Вчені розвінчали міф про «ефект метелика». Повернутися в минуле і вбити Гітлера — цілком реально
Група американських фізиків створила симуляцію подорожі в часі за допомогою квантового суперкомп’ютера. Результати виявилися приголомшливими.
Вчені з’ясували, що горезвісного «ефекту метелика», яким зазвичай описують ланцюжок непрямих наслідків втручання в перебіг часу, насправді не існує.
Принаймні в квантовому світі.
Цей ефект неодноразово обігравався у творах фантастів усіх мастей. Його вперше описав великий Рей Бредбері в своєму оповіданні Гуркіт грому (1952), в якому загибель метелика в далекому минулому радикально впливала на світ далекого майбутнього.
Пізніше численні автори не раз використовували «ефект метелика», описуючи подорожі в минуле, в ході яких навіть незначні зміни повністю змінювали майбутнє. Те саме, з якого прибували самі мандрівники.
Типовим прикладом є друга частина знаменитої трилогії Назад у майбутнє, в якій головні герої повертаються в своє теперішнє і бачать, що там все змінилося тому, що головний лиходій свого часу передав самому собі в минуле дайджест з результатами спортивних поєдинків і зміг вигравати на ставках.
Якщо коротко, в розумінні сучасної фантастики, суть «ефекту метелика» в тому, що подорож у часі сама собою змінює короткострокові події, які впливають на інші події та так по ланцюжку призводять до величезних змін у майбутньому. Простіше кажучи, мандрівник у минуле не може повернутися в ту саму дійсність, з якої він здійснив свою подорож.
У 1970-х термін «ефект метелика» перекочував з фантастики в фізику, а точніше в теорію хаосу, з легкої руки метеоролога Едварда Лоуренса. Йому належить класична фраза про те, що, якщо метелик змахне крилами в Бразилії, то в штаті Техас вдарить ураган.
Досі у вчених не було ніяких реальних підтверджень того, що «ефект метелика» насправді існує. Так само, як і доказів зворотного.
Однак тепер ситуація змінилася.
матеріалів розділу Техно
Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.
