Шматок Землі. Астрофізики підтвердили незвичайну версію походження Місяця

6 жовтня, 11:54
Місяць міг виникнути через зіткнення Землі та небесного тіла під умовною назвою Тейя (Фото:NASA’s Ames Research Center/youtube)

Місяць міг виникнути через зіткнення Землі та небесного тіла під умовною назвою Тейя (Фото:NASA’s Ames Research Center/youtube)

Згідно з комп’ютерним моделюванням, зробленим групою британських дослідників, супутник Землі міг бути не самостійним небесним тілом, а уламком, що відколовся від нашої планети через зіткнення з іншим об'єктом.

Перші відомості про природу Місяця вчені отримали після повернення місії Аполлон-11 у липні 1969 року, коли астронавти NASA Ніл Армстронг та Базз Олдрін доставили на Землю 21,6 кг місячної породи та пилу.

Відео дня

Фахівці відзначили схожість у складі місячних і земних порід, однаковий напрямок обертання обох тіл, високий сумарний кутовий момент та існування схожих уламків в інших місцях нашої Сонячної системи.

Але як саме відбувалося космічне зіткнення, залишається предметом суперечок. Гіпотеза, що виникла в 70-х роках, припускає, що якась планета під назвою Тейя врізалася в Землю і розбилася на тисячу шматочків.

Щоб вивчити різні можливі сценарії формування Місяця після зіткнення, автори нового дослідження звернулися до комп’ютерної програми під назвою SPH With Inter-dependent Fine-grained Tasking (SWIFT), яка призначена для точного моделювання складної та постійно мінливої мережі гравітаційного поля та гідродинамічних сил, що діють на великі кількості матерії.

Зробити це точно — непросте обчислювальне завдання, тому вчені використали суперкомп’ютер для запуску програми — систему під назвою COSMA (скорочення від «космологічна машина») в Центрі розподілених досліджень Даремського університету з використанням передових обчислень (DiRAC).

Використовуючи COSMA для моделювання сотень зіткнень Землі та Тейї з різними кутами, обертаннями та швидкостями, дослідники змогли змоделювати наслідки астрономічної катастрофи з більш високою роздільною здатністю, ніж будь-коли раніше.

«Дякуючи високій роздільній здатності, ми можемо вивчати більше деталей — подібно до того, як великий телескоп дозволяє робити знімки далеких планет або галактик з вищою роздільною здатністю, щоб відкривати нові деталі», — каже Джейкоб Кегеррайс, обчислювальний космолог із Даремського університету, який займався цим дослідженням.

Показати ще новини
Радіо НВ
X