Голодні ігри. Як російська агресія в Україні наближає світову кризу продовольства

10 травня, 07:00
Українське сільське господарство (Фото:voanews.com)

Українське сільське господарство (Фото:voanews.com)

Вторгнення армії РФ в Україну вже вдарило по сільськогосподарському сектору країни. Попри завершену посівну, експерти дають невтішні прогнози щодо світового продовольчого ринку найближчим часом.

Обстріли українських елеваторів та ферм, крадіжка зерна, а також викрадення сучасної сільськогосподарської техніки.

Усе це, на додачу до численних жертв серед мирного населення, стало невід'ємною частиною російського вторгнення в Україну.

Відео дня

Будучи одним із головних джерел прибутку для економіки, українська сільгосппродукція має попит у всьому світі. Проте, схоже, що цього року на глобальні продовольства чекають великі зміни.

Міжнародні експерти вже прогнозують, що ціни на продукти харчування значно зростуть у 2022 році, український урожай скоротиться щонайменше на 20%, а люди будуть змушені змінити свої звички харчування.

З’ясовуємо, як окупанти використовують їжу як зброю, і чим це загрожує всьому світові.

Фермери під час війни

Окрім проблем із логістикою, паливом, постачанням сировини та продажем урожаю, багато найбільш родючих земель в Україні перетворилися на поля битв.

Багато фермерів та їх підлеглих змушені ризикувати життям під час роботи. Керівник однієї з ферм на Київщині Андрій Коротков розповів виданню CBS News, що російські загарбники давно використовують голод як зброю.

«Я бачив це на власні очі. Вони розбомбили наші склади, а коли йдуть геть, усе цуплять», — заявив Коротков.

У ЗМІ неодноразово з’являлися публікації про вивезення кількох сотень тонн українського зерна, умисне знищення пшеничних полів, а також вбивство худоби.

За даними Всесвітньої продовольчої програми, близько 45% українців переймаються тим, щоб забезпечити себе та свої сім'ї харчами.

Міністр аграрної політики та продовольства Микола Сольський заявив, що площі посівів в Україні в поточному сезоні відстають від минулорічних показників приблизно на 20−30%.

Змінилася і структура посівів: в Українському клубі аграрного бізнесу вважають, що багато господарств зменшили площі під посів кукурудзи на користь соняшника, сої, гречки та інших зернових культур. Це з тим, що кукурудза потребує великих капіталовкладеннь на гектар проти інших культур.

Український експорт

За даними журналу Nature, до війни Україна та Росія відповідали за 20% світового експорту кукурудзи, 30% експорту пшениці та 60% експорту соняшникової олії.

У зв’язку з цим в ООН прогнозують, що російська військова агресія може призвести до зростання кількості людей, які страждають від гострого голоду, на 47 мільйонів людей у 2022 році.

Раніше вже кілька десятків країн заборонили чи обмежили експорт продуктів харчування. Найгірші наслідки, включаючи інфляцію та нестачу продуктів, чекають бідні та вразливі країни.

Наприклад, майже 30 країн, включаючи Сомалі, Сенегал та Єгипет, отримували від 50% до 100% пшениці від України та Росії. У разі продовження війни та припинення постачання ці та інші країни будуть змушені брати більше кредитів для субсидування продуктів харчування.

У щоквартальній доповіді Світового банку Commodity Markets Outlook зазначено, що вартість продуктів харчування підвищиться приблизно на 22,9% у 2022 році.

«Сировинні ринки зазнають одного із найсерйозніших шоків пропозиції за десятиліття — через війну в Україні. Викликане цим підвищення цін на продукти харчування та енергоносії матиме гуманітарні та економічні наслідки. Зростання цін на сировину посилить і без того високий ціновий тиск по всьому світу», — заявив директор групи з перспектив розвитку Світового банку Айхан Коуз.

Рішення Великої сімки

Під час останньої зустрічі країн G7 лідери Канади, Франції, Німеччини, Італії, Японії, Великобританії, США та Європейського Союзу закликали Росію припинити блокаду та «інші дії, які перешкоджають виробництву та експорту продуктів харчування в Україні відповідно до її міжнародних зобов’язань».

Під час зустрічі G7 також був присутній президент України Володимир Зеленський.

«Війна Путіна проти України наражає глобальну продовольчу безпеку на серйозне навантаження. Разом із Організацією Об'єднаних Націй ми закликаємо Росію припинити блокаду. Невиконання цієї вимоги розглядатиметься як спроба атакувати тих, хто годує світ. Ми активізуватимемо зусилля, щоб допомогти Україні зберегти виробництво з урахуванням наступного сезону збирання врожаю та експортувати, зокрема за альтернативними маршрутами», — зазначено у спільній заяві країн Великої сімки.

Світові лідери анонсували кілька спільних міжнародних ініціатив, включаючи Місія із забезпечення стійкості у галузі продовольства та сільського господарства (FARM).

Ці ініціативи передбачають «тісне співробітництво» з міжнародними партнерами та організаціями за межами G7, а також допомогу африканським та середземноморським країнам.

Втрати у цифрах

Інформаційно-аналітичне агентство АПК-Інформ повідомляє, що до війни Україна експортувала близько 6 млн тонн зерна на місяць.

У березні 2022-го цей показник зменшився до 300 тис. тонн, а в квітні становив 923 тис. тонн.

Причиною зниження експорту кукурудзи, пшениці та вівса у рази стало знищення сільськогосподарських угідь, а також блокування окупантами українських портів у Чорному морі.

Представник ООН з питань продовольства також заявив 6 квітня, що майже 25 мільйонів тонн зерна застрягли в Україні.

«Якщо ми не забезпечимо постачання всієї цієї їжі, у ЄС буде ще кілька мільйонів біженців з Північної Африки», — заявив Андрій Баран, генеральний директор української агрокомпанії Агропродсервіс, яка має понад 40 000 га землі.

За його словами, зараз потрібно виконати величезну роботу для створення безпечних маршрутів до портів і створити нові торгові шляхи з сусідніми країнами. «Польща не має всіх цих потужностей, тому що вони не працювали з такими обсягами, а у нас проблеми з автомобільним та залізничним транспортом», — попереджає Баран.

У Продовольчій та сільськогосподарській організації Об'єднаних Націй також повідомили, що 20−30% площ, засіяних озимими культурами в Україні, залишаться неприбраними в сезоні 2022−2023.

Відповідно, Україна та весь світ можуть втратити до третини врожаю минулих років.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X