Рух угору. Коли розпочнеться колонізація Місяця і до чого тут Україна

15 вересня 2018, 10:02
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

Людство має намір колонізувати Місяць, і старт цієї програми вже заплановано у найближчому майбутньому – за 4 роки. Де і як житимуть місячні "піонери"? Ми зібрали найцікавіші і, що важливо, серйозні "місячні" ініціативи. Україна, до речі, також у тренді.

Відтоді як остання людина, капітан Джин Сернан, ступила на Місяць, минуло вже майже 46 років. Проте останнім часом ідея про повернення людей на земний супутник здобула нове життя. Дональд Трамп наприкінці минулого року підписав відповідну директиву. Ілон Маск і Джеф Безос взагалі заявляли, що людству варто б уже облаштувати на Місяці постійну базу.

Відео дня

Проте, якою вона буде? Варіантів насправді чимало. Вчені, корпорації та космічні агентства у всьому світі ведуть серйозні роботи із цього напряму. Дехто пропонує споруджувати оселі на поверхні, а декотрі – станції на орбіті нашого супутника.

Глибокий чорний космос

Одним з останніх і мало не найамбітніших планів дій став Deep Space Gateway – проект невеликої місячної орбітальної станції, який NASA прагнула збудувати спільно з іншими космічними агентствами Європи, Росії, Японії, Китаю. Deep Space Gateway мала стати потоково-транзитною базою на шляху до більш далеких об'єктів – Марса, поясу астероїдів. Назву проекту, щоправда, змінено. Наразі це Lunar Orbital Platform-Gateway (LOP-G). Зате суть лишилась незмінною.

NASA

Згідно з робочим дизайном до LOP-G входитимуть силові й рухомі елементи (power and propulsion element), житловий модуль, логістичні елементи й тамбур. У NASA запевняють, що збудують станцію десь у 2020-х. На проект вже навіть виділено бюджети. Скажімо, у 2019 році проект буде профінансовано на півмільярда доларів, а за п'ять років мають намір вкласти $2,7 млрд. Приблизно на таку суму Україна щороку імпортує вугілля для електростанцій.

Європа. Село. Місяць

Якщо США вивчають варіант будівництва навколомісячної станції, то Європі більше до вподоби ідея зведення бази безпосередньо на поверхні земного супутника. Moon Village – це некомерційна асоціація, головна мета якої – зробити все можливе для створення на Місяці постійної бази. Один з її головних ідеологів – глава Європейського космічного агентства Жан Ворнер. До речі, членами Асоціації є майже 150 структур – державних, наукових, промислових, – з більш як 30 країн.

Поміж них є й Україна, яку представляє Конструкторське бюро "Південне" (КБП). КБП має і власну розробку моделі місячної бази. Прораховано все, починаючи з ракети носія, місячної орбітальної станції або, скажімо, посадкової платформи й закінчуючи приміщеннями для життя і роботи екіпажу.

За задумом конструкторів, приміщення ці можуть бути двох типів: вертикальні й горизонтальні. Уявіть собі комфортабельний гараж завдовжки 6 і заввишки-завширшки 3 метри. Ось вам і горизонтальний блок. Вертикальний має бути трохи більшим: 6 метрів заввишки і п'ять – завдовжки-завширшки. Крім цього, місячна база від українських інженерів має бути оснащена роверами, транспортними засобами й апаратами для зондування. На відміну від зарубіжних проектів, ознайомитись із розробкою і "прогулятися" базою на Місяці можна вже зараз – КБП підготувало віртуальний тур і вже готується продемонструвати його за два тижні на Interpipe TechFest у Дніпрі. Проте терміни реалізації власне проекту поки що невідомі.

Надувний будинок

Декілька років тому у NASA почали перейматися розширенням площі МКС. Навесні 2016 року до станції пришвартувався вантажний корабель Dragon з модулем BEAM в багажнику. Розроблений компанією Bigelow Aerospace модуль був не такий, як зазвичай, а... надувний. Така собі повітряна куля в космосі. Екіпаж станції закачав усередину модуля повітря, отримавши таким чином додаткову кімнату 4х3 метри для проведення експериментів.

Усе відбулося дуже вдало, і Bigelow та NASA почали обмірковувати проект щодо використання аналогічного рішення для місячної програми. Щоправда, застарілий BEAM для цієї мети вже став неактуальним, а тому у Bigelow взялися за розробку модуля B330 об'ємом 330 кубічних метрів, придатного для проживання 6 астронавтів. Отже, наразі на основі B330 компанія створює реальний поки що наземний прототип – Expandable Bigelow Advanced Station Enhancement або XBASE – поліпшену версію модуля.

Варіантів використання його на Місяці декілька. Перший – місячне депо або просто база на орбіті супутника. Тут з Bigelow готові допомогти ULA, які пропонують використовувати для запуску вантажу свою важку ракету Vulcan 562.

Крім того, надувні модулі Bigelow теоретично можна використовувати безпосередньо на поверхні, тобто виходить Bigelow Lunar Outpost.

Фінансування від NASA

Bigelow – це не єдина компанія, яку NASA вирішили долучити до створення прототипів для майбутніх місячних поселень. До гри приєдналися надто солідні компанії. Скажімо, Boeing для створення свого варіанта модуля взяли за основу досвід проектування і складання на орбіті, який свого часу застосували на МКС.

Lockheed Martin, що розробили один із найпопулярніших авіатранспортників, С-130 "Геркулес", запропонували модернізувати логістичний модуль – з тих, які використовували свого часу для перевезення обладнання й матеріалів на станцію на борту космічних шатлів.

Куди ж без Китаю

Китай також воліє мати свій зиск від супутника Землі, і плани тут досить масштабні – йдеться як про створення важкої ракети, так і про будівництво бази на поверхні. Хоча останнє це лишень проект, такий собі начерк. Китай не квапиться, запланувавши політ на Місяць у 2030-х.

Щоправда, поки всі місячні проекти так і лишаються гарними ідеями. І річ не тільки в тому, що до Місяця летіти задорого, а й через те, що практично нема на чому – останній старт надважкої Saturn V відбувся 1973 року, а на виробництво подібних апаратів піде чимало часу. Крім техніки, є безліч інших проблем. Ніхто поки так і не зміг вирішити проблему впливу тривалого перебування космосу на організм людини. Відомо, що під час відсутності гравітації той згубно впливає на кісткову тканину і зір. Радіацію також ніхто не скасовував.

Хай там як, але раніше згаданий модуль Bigelow на МКС – це лишень велика тестова кімната. Члени МКС заходять туди зрідка і перебувають там недовго задля того, аби зібрати дані вимірювань, перевірити, як модуль працює в умовах відкритого космосу, бомбардування мікрометеоритами або рештками сміття, наскільки він захищає від радіації. Крім того, утримувати місячний проект – коштовне задоволення.

Постійна команда на орбіті нашого супутника потребуватиме регулярного поповнення ресурсів, зокрема водою, продуктами. Доставляти вантажі на МКС – також недешево, навіть з використанням ракет Ілона Маска вартість виведення одного кілограма на орбіту сягатиме майже 2000 доларів. Але ж МКС розташована на висоті 400 км. Від Землі до Місяця – 380 тисяч кілометрів. Вартість місячних місій становить від 1,5 до 10 млрд доларів, а максимальна сума – це майже половина річного бюджету NASA.

Певна річ, ситуацію докорінно міг би змінити видобуток ресурсів на місці (in situ, як мовиться). Оптимізму додає нещодавнє відкриття – на Місяці виявлено лід. Особливо він поширений в полярних областях. Можливо, це допоможе вирішити питання щодо забезпечення паливом або сталої роботи бази. Та хоча й називають 2022 рік стартовою датою, поселенці на Місяці – це абсолютно неблизька перспектива.

poster
Підписатись на щоденну email-розсилку
матеріалів розділу Техно
Розсилка про те як технології змінють світ
Щопонеділка

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X