Вважалася втраченою. Учені розшифрували загадкову давню мову завдяки знайденим в Іраку табличкам
Таблички описували всі аспекти життя давніх аморейців (Фото:Rudolph Mayr, Rosen Collection, David I. Owen)
Артефакти, виявлені в Іраку, були покриті письменами на втраченому давньобайлонському діалекті аккадської мови — нині забутої говірки ханаанської мовної групи.
Дві аморейсько-аккадські таблички виявили в Іраку близько 30 років тому, ймовірно, під час ірано-іракської війни з 1980 по 1988 рік. Вони були вивезені до США та включені до колекції одного з місцевих музеїв.
На табличках, яким, як вважається, майже 4000 років, записані фрази майже невідомою мовою аморейців — ханаанської народності, яка проживала на території сучасних Сирії, Ізраїлю та Йорданії.
Ці фрази вміщені поряд з перекладами більш відомою сучасним вченим аккадською мовою. Саме завдяки цій обставині таблички й удалося розшифрувати.
«Наші знання про мову аморейців були настільки жалюгідними, що деякі експерти сумнівалися, чи існує вона взагалі, — згадують дослідники Манфред Кребернік та Ендрю Р. Джордж. — Але судячи з табличок, мова складно, логічно сформульована і повністю відрізняється від аккадської».
Аналізуючи граматику та словниковий запас таємничої мови, вони визначили, що вона належить до західно-семітської сім'ї мов, до якої також входять іврит та арамейська мова, яка колись була широко поширена в регіоні, але зараз нею розмовляють лише в кілька розрізнених громад на Близькому Сході.
Побачивши подібність між загадковою мовою і тим небагатьом, що відомо про аморейців, Креберник і Джордж визначили, що таблички описують аморейські фрази давньобайлонським діалектом аккадської мови.
Йорам Коен, ад’юнкт-професор асиріології в Тель-Авівському університеті в Ізраїлі, який не брав участі в дослідженні, але стежив за його ходом, пояснив, що таблички є свого роду туристичним путівником для носіїв аккадської мови, яким потрібно було вивчити аморейську.
За його словами, текст описує безліч явищ із соціального та культурного життя народу, а також подробиці про його побут. Так, в одній його частині міститься список аморейських богів, де вони порівнюються з відповідними месопотамськими богами, а в іншій докладно описані вітальні фрази.
«Є тексти про приготування їжі, про принесення жертви, про благословення правителя, — перераховує Коен. — Вдалося розшифрувати навіть те, що може бути піснею про кохання… Це справді охоплює всі сфери життя».
