У когось є план. Вчені показали, як життя передається від зірки до зірки по Чумацькому шляху

15 листопада 2018, 21:02

Вчені з Гарвардського університету створили математичну модель, яка показує, що життя може поширюватися від зірки до зірки по Чумацькому шляху.

Гіпотеза про панспермію — перенесення живих організмів у космосі — не нова, проте ніколи раніше не розглядалася в таких масштабах.

Вчені створили комп'ютерну модель, яка показує, що Чумацький шлях може містити систему обміну компонентами для зародження життя.

Відео дня

Результати дослідження вже доступні онлайн і скоро будуть опубліковані в авторитетному виданні Monthly Notices of the Royal Astronomical Society.

У чому суть дослідження?

Група вчених з Центру астрофізики Гарвардського університету провела дослідження, метою якого було зрозуміти, чи може панспермия існувати в масштабах галактики, наприклад, такої як наш Чумацький шлях.

Унікальність дослідження полягає в тому, що до цих пір більшість подібних робіт розглядали лише ймовірність поширення життя в межах Сонячної системи (найчастіше – між Марсом і Землею). Деякі зачіпали можливість обміну компонентами для зародження життя з навколишніми зірками. Але в масштабах галактики цю гіпотезу ніхто детально не розглядав.

Дослідники на чолі з Айданом Гінсбургом, професором Інституту теорії та комп'ютерних обчислень Гарвардського університету, спробували співставити цю гіпотезу з масштабом Чумацького шляху.

За словами Абрахама Лоеба, відомого фізика-теоретика, що також брав участь в дослідженні, вчені надихалися першим міжзоряним астероїдом Оумуамуа, який прилетів у Сонячну систему. Першим, принаймні, за час сучасних астрономічних спостережень.

Лоеб вважає, що астероїд міг бути притягнутий до Сонячної системи завдяки гравітаційній взаємодії з Сонцем і Юпітером.

«Сонячна система діє як «рибальська сітка» для міжзоряних об'єктів такого типу, - пояснює Лоеб. - Тому в ній в будь-який конкретний момент часу знаходяться тисячі об'єктів, які прилетіли з міжзоряного простору».

Отже, як мінімум, частина з цих об'єктів могли прибути з інших сонячних систем.

Також розглядаючи цю гіпотезу в масштабі галактики, слід розуміти, що подвійні зоряні системи, наприклад, Альфа Центавра, можуть забезпечувати ще потужніший ефект «рибальської сітки», підкреслює Лоеб. Наприклад, вони можуть притягнути до себе і об'єкт розміром з Землю.

За словами Гінсбурга, вчені припускають, що найчастіше «мандрівники» будуть кам'янистими об'єктами, але в принципі, це можуть бути і комети, що складаються переважно з льоду.

«Незалежно від своєї структури, ці об'єкти можуть бути виштовхнуті зі своєї рідної сонячної системи з тих чи інших причин, і відправлені в подорож на відстані у світлові роки», - пояснює Гінсбург.

За його словами, зоряні системи, розташовані ближче до центру Чумацького шляху, можуть бути потужним «двигуном» для поширення життя по всій галактиці.

«Ми підрахували, скільки кам'янистих об'єктів, які викидаються з однієї планетної системи, можуть бути «захоплені» іншими система в Чумацькому шляху», - розповідає Лоеб.

«Наша модель включала підрахунок прискорення об'єктів і потенційну ймовірність їх «захоплення», - додає Гінсбург.

Вчені побудували формулу, в якій було кілька ключових змінних, включаючи розмір об'єкта, його швидкість, а також потенційний час існування життя в умовах відкритого космосу.

За словами Гінсбурга, досі ніхто не здійснював таких підрахунків.

Математична модель показує, що навіть якщо звести всі параметри до «гірших сценаріїв», все ж очевидно – якщо життя може «вижити» у відкритому космосі мільйон років, то можуть існувати мільйони об'єктів такого ж розміру як Оумуамуа. І вони можуть переносити життя між планетними системами. Іншими словами, це більше не просто припущення.

З цього випливає, що панспермія не обов'язково обмежується рамками сонячної системи, але може бути явищем воістину глобального галактичного масштабу. Більше того, теоретично можливий обмін і між галактиками.

Поширення життя

Поняття панспермія існує вже понад два тисячоліття. Воно з'явилося ще в роботах давньогрецького філософа Анаксагора.

Це слово використовується як коротка і ємна назва гіпотези про те, що життя як таке може поширюватися в космічному просторі за допомогою метеоритів, астероїдів, планетоїдів та інших астрономічних об'єктів.

Перші наукові описи цієї гіпотези з'явилися в XIX столітті. У XX столітті євангелістом цієї теорії виступив британський астроном і письменник-фантаст Фред Гойл. Зокрема, він активно відстоював гіпотезу про те, що космічний пил в міжзоряному просторі містить органічні речовини, що є інструментом для поширення життя у Всесвіті.

Однак на сьогодні основні прихильники панспермії говорять про дещо інше припущення. Його суть в тому, що мікроорганізми й хімічні компоненти, необхідні для зародження і розвитку біологічних форм життя, можуть вижити тривалий час в умовах відкритого космосу. Йдеться про справді великі проміжки часу, які потрібні для того, щоб згадані вище астрономічні об'єкти могли перетнути величезні простори, що розділяють зоряні системи.

poster
Підписатись на щоденну email-розсилку
матеріалів розділу Техно
Розсилка про те як технології змінють світ
Щопонеділка

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X