Ще одна пандемія? Які тварини можуть спричинити новий спалах вірусного захворювання у світі - розповідає зоологиня

20 липня 2021, 16:21
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

Доки у кажанів знаходять все нові види коронавірусу, інші науковці застерігають: примати та копитні тварини становлять навіть більший ризик виникнення пандемій, аніж кажани та гризуни, яких вважали основними передавачами хвороб. Такі останні спостереження вчених Кембриджського університету.

У дослідженні науковці виявили: ризик чергової пандемії фактично неможливо усунути, але ймовірність її виникнення можна істотно мінімізувати. Допоможуть системні зміни в способах взаємодії людей з тваринами.

Відео дня

Як можна відтягнути початок нової пандемії, обговорювали на Радіо НВ в ефірі програми Що відбувається Ірина Лопатіна та зоологиня Наталія Атамась.

Про способи запобігання новим пандеміям слухайте у подкасті Радіо НВ

—  Чому науковці говорили раніше і зараз продовжують, що дика природа буде причиною нових пандемій?

—  Якщо говорити про віруси, то у нас 60% хвороб людини викликається саме зоонозними патогенами, тобто тими, які прийшли від тварин, а із них 70%, навіть більше, — це саме з дикої природи. Наразі знаємо 300 вірусів, які мають цей високий ризик зараження людей. Але якщо ми подивимось узагалі перспективу, то ми маємо близько 700 тисяч вірусів, що мають зоонозний потенціал, які ми ще не знайшли в дикій природі, але ми точно знаємо, що вони там є.

—  Науці вже відомий механізм, як саме вірус від тварини адаптується до організму людини?

— У більшості випадків — ні. Ми дуже добре вивчили грип, ми знаємо, що в нього дуже простий геном, він дуже мінливий і дуже часто рекомбінує. Це означає, що він швидко та легко перескакує з однієї тварини на іншу і в якийсь момент два штами можуть потрапити в одного господаря, перекомбінуватися там і зробити нам суперштам, від якого ми не маємо імунітету. Тому ми маємо пандемії і розуміємо, як виникають пандемії. Але якщо ми візьмемо коронавірус, то там уже абсолютно інша історія. На відміну від грипу, в нас РНК коронавірусу — це дуже складний геном і ми досі не маємо жодного уявлення, як він перескочив, із кого на кого. Тобто це кажан чи це якийсь проміжний хазяїн після кажана, ми не знаємо. На це дослідження ланцюгів передачі з дикої природи йде десятки років.

—  Раніше вчені називали гризунів та кажанів основними тваринами з передачі хвороб. Зараз говорять, що примати та копитні тварини вже несуть навіть більший ризик. Чому ці тварини виходять на перший план?

—  Чому ми постійно говорили, наприклад, про гризунів? Вони а) постійно контактують із людиною, б) в них дуже висока щільність популяції, вони мають дуже швидкий життєвий цикл, який призводить до того, що їм узагалі не потрібна дуже гарна імунна система. Вони помирають раніше, ніж встигають захворіти. І це створює такий дуже класний пандемічний потенціал. Що стосується кажанів, то там знову купа механізмів, чому саме в кажанах сидить така велика кількість вірусів, зокрема коронавірусів.

Примати — вони до нас просто дуже близькі філогенетично, вони наші родичі, ми дуже з ними схожі і тому і їхнім вірусам дуже легко долати бар'єр сумісності і перескочити до нас. Чому у нас копитні вийшли на передній план? Дуже-дуже важливий пандемічний потенціал у великої рогатої худоби і взагалі худоби. Йдеться не про диких копитних, а про наших свиней, кіз, корів. Одна з наріжних речей, які ми маємо зробити, — це будь-яким чином перервати цей ланцюжок передавання від диких тварин до домашніх тварин.

—  Чому глобалізація та урбанізація збільшує ризик передачі вірусів та хвороб від тварин до людини?

—  Зараз у нас процес урбанізації - це перш за все процес урбанізації в центрах біорізноманіття, тобто саме в центрах, де сидить найбільше різноманіття вірусів і найбільший епідемічний потенціал. Саме там у нас постійно йде контакт домашньої худоби з дикими тваринами. Саме там у нас ці «вологі» ринки, де зустрічається домашня худоба, людина і дика тварина. Саме там у нас немає жодних санітарних планів, які би створювали якийсь бар'єр між дикою природою та людиною. Саме там у нас ліси підходять впритул до поселень людей, скотарських приміщень.

— Що людство має в арсеналі, аби відтягнути час початку нової пандемії?

—  Автори дослідження пишуть про 161 захід, який може бути здійснено для того, щоби щось зробити з пандемічною небезпекою. Це стосується перш за все країн, що розвиваються, щоб там не полювали на мавп, наприклад. Потрібно створювати охоронювані зони, які захищатимуть кажанів із їх печерами, мавп. Можна браконьєрів залучати у рейнджери для охорони цих територій, будемо їм за це платити. Необхідно пояснювати, щоби якось намагались розділяти «вологі» ринки з дикими тваринами і «вологі» ринки з домашньою худобою, щоби не змішувались патогени, як у бродильному чані.

Ще один комплекс стосується споживання. Покупці - це золотий мільярд (населення розвинутих країн з достатньо високим рівнем життя в умовах обмежених ресурсів — ред). Це до них іде експорт усіх цих диких тварин, до них везуть усі ці патогени. І там потрібні абсолютно інші заходи: сертифікація, регуляція, боротьба з нелегальною торгівлею, жорсткі штрафи. А ще є транспортування та продаж: давайте будемо укріплювати митниці, боротися з нелегальними торговцями та їх міжнародними імперіями.

poster
Підписатись на щоденну email-розсилку
матеріалів розділу Техно
Розсилка про те як технології змінють світ
Щопонеділка
Редактор: Юлія Козіна

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X