Чому Україна не використовує шанс стати цифровою країною. Блог Володимира Дем’яненка

6 липня 2018, 15:23

І якими мають бути тендери на IT-послуги для держкомпаній, щоб було не соромно за результат.

Я постійно задаюся запитанням, чому країна, в якій понад 160 тис. висококласних IT-фахівців, затребуваних у всьому світі, досі не стала на шлях цифрової трансформації?

Так, я знаю про прийняту Кабміном у січні Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства на 2018-2020. Прекрасне напрацювання. Але чомусь крім новини, що концепція прийнята, більше, на жаль, нічого про неї не говорять. Ні як виконується план, ні хто піонер процесу, ні чи є складності з впровадженням. Мовчання.

Відео дня

Від учасників IT-ринку я також не чув, що їх залучають до процесу. Для мене це показник зацікавленості держави в її цифровій трансформації.

І якщо бізнес найчастіше усвідомлює важливість цього процесу і починає змінюватися сам, то як чинити держкомпаніям, у яких безліч обмежень і контролю?

Потрібно міняти правила

Уявімо собі, що ви держпідприємство з директором, що йде в ногу з часом і прагне зробити його ефективним, і щоб кінцевий споживач його послуги/продукту був задоволений взаємодією. Для цього йому потрібно нове програмне забезпечення. Або хоча б такий простий канал комунікації, як мобільний застосунок.

Щоб замовити таку послугу, держкомпанія повинна оголосити тендер через систему Prozorro. Що значить, брати участь в ньому може будь-яка фірма, а виграє та, яка запропонує менше. Так уже влаштована ця система.

Але таким чином дуже складно знайти хорошого підрядника, який виконає зобов'язання і зробить якісний продукт, та ще й за мінімальну ціну. У таких тендерах завжди з'являється ФОП Пупкін, який запропонує зробити вам CRM-систему не за $40 тис., а за 10 000 грн. І ви будете зобов'язані замовити послугу у нього, в іншому випадку вас оштрафують.

На виході вас чекає низькоякісний продукт, який не відповідає запитам ринку, і головний біль, що з ним робити далі. Насмілюся припустити, що застосунок "Укразалізниці" –результат цієї пастки.

І в цьому не винне держпідприємство. Так створені умови на ринку, де альтернативи практично немає. IT-компанія, що себе поважає, не буде витрачати свій ресурс на участь в явно програшному тендері. Створення IT-продукту – це робота не одного кваліфікованого фахівця і так, не дешевий процес. І по суті, це ми з вами не стимулюємо державу поміняти такі умови.

Який же шлях?

Змінити правила закупівель IT-послуг і рішень для держпідприємств. Для закупівель лампочок Prozorro відмінно підходить, а для розроблення ПО потрібен вже інший регламент.

Аналогічно і з креативними ідеями. Процитую Павла Вржеща з агентства Banda, яке розробило брендинг Євробачення: "Prozorro не працює з творчими тендерами, тому що ідеї не можна оцінити цифрами. Тисяча середніх ідей не дадуть такого результату, як одна найкраща. Тому Prozorro ніяк не здатна оцінювати творчі конкурси... Тому комісія закрито голосує, визначає переможця і потім його технічно через Prozorro реєструють".

І креатив, і IT – це різні за типом послуги, кожна з яких вимагає свого регламенту. Саме тут принцип ціни на зниження працює на шкоду результату.

Крім регламенту, потрібна система сертифікації та відбору самих IT-компаній. Інакше будь-який ФОП стає IT-компанією і потрапляє в тендер, що створює бардак і для замовника і для учасників. Необхідні кваліфікаційні вимоги від держави. Наприклад, що в штаті фірми має бути Х учасників з сертифікатами такого-то зразка. У комерційному бізнесі це вже давно застосовується.

Хтось скаже, що це бюрократизація і навіщо все ускладнювати? Не можна зробити якісний продукт з хаосу. Сертифікація і стандарти – це наведення порядку. Інакше ФОП Пупкін буде продовжувати створювати несек’юрні, незручні сайти і застосунки держкомпаніям, якими безглуздо користуватися і на шкоду нервовій системі.

Також необхідно розвести процедури створення IT-продукту.

Наведу приклад з будівельної галузі, логіка якої, до речі, дуже підходить для IT.

Для будівництва об'єкта проводиться кілька тендерів: на проект, кошторис, закупівлю будматеріалів, виконавця і т.д. Знову подумаєте, чи не забагато бюрократії як для одного об'єкта? Ні, адже коли мова заходить про державний бюджет, навколо з'являється багато охочих його розпиляти.

Мене можуть захейтити колеги з галузі, де ж scrum і agile? Але якщо ми не хочемо витрачати даремно гроші на діджіталізацію держкомпаній, не можна рухатися без таких правил гри. Не потрібно думати, що IT – це космос і тут все влаштовано інакше.

І наостанок, цифрові технології зараз для України повинні бути пріоритетнішими, ніж площі і дороги, якими активно займаються перед виборами. Їх впровадження принесе в рази більше для країни –технології це окупні інвестиції, на відміну від будівельних об'єктів.

Автор: Володимир Дем'яненко, СЕО компанії D2

Читайте також: Бажання ввести цензуру і контроль в Україні зазвичай виникає під вибори. Блог Олександра Ольшанського

poster
Підписатись на щоденну email-розсилку
матеріалів розділу Техно
Розсилка про те як технології змінють світ
Щопонеділка

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X