Україна хоче купити легендарний криголам James Clark Ross. Що це за судно

14 липня 2021, 10:58

Україна планує придбати легендарне британське науково-дослідне судно RRS James Clark Ross. Що відомо про британський криголам, який скоро може ходити у Південний океан під українським прапором?

Україна планує придбати легендарне британське науково-дослідне судно RRS James Clark Ross.

Це криголам, який провів багато експедицій для Британської антарктичної служби (British Antarctic Survey, BAS), а скоро може стати судном українського Національного антарктичного наукового центру.

За словами директора центру Євгена Дикого, воно може коштувати Україні символічні, як для такого судна, 5 млн доларів.

Що відомо про британський криголам, який скоро може ходити у Південний океан під українським прапором?

Флагман BAS

RRS James Clark Ross має великий кран, супутниковий зв'язок та може йти через паковий - багаторічний - лід (Фото: BAS.AC.UK)
RRS James Clark Ross має великий кран, супутниковий зв'язок та може йти через паковий - багаторічний - лід / Фото: BAS.AC.UK

RRS James Clark Ross названий на честь Джеймса Кларка Росса — британського військового моряка та дослідника, який у XIX столітті на кораблях «Терор» і «Еребус» здійснив найбільшу для свого часу експедицію в Антарктику, а пізніше брав участь у пошуках зниклої експедиції Франкліна в Арктиці.

Це криголам довжиною майже 100 метрів та водозаміщенням 5732 тонни.

Як порівнює сайт Defence Express, флагман українського військового флоту фрегат «Гетьман Сагайдачний» при довжині 122 метри має тоннажність у 3642 тонни.

RRS в назві «Джеймса Кларка Росса» означає «Royal Research Ship» — «королівське дослідницьке судно».

Воно спеціалізується на морських біологічних, океанографічних та геофізичних дослідженнях.

На його борту є кілька лабораторій, а також системи лебідок, які дозволяють розміщувати наукове обладнання на кормі чи у середній частині судна.

Вид з веб-камери
Вид з веб-камери "Джеймса Кларка Росса" / Фото: BAS.AC.UK

Ще на ньому є веб-камера, яка показує вид з судна під час експедицій чи стоянки у портах, а на сайті Британської антарктичної служби є детальний віртуальний тур по судну.

James Clark Ross робить надзвичайно мало шуму, що дозволяє йому використовувати чутливу акустичну апаратуру.

Судно може йти зі швидкістю 2 морських вузли (майже 4 км на годину) через рівне льодове поле товщиною 1 метр, а максимальна льодова перешкода на його шляху може сягати 4 метри.

Щоб полегшити прохід через паковий (багаторічний) лід, система стисненого повітря розхитує судно, розширюючи таким чином шлях.

BAS.AC.UK
Фото: BAS.AC.UK

James Clark Ross спустили на воду 1 грудня 1990 року й з 1991 року воно було штатним судном Британської антарктичної служби (разом з іншим криголамом RRS Ernest Shackleton, який у 2019 році передали Норвегії, а згодом Італії).

За ці роки «Джеймс Кларк Росс» здійснив багато експедицій в Антарктику, де вивчав зміни клімату і айсберги, а також забезпечував британські й інші антарктичні місії.

2017 рік, запуск субмарини Boaty McBoatface з борту RRS James Clark Ross. Дрон пройшов 180 км та вивчав течії в районі Південних Оркнейських островів. Паралельно RRS James Clark Ross збирав схожі дані. На основі зібраної інформації вчені дійшли восновку, що сильніші вітри з Антарктики, які виникають через зміни клімату, змішують холодну та теплу воду в океані (Фото: BAS / POVL ABRAHAMSEN)
2017 рік, запуск субмарини Boaty McBoatface з борту RRS James Clark Ross. Дрон пройшов 180 км та вивчав течії в районі Південних Оркнейських островів. Паралельно RRS James Clark Ross збирав схожі дані. На основі зібраної інформації вчені дійшли восновку, що сильніші вітри з Антарктики, які виникають через зміни клімату, змішують холодну та теплу воду в океані / Фото: BAS / POVL ABRAHAMSEN

RRS James Clark Ross зробив першу в історії мапу глибоководного Південно-Сандвічевого жолоба у Південному океані, а також запускав підводний дрон-субмарину, названу Boaty McBoatface, яка вивчала зв’язок між все сильнішими антарктичними вітрами та зростанням температури океанічної води.

А під час полярної зими в Антарктиці криголам працював на іншому боці Землі - в Арктиці.

На його борту можуть перебувати кілька десятків науковців та понад 20 членів екіпажу.

"Джеймс Кларк Росс" біля української станції "Академік Вернадський". Капітан британців розповідав, що ще пам'ятає, як станцію "Фарадей" передавали Україні. На фото - українські полярники в гостях у британців / Фото: ЄВГЕНІЙ ПРОКОПЧУК

Саме на цьому судні перша українська антарктична експедиція дісталася станції «Академік Вернадський» у 1996 році.

Криголам періодично підходить до української станції.

Українські полярники неодноразово розповідали BBC News України про візити британської команди на «Академік Вернадський» та екскурсії українців на саме судно — JCR, як його спрощено називають.

"Сер Девід Аттенборо" - криголам, який замінить "Джеймса Кларка Росса" у Британській антартичній службі / Фото: RICH TURNER

Зараз James Clark Ross планують замінити на новіший криголам RRS Sir David Attenborough.

У 2021 році судно відпрацювало свій останній сезон як флагман BAS.

Скільки це коштуватиме

Попри те, що «Джеймсу Кларку Россу» вже понад 30 років, директор НАНЦ Євген Дикий каже, що воно ще може працювати у південних морях багато років.

«За оцінкою експертів Миколаївського морського технічного університету (зараз — Національний університет кораблебудування — Ред.), судно придатне до експлуатації впродовж наступних 20−25 років. Цього вистачить для цілого покоління українських вчених», — розповів Євген Дикий у коментарі «Суспільному».

Він також відкрив, що вже завершилися переговори за участі посольств України та Великої Британії про закупівлю James Clark Ross.

За словами Євгена Дикого, вартість британського криголаму для України може скласти 5 млн доларів, хоча спочатку британці говорили про 10 млн доларів.

Також Україні треба буде профінансувати доставку судна до України та наукове дооснащення.

Уряд України вже виділив кошти на це, але остаточно завтредити їх ще має Верховна Рада, зокрема бюджетний комітет парламенту.

НАНЦ
Фото: НАНЦ

Дослідницьке судно — давня потреба українських науковців та полярників. Щороку Україні доводиться фрахтувати іноземне судно для того, щоб доправляти антарктичні експедиції на «Академік Вернадський» та забирати їх звідти.

«Cподіваємося, що українські полярники вже цьогоріч вирушать на крижаний континент на власному судні під прапором України, а одночасно із дослідженнями на „Вернадському“ почнуться роботи наших вчених у відкритому океані», — сподіваються у Міністерстві науки та освіти України.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

Радіо НВ
X