Як і чому вмирають мови програмування. Блог В'ячеслава Возного

26 січня 2018, 11:48

Лінгвісти визначають термін "мертва мова" як "неіснуюча в живому вживанні, відома лише з пам'яток писемності або яка знаходиться в штучному регламентованому вживанні".

Ми стаємо свідками того, як під визначення "мертва мова" потрапляють вже не тільки вербальні, а й мови програмування.

Процес архаїзації мови носить назву "мовний зсув". Фахівці виділяють три типи темпу мовного зсуву: повільний (сотні років), швидкий (три-чотири покоління), катастрофічний (одне-два покоління). І в період того, коли світова економіка переживає нову цифрову трансформацію: промисловий інтернет речей (Industrial Internet of Thing), управління великими даними (Big Data), формування цифрових екосистем, а також платформ і систем для управління бізнесом – мови програмування удосконалюються більш ніж катастрофічними темпами.

Відео дня

Перелік мов програмування обчислюється тисячами, серед яких провальні, забуті. І ті, які використовуються виключно для підтримки ранніх розробок програмних продуктів: Fortran, Basic, Turbo Pascal, Cobol, Ada, LISP, Prolog, PL/1, J #та інші. Нові мови програмування переймають краще у попередників – мов-предків і привносять новітні дослідницькі розробки: мови еволюціонували від низькорівневих (група мов асемблера), до функціональних (Лісп, APL, Haskell) і логічних (Prolog).

За даними IT-ресурсу DOU.UA сьогодні українські розробники віддають перевагу для написання програм для робочих проектів наступним мовам. Трійка лідерів – Java (20,67%), JavaScript (16,54%), C #(14,11%). Потім – PHP (13,05%), Python (9,76%), C ++ (4,96%), Swift (3,4%), Ruby (2,97%), Go (2%). Замикає десятку TupeScript (2%), випередивши Scala (1,55%), С (1,4%), 1С (1,12%), Objective C (1%).

Як мови для вивчення пріоритетними є Python, JavaScript, Go, Java і Kotlin.

Середній вік розробників, залежно від використання мови програмування: наймолодші розробники – середній вік 24 роки, застосовують Kotlin; 27 років – медіанний вік Java-фахівців; 28-29 років – Go і Scala; а середній вік розробників PL/SQL, Perl, Pascal і 1C – 35 років.

Розглядаючи сукупний досвід роботи c мовою програмування, простежуються такі тенденції. Новачки використовують JavaScript і R; Scala, Gо, С ++ і Ruby – можна віднести до мов для провідних розробників. Perl, Pascal/Delphi, PL-SQL і 1С – відчутно потерпають від браку молодих фахівців.

Мова визначає все: збереження нації – визначає вербальну мову, а успіх програмного продукту – перспективність мови, на базі якої він створений. Цю тезу можна підтвердити на наступному прикладі:

2017 рік, а саме Указ президента України від №133/2017 "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" – охрестили стартом заходу програмних продуктів 1С в Україні, але тенденція була запущена значно раніше.

Причина криється в першооснові – мові написання програмних продуктів 1С, відомій як Вбудована мова програмування 1С: Підприємство (1С). Мова використовує кириличний синтаксис і має обмежене коло використання: середовищем її виконання є програмна платформа 1С: Підприємство.

У період проектування (середина 1990-х років) перших версій конфігурацій був обраний "особливий шлях" – створення продукту для локального ринку мовою, доступною для великої кількості російськомовних програмістів. Метод вирішив тактичні завдання – швидкий набір команди розробників і впроваджувальників, легкість навчання і забезпечив масову популярність конфігурацій в країнах СНД. Але разом з цим обмежив розвиток програмних продуктів 1С в довгостроковій перспективі.

Зі статистики, наведеної вище, чітко простежуються закономірні тренди:

1) нове покоління програмістів практично не використовує для написання програм в робочих проектах мову 1С. А перебування мови 1С в ТОП-15 обумовлено лише тим, що продукти з сімейства програм 1С: Підприємство практично монополізували український ринок програмних продуктів для малого бізнесу, зокрема, ринок бухгалтерських програм;

2) в списку пріоритетних мов для вивчення мова 1С не фігурує – мені також не знайомий ні один молодий програміст, який би хотів стати фахівцем з мови 1С;

3) середній вік розробників, які використовують мову 1С, один з найвищих, старше тільки розробники Perl і Pascal;

4) сукупний досвід роботи c мовою програмування 1С – вісім років, але з упевненістю можна сказати, що більша кількість фахівців працюють з мовою 1С в середньому 12-15 років.

Прості статистичні дані говорять про те, що сфери розроблення і супроводу програмних продуктів 1С переживають не тільки відтік фахівців, але й "дорослішання" (в демографічній мові – це називають "старіння") і відчувають значні труднощі із залучення молодих розробників, які розцінюють мову програмування 1С як безперспективну й архаїчну. Сучасний світ як інструменти для створення інноваційних програм вибирає "мови світового значення".

Прогнозую, що ситуація з мовою 1С буде тільки погіршуватися. Тренд міграції фахівців з 1С не новий. На спеціалізованих форумах часто обговорюється питання: в які саме мови програмування можна піти з 1С. Найкращі – перекваліфікувалися і успішно напрацьовують досвід в startup, аутсорсингових проектах або приєдналися до великих гравців ринку конкурентних програмних рішень. Решта ж або тільки замислюються про перекваліфікацію на Java, JavaScript, C #, Python, або вже самостійно проходять навчання сучасним мовам програмування в навчальних центрах або online-курсах.

Прагнення змінити напрям діяльності 1С-фахівців призвів до постійного дефіциту кадрів у компаніях, які обслуговують комплекс 1С-рішень. Рівень професійної компетенції тих, що залишилися, постійно знижується. Прогнозую, що в найближчі два-три роки кількість програмістів 1С буде скорочуватися. Це означає, що все більше і більше організацій будуть стикатися з неможливістю отримання якісного сервісу і підтримки встановлених програм обліку. А це вже нові ринкові можливості для сучасних програм.

Наостанок хочу сказати, що IT-галузь України отримала значний імпульс для розвитку і перевагу для створення програмних продуктів для внутрішнього ринку. Заміну програмних продуктів в державному секторі стимулює уряд. Приватний сектор же перебуває в стані інертності: в очікуванні скасування санкцій і нерозуміння важливості трансформації програмного забезпечення саме зараз.

Але український ринок в найближчі два-три роки зробить перехід зі стану інертності в стан турбулентності: нас чекає трансформація і перерозподіл внутрішнього ринку серед розробників і дистриб'юторів програмного забезпечення, поява нових гравців і інтервенції західних розробок.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X