Прощання із самотністю. Де і чому в Сонячній системі можливе зародження позаземного життя

22 листопада 2020, 07:00
НВ Преміум

Виявлення на Венері органічних молекул поставило людство перед фактом: висока ймовірність того, що Земля не єдина населена планета нашої Сонячної системи. Вчені також небезпідставно вважають, що близьких сусідів варто шукати не тільки на Венері.

Знаменитий британський фантаст Артур Кларк помер у 2008 році щасливою людиною. Майже всі основні прогнози великого футуролога збулися. Все людство в тому чи іншому вигляді користується супутниковим зв’язком (дзвінки, навігація, телебачення тощо), який Кларк вигадав ще за часів Другої світової.

Відео дня

Також на Землі вже є системи штучного інтелекту і самонавчальні нейронні мережі, правда, вони поки не намагалися нікого вбити на відміну від ЕАЛа, якого Кларк описав у 1960-х.

Хоча Кларк трохи не дожив до одного з найважливіших періодів у освоєнні космічного простору, коли може підтвердитися гіпотеза з другої частини його саги Космічна одіссея. У романі, який Кларк опублікував 1982 року, фантаст передбачив, що на супутнику Юпітера під назвою Європа під поверхневим шаром льоду залягає теплий океан.

Артур Кларк (Фото: AP Photo / Gemunu Amarasinghe)
Артур Кларк / Фото: AP Photo / Gemunu Amarasinghe

Через жахливу гравітацію планети-гіганта ядро Європи, яка трохи менша за земний Місяць, не остигає — тертя зігріває його. Це тепло в надрах Європи призводить також до вулканічної активності на дні 100-кілометрового океану. Натомість, це призводить до викиду в океан різних хімічних елементів, які можуть сприяти виникненню життя.

У романі Кларк також висуває гіпотезу про примітивні форми життя у верхніх шарах атмосфери Юпітеру. І розмірковує про те, як поведеться високорозвинена цивілізація інопланетян, котрим належить обирати, якій із двох форм життя допомогти.

Інопланетяни вирішують, що у підводного життя більше шансів, ніж у хмарного, і за допомогою неймовірної технології ядерного синтезу перетворюють Юпітер у другу зірку Сонячної системи. Життя на Юпітері гине, зате тепло нової зірки розтоплює кригу на поверхні Європи, і мешканці океану починають еволюціонувати на її поверхні.

Тривалий час все це було фантастикою. Але сьогодні завдяки знімкам із зонду Juno і даним із датчиків орбітального апарату Galileo вчені фактично впевнені в тому, що Кларк мав рацію.

Під шаром льоду на поверхні Європи дійсно залягає рідкий океан. Зокрема, спостереження за магнітним полем Юпітера свідчать, що Європа має «провідниковий» шар під поверхнею, який «переломлює» силові лінії магнітного поля. Цю роль може виконувати тільки рідина, до того ж великого обсягу.

Про те, що гіпотеза Кларка справедлива, свідчать і нещодавні гучні відкриття на супутниках Сатурна Титані й Енцеладі. Вчені мають серйозні підстави припускати, що там також існують підповерхневі океани.

Отже, Кларк мав рацію щодо фізики взаємодії небесних тіл. Однак донедавна не було підтверджень того, що деінде ще, крім Землі, можуть існувати компоненти, потрібні для виникнення життя.

Але тепер ми точно знаємо, що це можливо. До того ж допомога прийшла звідки не чекали. Гаряча Венера, яку часто називають найпекельнішим місцем у Сонячній системі, виявилася також першим місцем, де виявили органічні молекули.

Цьогоріч у вересні міжнародна група дослідників виявила в атмосфері Венери досить великі обсяги органічного газу фосфіну. А через місяць індійські вчені знайшли на Венері амінокислоту гліцин.

І хоча вчені ще не можуть стверджувати, що на Венері є життя, тепер вони точно знають, що компоненти, без яких воно неможливе, трапляються не тільки на Землі.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X