Комп’ютер із повітря. Що таке хмарні обчислення і в чому їх головна проблема

12 листопада 2019, 07:00

Дехто вважає, що хмарні обчислення є вирішенням всіх проблем і вони дозволяють отримати доступ до безмежних комп’ютерних потужностей. Але, на жаль, на практиці все дещо по-іншому.

Сучасній людині для нормального усвідомленого існування в світі потрібно знати не так уже й багато:

 — звідки насправді беруться діти;

 — гроші не з’являються з нізвідки, їх хтось заробив, а отже, не буває ніяких грошей держави, є гроші платників податків;

Відео дня

 — Земля обертається навколо Сонця.

Розуміння цих трьох концептів дає незаперечну перевагу перед іншими людьми, що живуть з вами в одній країні, у яких щось із трьох часто-густо випадає з картини світу.

Для ІТ-фахівців важливо знати ще один концепт: хмара — це чийсь комп’ютер, вистрибнути за межі потужності якого неможливо.

Коли я попросив пояснити мені, що таке хмарні обчислення, мені сказали, що є багато комп’ютерів, які за рахунок софта-прошарку, систем віртуалізації, кластеризації та інших зарозумілих слівець збираються в єдину суперсистему, де гнучко можна виділяти ресурси клієнтам, часто перепродуючи одні й ті самі ресурси заліза. Заробіток відбувається за рахунок цього перепродажу, а цінник виходить нижчим, ніж коли робити ті самі обчислення на залізі без хмари.

Нещастя приходить тоді, коли всі користувачі навалюються на одне й те саме залізо одночасно. Це називається ГНН, години найвищого навантаження, і в цей час перепродати комусь чужі ресурси неможливо — їх просто немає, хоч ти десять раз назви їх хмарою. Щоб ресурси були, власнику хмари потрібно докупити більше заліза, тобто грошей не заощадити, а витратити, що ціну кінцевих послуг, звичайно ж, не знижує, а магічним чином підвищує.

Звідки ж тоді береться економія від переїзду в хмару, запитаєте ви, якщо заліза вам все одно потрібно тримати рівно стільки, скільки потрібно в ГНН + прошарок у вигляді системи віртуаліазціі теж з'їдає ресурси заліза + потрібен запас про всяк випадок ?! Хтось повинен заплатити за це свято життя, залізо дороге, і цінник малюється навіть більшим, ніж купити своє залізо і навантажити на нього такий же софт, як у вашого провайдера хмарних обчислень.

Хтось повинен заплатити за це свято життя

У цей момент до нас на допомогу приходить знання, що Земля обертається навколо Сонця!

Якщо частина обчислювального навантаження в регіоні, в якому зараз пікове навантаження, винести в регіони, де ГНН ось-ось настане, або щойно минула, то економія може бути цілком відчутною, бо ресурси в сусідніх регіонах будуть дешевшими. Під час своїх піків ви навантажуєте сусідні регіони, згладжуючи піки свого регіону, і працюєте на чужий регіон, коли у вас нема пікового навантаження. Залізо в хмарі одне й те саме, а ось навантаження на нього розподілено більш рівномірно.

Що лишилось зрештою?

1 Якщо у вас вся система розташована в одному регіоні, то хоч десять раз назвіть її хмарою, економії не буде жодної. Наприклад, потужний ДТЕК переїхав у відому українську хмару, і хмара купила залізних комп’ютерів за безготівкові гроші рівно стільки, скільки треба було б ДТЕКу запустити свою систему на власному залізі. Стійок в датацентрі розмістилося теж рівно стільки, скільки б ДТЕК купив би сам. Дива не сталося. Про це відкрито наголошують на конференціях.

2 Якщо у вас система перебуває в різних регіонах, але обслуговує один часовий пояс, то економії знову жодної — система навантажується в один і той самий час. Ви ще витратитесь на мережу в сусідні регіони, але тут хоча б зрозуміло, за що ви платите більший цінник — за розподілену систему.


3 Економія настає тільки тоді, коли у вас багато датацентрів уздовж лінії руху сонця по горизонту, ваша система і мережа дозволяє частину навантаження зміщувати в сусідні часові пояси, а користувачі ваших клієнтів рівномірно розподілені уздовж екватора, тому навантажують всі датацентри рівномірно. Жодних інших способів продати існуючі ресурси один раз без шахрайського перепродажу одних і тих самих ресурсів різним клієнтам не існує!

4 Ну і, звісно ж, ніякої магічної державної хмари, яке в Україні дозволить істотно заощадити саме на хостингу державних ресурсів, теж не існує і бути не може, позаяк в країні один часовий пояс, а виносити ресурси за кордон суворо заборонено керівними цедулками, адже ми не можемо здати супостату вміст наших ексель-реєстрів!

Висновок з цього пункту — єдина система, яка дозволить істотно заощадити в масштабі держави на закупівлю послуг розміщення державних ресурсів, називається робочою правоохоронною системою. Вона забезпечує виявлення і посадки тих, хто купує зайве залізо, купує послуги за завищеними цінами та іншими витонченими способами не економить гроші платників податків.

А розміщення держресурсів в держхмарі — це ще один шаманський ритуальний танець з бубном навколо поки ще популярного слова «хмарні обчислення». Коли в країну зайде AWS, цей шаманський танець виглядатиме так само нецікаво, як нецікавий дитячий ранок на тлі карнавалу в Ріо. Тільки AWS в країну, де індіанці вимінюють шкурки на намиста і вважають, що дітей приносить лелека, ще довго не прийде.

Текст опубліковано з дозволу автора

Оригінал

poster
Підписатись на щоденну email-розсилку
матеріалів розділу Техно
Розсилка про те як технології змінють світ
Щопонеділка

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X