Культурна ікона? Щоденники Альберта Ейнштейна показують його расистом і ксенофобом

18 червня 2018, 21:02

У 1920-х відомий учений Альберт Ейнштейн подорожував Азією. Нещодавно опубліковані щоденники фізика дозволяють зробити про нього несподівані висновки.

Альберт Ейнштейн - не тільки легендарний вчений-теоретик, на роботах якого багато в чому тримається сучасна фізика, а й справжня культурна ікона.

Для багатьох він досі є прикладом життєвої цілеспрямованості, тяги до мрії. Він роками працював на нудній посаді в патентному бюро, перш ніж написав свої основні роботи. Його ім'я стало синонімом слова "геній".

Відео дня

Для багатьох Ейнштейн є ще й філософом з численними цитатами, придатними для вживання в найрізноманітніших життєвих ситуаціях.

Складно знайти людину, яка не чула б висловлювань Ейнштейна про нескінченність людської дурості і про те, що наука лише вивчає те, що створив Бог. А також його антинацистські висловлювання.

Однак, щойно опубліковані в США щоденники Ейнштейна про подорож Азією можуть радикально змінити ставлення до вченого.

У своїх щоденниках Ейнштейн дозволяє собі досить різкі висловлювання расистського характеру щодо людей інших національностей і рас, яких він зустрічав під час подорожі. Найбільше агресії Ейнштейн виявляв до китайців.

Щоденники, про які йдеться, належать до періоду з жовтня 1922 до березня 1923 року. Ейнштейн досить докладно описує свої подорожі і свої роздуми про науку, філософію і мистецтво.

У 1922-1923 рр Ейнштейн разом з дружиною подорожував країнами Сходу

І тут постає дивовижний парадокс. Ейнштейн, якому належить знаменитий вислів про те, що "расизм - хвороба білих людей", описує китайців як "брудних, тупих і жирних" людей.

Він також зазначає, що "китайці не сидять на лавках під час їжі, як європейці, але горбляться навпочіпки". Навіть діти виглядають бездухновними і тупуватими, зазначає Ейнштейн.

Далі вчений нарікає на плодючість китайців, надлишок дітей і безпосередньо вказує, що "буде шкода, якщо ці китайці будуть перевершувати інші раси кількістю, для інших це буде просто кошмар".

За словами, Зева Розенкранца, старшого редактора проекту Папери Ейнштейна в Каліфорнійському технологічному інституті, ці та багато інших коментарі Ейнштейна сьогодні звучать вкрай неприємно.

"Вони вступають в протиріччя з образом великої гуманітарної ікони, якою є сьогодні Ейнштейн", - констатує Розенкранц.

Він перекладав і редагував щоденники подорожей Ейнштейна для видавництва Прінстонського університету.

Велика частина цих записів призначалися для прийомних дочок вченого, які залишалися в Берліні, поки Ейнштейн з дружиною подорожували Азією.

"Ейнштейн навряд чи припускав, що ці записи коли-небудь будуть опубліковані", - зазначає Розенкранц.

Жорсткість деяких висловлювань вражає.

Наприклад, в тому ж Китаї вчений зазначає, що китайці "не подають ознак усвідомленого страждання". Навіть ті з них, які працюють як коні, справляють враження якихось машин, а не живих людей, зазначає Ейнштейн.

Далі, за словами Розенкранца, вчений додає до своєї ксенофобії неабияку порцію мізогінії.

"Я не помітив великої різниці між чоловіками і жінками, - пише Ейнштейн. - Я не розумію, що за фатальна привабливість є у китайських жінок в очах китайських чоловіків і що змушує останніх плодити таку силу-силенну дітей".

Іншими словами, Ейнштейн фактично говорить, що не розуміє, що китайські чоловіки знаходять в китаянках, констатує Розенкранц.

Ейнштейн також пише про своє спілкування з португальськими вчителями, які навчали в Китаї місцевих дітей. "Китайці не можуть навчитися елементарній логіці і не володіють здібностями до математики", - пише Ейнштейн.

Досить жорстко проходиться Ейнштейн і по Цейлону (Шрі-Ланка). У Коломбо він пише: "місцеві жителі живуть у бруді та смороді". "Вони мало що роблять і мало чого потребують, така ось простенька еконміка", - відзначає вчений.

Ейнштейн фактично говорить, що не розуміє, що китайські чоловіки знаходять в китаянках

Зів Розенкранц Американський дослідник

Трохи кращої думки залишився великий фізик про японців.

В Японії живуть дуже гідні люди, з чистою душею, яку рідко де зустрінеш, пише фізик. У той же час він відзначає, що інтелектуальні потреби японської нації відчутно нижчі, ніж естетичні.

"Цією країною варто захоплюватися", - підбиває підсумок Ейнштейн.

За словами Розенкранца, Ейнштейн дозволяв собі шукати причини інтелектуального відставання азіатських народів у біології. А це чистої води расизм, підсумовує дослідник.

Подібні погляди були цілком нормальними для того часу, однак навряд чи це може бути виправданням для Ейнштейна в наші дні, констатує Розенкранц. Адже в ту ж епоху вистачало і людей з більш вільними і широкими поглядами.

Та й сам Ейнштейн в кінцевому підсумку зробив вибір на користь ліберальних цінностей, коли в 1933 році після приходу до влади нацистів у Німеччині виїхав до США і ніколи більше не повертався на батьківщину.

Роки по тому він напише знамениту фразу: "Будучи євреєм, я розумію, як почувають себе темношкірі люди, які зазнають дискримінації".

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X