Прогноз клімату і глобальне потепління. Чому фахівці з метеорології стали нобелівськими лауреатами з фізики

7 жовтня 2021, 11:03

Лауреатами Нобелівської премії з фізики 2021 року стали вчений Джорджо Парізі та метеорологи Сюкуро Манабе і Клаус Хассельман. Останні двоє розділили нагороду «за фізичне моделювання клімату Землі, кількісну оцінку мінливості і надійне прогнозування глобального потепління».

Завідувачка лабораторії прикладної кліматології Українського гідрометеорологічного інституту Світлана Краковська пояснила Радіо НВ, у чому значущість нагороди.

Відео дня

«Для тих, хто займається змінами клімату, дуже велике визнання, що це премія саме з фізики. <...> Їм дали премію за те, що вони зробили багато років тому — ці кліматичні моделі були розроблені з кінця 1960-х в 1970-х роках. Вони показали глобальне потепління, яке може бути при підвищенні концентрації парникових газів. Оскільки воно справджується наразі, тому за цю надійність вони отримали премію. Треба розуміти, що вони не єдині, хто це зробив, але вони ті, хто дожили до цього», — зазначила Краковська.

Кліматолог розповіла, що за зусилля зі збору, аналізу та поширення інформації про вплив людини на зміни клімату на Землі Нобелівську премію миру вже вручали у 2007 році. Її отримала Міжурядова група експертів зі зміни клімату, серед яких був і Манабе. Тож вчений вже двічі нобелівський лауреат. А Хассельмана визнають, адже він показав, що можна зробити надійний прогноз зміни клімату, використовуючи модель прогнозу погоди.

Іншу половину Нобелівської премії з фізики отримав Джорджіо Парізі «за відкриття взаємодії безладу і флуктуацій у фізичних системах від атомних до планетарних масштабів».

«Кліматична система складається з процесів, які мають різну просторово-часову мінливість. У кліматичній системі також є і атоми, і молекули, відбуваються процеси. Наприклад, формування хмар, яке починається з нанометрів і закінчується вже планетарним масштабом. Тому, швидше за все, й об'єднали [в одну премію]», — припустила кліматолог.

Слухайте подкаст на цю тему

Нобелівська премія за вивчення клімату, вважає Краковська, нагадує про небезпеку глобального потепління і вчергове наштовхує на думку, що людству необхідно змінити спосіб життя, щоб зменшити вплив на навколишнє середовище.

«Наразі дійсно існує нагальна потреба дій людства для того, щоб запобігти подальшим катастрофам. Хассельман першим застосував термін „кліматична криза“ ще у 1991 році. <...> Манабе, коли дізнався, що отримав Нобелівську премію, зауважив, що було набагато легше зрозуміти і пояснити кліматичну систему та процеси в ній, ніж переконати людство, що треба змінитися і робити певні кроки для запобігання впливу на кліматичну систему. А Клаус Гассельман сказав, що він волів би не отримувати цю Нобелівську премію і не мати глобального потепління», — розповіла Краковська.

Нобелівський тиждень стартував у Швеції 4 жовтня.

Девіда Джуліуса і Ардема Патапутяна відзначили першими — вони стали лауреатами Нобелівської премії з фізіології і медицини. Відкриття двох вчених називають «революційним». Вони вивчали здібності людини, які давно сприймаються як належне — нашу можливість відчувати тепло, холод, біль або тиск під час дотиків.

Лауреатів Нобелівської премії з хімії оголосили 5 жовтня. Ними стали Бенджамін Ліст і Девід Макміллан. Їх відзначили за розробку нового точного інструменту для молекулярного конструювання: органокаталіза. Це значно вплинуло на фармацевтичні дослідження і зробило хімію більш екологічною.

7 жовтня мають оголосити лауреата з літератури; 8 жовтня — лауреата Нобелівської премії миру; а 11 жовтня назвуть лауреата премії Шведського національного банку з економічних наук пам’яті Альфреда Нобеля (Нобелівська премія з економіки).

Редактор: Юлія Козіна

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X