«Все переплетено». Що таке теорії змови і як вони працюють — інтерв'ю з дослідником конспірології Іллею Яблоковим

8 червня 2020, 20:00
НВ Преміум

Викладач британського Університету Лідса Ілля Яблоков вже більше 15 років вивчає теорії змови, які знову знаходять прихильників по всьому світу під час пандемії коронавірусу.

НВ вирішив дізнатися у Яблокова, як не стати послідовником подібних теорій, чому люди вірять в найабсурдніші змови і яку роль Україна відіграє в конспірологічній картині миру Росії, чому він присвятив окрему главу своєї книги російській культурі змови.

Відео дня

— Ось яке визначення ви даєте поняттю «теорія змови»: це спосіб сприйняття реальності, заснований на тому, що світом правлять таємні сили. Тож спробуймо надати декілька практичних порад, як людині не стати жертвою теорій змови, — точніше, не піддатися впливу, не стати їх послідовником.

 — Перш за все, звісно, потрібно розуміти, що теорії змови — це специфічна інтерпретація, яка має на увазі деяку кількість логічних помилок. Я би порекомендував все-таки, коли ми чуємо, дивимося, читаємо теорії змови; коли нам здається, що є таємні сили, якийсь таємний клан, що переслідує погіршення нашого життя або життя інших людей, ми завжди повинні, як висловлюються в англійській мові, «використовувати пару пучок солі», для того щоб зрозуміти, щоб залишатися більш-менш об'єктивним.

Єдине, що тут може допомогти, — це критичне мислення. Не можна в таких випадках узагальнювати, не можна відразу кидатися робити однозначні висновки, виходячи, скажімо, зі свого власного досвіду. Хоча, з іншого боку, яким чином можна [змусити] людину, у якої є певний травматичний психологічний або соціальний досвід, утриматися від узагальнень або якихось висновків, пов’язаних саме з власними смаками та уподобаннями? Єдине, що я міг би порадити експертам, журналістам, академікам; тим, у кого більш-менш є доступ до медіа — займатися просвітою, намагатися протистояти, як-от допомагати людям усвідомлювати, у чому проблемність цього контенту і як уникнути, наприклад, того, щоб люди ділилися таким контентом онлайн.

— Є питання, яке не дає мені спокою: якщо теорії змов настільки є абсурдними часто-густо гротескними), якими ми їх бачимо, чому багато з нас все одно в них вірять, в тому числі освічені люди? Якщо я не помиляюся, ви в одному з інтерв'ю і в своїй книзі стверджували, що критерій раціонального мислення почасти не пов’язаний з освітою. Чому багато людей стають прихильниками таких теорій?

 — Тому що існують різні теорії змови: дійсно, є абсолютно абсурдні теорії змови, які не побудовані на якихось базових логічних принципах; а є теорії змови, які цілком виглядають як реальні. Якщо йдеться про якісь корпоративні інтереси, великі бізнес-інтереси транснаціональних компаній, про декого з політиків, які намагаються отримати ще більше влади, то, умовно кажучи, перед очима постане Френк Андервуд із серіалу Картковий будиночок.

Тому тут навіть дуже освічених людей не можна звинувачувати. Є цілком освічені люди, які мені розповідали, що вони вірять в теорію про те, що вірус з’явився з лабораторії. Сперечатися з ними я вважаю недоречним і не хочу, тому що у людей є свої переваги, люди саме так бачать цей світ. Теорія змови в демократичних суспільствах, де все-таки є свобода слова, свобода думки, немає якоїсь однодумності, як в тоталітарному режимі — це свого роду прояв демократії, якщо хочете, це свобода самовираження. Авжеж, у певних випадках ця свобода може стати досить небезпечною і для інших членів того ж самого співтовариства, — тобто [існує] пряма кореляція між вірою в теорії змови і проявом якоїсь агресивності. Але ми не можемо тут нічого поробити, на жаль.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

— Тобто прихильники теорії змови є агресивнішими?

 — Так, є дослідження соціальних психологів, які показують, що ймовірність прояву агресії людьми, які вірять в ту чи іншу теорію змови, вища, ніж тими, хто не вірить.

— Скажімо, ультраправі?

 — Тут це байдуже, тому що агресію можна проявляти по-різному, ви ж розумієте. Агресію можна проявляти в тому числі і переписуванням в соцмережах, забезпеченими якимись словами, образами тощо. Я не бачу великої різниці між гаслами якогось вкрай правого, який бажає смерті певного етносу, і крайнього лівого, який бажає смерті якомусь політику, олігархові. Тут принципової різниці немає, це все вкрай небезпечна мова ненависті.

Я повернуся до точки зору про те, що це все-таки питання про певну свободу слова — свободу вірити в те чи інше, це певний прояв демократії. Знову ж таки, в стабільних демократичних режимах — це здоровий прояв невдоволення існуючим консенсусом або існуючим станом речей. Тому, якби ми перебували в ситуації, коли у нас досить розвинене громадянське суспільство, є зміна влади, є певні суспільні дебати, які можуть до чогось привести, то ми могли би запевнити, що теорії змови цілком собі допомагають нам зрозуміти, а в чому наші проблеми як суспільства.

У ситуації, коли політичний режим авторитарний, звісно, це складніше зробити, тому що, як правило, і опозиція, яка перебуває в жорсткій конфронтації з владою (бодай навіть і не фізичній, а ідеологічній), дуже часто застосовує теорію змови саме для того, щоб, з одного боку, або посилити свою власну політичну легітимність; або, з іншого боку, збільшити кількість людей, які прийдуть її підтримати в критичний момент (наприклад, коли виникне певна ситуація конфлікту).

Мітинг прихильників Трампа та інших активістів проти карантинних обмежень. На передньому плані протестувальник тримає плакат з написом
Мітинг прихильників Трампа та інших активістів проти карантинних обмежень. На передньому плані протестувальник тримає плакат з написом "Кінець близько" / Фото: REUTERS / Jonathan Ernst

Чудовий приклад: погляньмо на український контекст, прямо перша сцена першої серії першого сезону серіалу Слуга народу. Що ми бачимо? Ми бачимо трьох якихось дуже заможних, дуже владних людей, які оглядають площу в Києві і займаються чим? Розподілом влади. [Серіал] починається з дуже конспірологічного меседжу, що вся політика в Україні є поділом певних таємничих сил. Ось, власне, це дуже потужний меседж.

— Як ви вважаєте, те, що в українському суспільстві надто потужна така розмова, дискурс про те, що всім керують олігархи (це частково правда), такі настрої — це дійсно індикатор цієї травми, проблеми?

Показати ще новини
Радіо НВ
X