги

12 липня 2018, 12:02

Українці – прекрасні технарі, але де ж тоді наші проривні інновації? Блог Вікторії Власенко

Українці – прекрасні технарі, але де ж тоді наші проривні інновації? Блог Вікторії Власенко - фото

Люди, з головою занурені у процес, часто не думають про бізнес-складові

Днями був оприлюднений новий щорічний рейтинг інноваційності країн Global Innovation Index, де Україна піднялась з 50 до 43 сходинки. Однак це не привід розслаблятися, адже українські фахівці все одно не генерують проривні інновації.

Українці - розумні та винахідливі. Ми так вважаємо, бо у нас хороша інженерна школа, а наших спеціалістів хвалять у всьому світі. Заїжджі підприємці, яких запрошують сюди на конференції, у своїх промовах називають Україну “країною інженерних талантів”, а українців - “новою стартап-нацією” і повсякчас пророчать світле майбутнє. В якійсь мірі у цьому винні ми, журналісти. Бо ми створили інформаційне поле з “перемог”, в яке читач із радістю занурився.

Так, ми знаємо історію Макса Левчина, який нанпочатку 90-х переїхав до США і, перебуваючи вже в тому середовищі, заснував PayPal. Ми знаємо про успіхи українського проекту Grammarly, про Petcube. Про стартап Viewdle, за який Google заплатив близько $30 млн, та про стартап Looksery з Одеси, який продався компанії Snapchat за $150 млн. Ці історії, одні й ті ж самі, кочують від однієї презентації про інноваційний потенціал України до іншої.

Загальна ж картина така: українці стають прекрасними найманими працівниками для світових технологічних компаній. А от самостійно створювати по-справжньому проривні інновації їм вдається вкрай рідко. За даними дослідницької компанії PwC, в Україні нараховується близько 100 тис. ІТ-фахівців, які генерують дохід понад $3 млрд.

Інше дослідження - глобальний індекс інноваційності - підтверджує, що зі знаннями в українців проблем нібито немає. Так, ми на третьому місці у світі за співвідношенням учнів і вчителів. На дванадцятому - за охопленням населення вищою освітою. На третьому - за працевлаштуванням жінок із вченими ступенями. На п’ятнадцятому - за експортом інформаційно-комунікаційних послуг. Всі ці досягнення забезпечили країні 43 місце у загальному рейтингу 126 країн. Проте за кількістю нових бізнесів на тисячу чоловік ми аж на 60 місці.

Звичайно, рейтинги - це не істина в останній інстанції. Дослідники часто помиляються, адже спираються на застарілі чи суб’єктивні дані. Але мій власний чималий досвід спілкування із українськими проектами лише підтверджує їхні висновки: в Україні дійсно бракує проривних інновацій.

Світ знаходиться у пошуку не стільки технологій, скільки бізнес-моделей, які зруйнують існуючі ринки й на їхньому місці створять нові

Чому ж так сталось? На мою думку, проблема номер один - відірваність від світового контексту. Проблеми, які намагаються вирішити наші стартапи, безумовно, важливі, та часто вони не є актуальними для світової спільноти.

Із нещодавніх прикладів - участь українських школярів у всесвітньому конкурсі Intel ISEF. Українці повезли туди проект нейромереж для аналізу стану серця, технологію видобутку електричного струму із землі, технологію створення дощу в пустелі та ще кілька, безперечно, цікавих проектів. Але перемога дісталась хлопцю із Австралії, який придумав мити вікна хмарочосів за допомогою дрона.

Ви здивовані? А даремно. Світ знаходиться у пошуку не стільки технологій, скільки бізнес-моделей, які зруйнують існуючі ринки й на їхньому місці створять нові. Це більше про економіку, нові способи заробляння грошей та споживання послуг. В англомовній пресі це називають disruptive innovations (навіть не проривні, а “підривні інновації”). До речі, до англомовної преси дістається далеко не кожен український стартап - англійську нам ще треба “підтягнути”.

Знання мови дозволяє зробити хоча б поверхневий ринковий аналіз - дізнатися, чи є у стартапу конкуренти в публічній площині, як міжнародні аналітики оцінюють обсяг та перспективи ринку, на який ви збираєтеся виходити, знайти потрібних людей і зв’язатися з ними. Коли стартап каже, що у нього немає конкурентів, але навіть я сходу можу назвати кілька, це говорить про дуже поверхневий підхід, який швидко поховає ваш проект. Спробуйте більше читати, поцікавтеся ключовими особами у вашій галузі та підпишіться на них у соцмережах, зрештою, не лінуйтеся гуглити.

Проблема номер два - вона, власне, пов’язана з першою проблемою - це економіка проекту. Люди, з головою занурені у процес, часто не думають про бізнес-складові. Хоча комерційна привабливість стартапу - основна характеристика, за якою його оцінюють. Звісно, якщо у вас не соціальний чи фундаментальний проект, який фінансується за іншими принципами.

Коли стартап каже, що у нього немає конкурентів, але навіть я сходу можу назвати кілька, це говорить про дуже поверхневий підхід, який швидко поховає ваш проект

Нещодавно українська команда Space Cossacks, яка розробляє гібрид дрону та аеростату, їздила на організований Європейським космічним агентством хакатон ActInSpace у Францію. Учасники від України розказують, що в Європі від економіки залежало 40% їхньої оцінки. І ще по 20% - від інноваційності, глобального впливу та враження, яке стартап справив на журі. Європейське космічне агентство очікує вирішення дуже конкретних проблем і розуміння того, як інтегрувати ваші ідеї в глобальну економіку.

Проблем насправді набагато більше, ніж дві. Але тут я хочу зупинитися.

Так, ми не стартап-нація. Але маємо потенціал, щоб нею стати. Проект “Дім інновацій”, де я працюю, зібрав вже чимало стартап-історій, що можуть надихати наступні покоління підприємців. Також цього року ми влаштували перший в Україні конкурс біомедичних стартапів MBioS Challenge в надії знайти наукомісткі проекти там, де їх ніхто ніколи не шукав. І знайшли сотню проектів, 12 з яких вийшли у фінал. Це ще раз доводить, що є ідеї, є люди, є бажання щось робити.

Тепер треба навчитися мислити глобально і тримати руку на пульсі індустрії.

Автор: Вікторія Власенко, редактор видання "Дім інновацій"


Приєднуйтесь до нашого каналу в Telegram

Найцікавіші статті та добірка важливих новин щовечора

Підписатися