Судний день. Коли вимре людство і чому ніхто не турбується про це - фото
НВ Преміум

Судний день. Коли вимре людство і чому ніхто не турбується про це

14 квітня 2020, 20:00

Как ученые заранее предсказали пандемию и почему ее никто не боялся

Коротко:

— як вчені рахують час до кінця світу

— від чого найімовірніше загине людство

— у який момент історії люди були найближче до глобальної катастрофи

Складно налякати кінцем світу людей, які навіть ядерний гриб намагатимуться викласти в Instagram. За допомогою інтернету ми навчилися хвилюватися за милого лемура, який знаходиться на межі зникнення, але не помітили, що нам самим допомога потрібна набагато більше, ніж лемурам.

Відео дня

Особливо актуальним це стало в сьогоднішніх умовах глобального карантину через пандемію коронавірусу, на який вже захворіли близько двох мільйонів осіб і який призвів до більш ніж 120 тис. летальних випадків.

Примітно, що лише кілька місяців тому вчені прогнозували можливість пандемії та заявляли, що в XXI столітті шанси вимирання людини як виду значно зросли.

Дослідники з Оксфордського університету дійшли висновку, що більшість homo sapiens до кінця 2019-го зовсім не турбувалися про свою можливу трансформацію в копалини. Ймовірно, сьогоднішня ситуація змусила багатьох замислитися.

Що дізналися вчені з Оксфорду?

rambler.ru

Фото: rambler.ru

У роботі, яку нещодавно опублікували в журналі Nature, вчені опитали понад 2500 людей з Великої Британії та США. Респондентів запитували про те, що вони думають з приводу виживання людства, вимирання більшості людей і повного зникнення нашого виду найближчим часом.

Опитані оцінили виживання людини як найкращий сценарій, і вимирання — як найгірший. Несподіваним результатом дослідження стало те, що більшість респондентів холоднокровно поставилися до думки про повне зникнення людини. Дивно, але люди більше турбуються про вимирання тварин, ніж про свій власний вид.

Вчені пишуть, що психологічно людям простіше прийняти думку про повне зникнення свого виду, ніж про те, що хтось буде перебувати на межі зникнення. «Причина, чому люди не вважають вимирання виключно поганим полягає в тому, що вони зосереджуються на негайній смерті та стражданнях, яких катастрофи завдають іншим людям, а не на довгострокових наслідках», — пояснюють автори роботи.

Хоча у цього дослідження є й інший бік: якщо респондентам говорили, що в майбутньому в людства все буде гаразд, вони розглядали своє вимирання трагічніше. Тобто, якщо людина впевнена, що незабаром настане чергова світова війна, ядерна зима або зомбі-апокаліпсис, — вимирання не здається такою вже проблемою.

Але будучи переконаним, що незабаром Земля перетвориться на рай і Проект Венера Жака Фреско, нарешті, реалізується у всьому світі, — думка про зникнення людей стає вкрай негативною.

Дослідники говорять, що для більш точних результатів їм потрібні додаткові дані про роль мислення людини, інтуїції, когнітивних здібностей та інших еволюційних причин, які впливають на нашу думку про власне вимирання. Проте, ця робота може стати основою для серйозних змін у майбутньому людства, оскільки від того, як ми сприймаємо своє вимирання залежить те, що ми готові зробити для запобігання цьому.

«Якщо вимирання людини — це однозначно погано, тоді ми, можливо, повинні докладати більше зусиль, щоб цього не сталося. Ми повинні також змінити порядок денний різними способами, наприклад, зрушити технологічну політику в більш обережному напрямку. У разі необхідності ми повинні бути готові піти на значні жертви, щоб людство усвідомило свій майбутній потенціал. Отже, багато чого залежить від складного питання, чи вважаємо ми своє власне вимирання виключно поганим», — зазначено в дослідженні.

У світі все ж є люди, яким не все одно на майбутнє людства: в середині минулого століття вчені з Чиказького університету створили спеціальну систему відліку, яка вказує, на якому етапі та через які конкретні події ми знаходимося найближче до глобальної катастрофи.

Годинник Судного дня

wired.co.uk

Фото: wired.co.uk

Після ядерних бомбардувань Хіросіми та Нагасакі, в 1945 році в Чикаго створили Бюлетень вчених-атомників — спеціалізований журнал про загрози існуванню людини через зброю, технологічний розвиток та кліматичні зміни. Авторами цього журналу свого часу були Альберт Ейнштейн і Макс Борн — творці загальної теорії відносності й основ квантової механіки, чиї роботи досі намагаються об'єднати в теорію всього.

У 1947-му керівництво журналу запустило проект годинник Судного дня. Це символічна система відліку, яка показує, наскільки люди наближаються до найсерйознішої трагедії у своїй історії, з огляду на різні події, які відбуваються в світі. Рішення про переведення стрілок цього годинника приймає рада вчених, до якої входять кілька Нобелівських лауреатів.

Під час свого запуску (за два роки після закінчення Другої світової війни та ядерних бомбардувань Японії) годинник «завели» на 23:53 — це означало, що від можливої глобальної катастрофи нас відділяють умовні сім хвилин. Наступне переведення стрілок на чотири і на одну хвилину вперед відбулося в 1949-му і 1953-му відповідно. Після того як СРСР і США випробували свої ядерні та термоядерні бомби, на годиннику було 23:58.

Ситуація змінилася на краще на початку 1960-х, коли в світі зросли антивоєнні настрої, а США і СРСР підписали договір про заборону ядерних випробувань. Тоді годинник Судного дня показував 23:48.

Після цього годинник стрибав то вгору, то вниз на кілька хвилин, в залежності від ядерних випробувань різних країн, ескалації конфлікту між США і СРСР, а також різних збройних протистоянь по всьому світу. Найбезпечнішим роком на думку авторів цього проекту був 1991-й: після закінчення холодної війни і розвалу СРСР, від «опівночі» нас відділяло цілих 17 хвилин.

«Холодну війну завершено. 40-річна гонка ядерних озброєнь між Сходом і Заходом закінчилася. Світ явно увійшов у нову епоху після холодної війни. Ілюзію того, що десятки тисяч ядерних боєголовок є гарантом національної безпеки було розвінчано. У протистоянні з Радянським Союзом, що розпадався, великі ядерні арсенали ще ясніше розглядаються як перешкода і міра невпевненості», — писали в Бюлетені вчених-атомників у 1991-му.

У той час можна було сподіватися, що ситуація покращиться і годинник переведуть ще на кілька хвилин назад, але за останні 28 років ми знову максимально наблизилися до Судного дня. Ядерні випробування Індії, Пакистану, КНДР та Ірану, глобальні кліматичні зміни, загострення конфлікту між Росією та США, зростання націоналістичних настроїв по всьому світу — все це призвело до того, що в 2018-му годинник знову завели на 23:58 вперше після 1953 року.

«Ми дійшли висновку, що світові лідери не тільки не змогли адекватно протистояти ядерним і кліматичним загрозам, а й посилили їх „за допомогою різних провокаційних заяв і дій, включаючи недбалу риторику про застосування ядерної зброї та безглузде ігнорування наукових істин“. Стало ще зрозуміліше, що „умисне пошкодження інформаційної екосистеми“ загрожує підірвати раціональний дискурс, необхідний для вирішення таких проблем», — зазначено в останньому випуску проекту годинник Судного дня, який опублікували в січні 2019-го.

Найбільш імовірні глобальні катастрофи

Вчені не дарма говорять про небезпеку глобального збройного конфлікту і серйозних кліматичних змін, адже судячи з останніх звітів екологів і загострення міжнародної політичної ситуації, нам є про що турбуватися і з чим боротися.

1 Ядерна війна. Напруга між головними політичними силами сьогодні значно зросла: нещодавно президенти США і Росії Дональд Трамп і Володимир Путін заявили про розірвання договору щодо ліквідації ракет середньої та малої дальності, звинувачуючи один одного в його порушенні. Договір, підписаний Михайлом Горбачовим і Рональдом Рейганом у кінці 1987-го, офіційно припинив діяти в серпні 2019-го.

britannica.com
Фото: britannica.com

Поки на російських пропагандистських телеканалах показують сюжети про те, що ядерні ракети армії РФ можуть за лічені хвилини знищити головні стратегічні об'єкти США (Пентагон, резиденцію президента поблизу Східного узбережжя і центри управління ядерними і наступальними силами на Західному узбережжі), влада США вказала в своїй новій доктрині протиракетної оборони США, що вони вбачають найбільшу загрозу в Росії, Ірані, Китаї та Північній Кореї.

Саме тому Пентагон зараз повним ходом реалізує проект космічних військ: американські військові планують розміщувати зброю в космосі, і не виключено, що на орбіті Землі можуть з’явитися ядерні боєголовки. Раніше політика Зоряних воєн Рейгана призвела до остаточного програшу СРСР в холодній війні та подальшого рішення Михайла Горбачова про роззброєння, а всі проекти космічної зброї закрили в 1990-х.

На цьому тлі не менш загрозливим виглядає конфлікт між Пакистаном та Індією: країни з ядерним потенціалом не можуть вирішити свою давню суперечку з приводу автономії штатів Джамму і Кашмір, і нещодавно обидві сторони почали діяти агресивніше. Хоча кілька місяців тому в Пакистані заявили, що вони виключають можливість першого ядерного удару зі свого боку.

2 Кліматична катастрофа. В кінці минулого року автори словника Колінза назвали словом року «кліматичний страйк» (сlimate strike). Це не просто так, адже однією з головних медійних подій 2019-го став виступ 17-річної шведської еко-активістки Грети Тунберг на саміті ООН. Тунберг закликала молодь пропускати навчання, щоб боротися з кліматичними змінами.

hindustantimes.com
Фото: hindustantimes.com

Можна ставитися неоднозначно до «вкраденого дитинства» шведської активістки, але навряд чи людина при здоровому глузді сьогодні може підтримувати політику Дональда Трампа з приводу виходу США з Паризьких кліматичних угод і стверджувати, що глобального потепління не існує.

Кілька місяців тому понад 11 тис. вчених з 153 країн також оголосили «надзвичайну кліматичну ситуацію». «Ми об'єдналися, щоб оголосити надзвичайну кліматичну ситуацію, тому що зміна клімату є більш серйозною і розвивається швидше, ніж очікували вчені. Це загрожує природним екосистемам і долі людства. Багато хто з нас відчуває, що у нас мало часу, щоб діяти», — заявив один з авторів документа, професор-еколог з Університету штату Орегон Вільям Ріппл.

В ООН кажуть, що у нас залишилося трохи більше 10 років до своєрідної точки неповернення, коли кліматичну ситуацію на Землі вже не можна буде врятувати. Вчені пов’язують глобальне потепління з прийдешніми посухою, голодом, бідністю, вимиранням більшості видів тварин, почастішанням катаклізмів і т. д.

До речі, чималу роль у цьому відіграли транснаціональні корпорації, які отримали стільки влади, що політичні обмеження для них вже не є перешкодою. Експерти впевнені, що діяльність найбільших компаній у світі потрібно терміново трансформувати і направляти її на сталий розвиток Землі.

3 Пандемія. Кліматичні зміни вплинули і на здоров’я людей, призводячи до все більшої кількості хвороб і їх численних наслідків. Але набагато сильніше по здоров’ю людства може вдарити глобальна епідемія, про ймовірність якої говорили у Всесвітній організації охорони здоров’я ще до появи COVID-19.

humanosphere.org
Фото: humanosphere.org

Згідно з доповіддю Світ під загрозою, опублікованою влітку 2019-го, вже тоді існував реальний ризик пандемії, яка може виникнути через декілька видів інфекцій та грипу. Як приклад, автори доповіді навели спалах іспанського грипу на початку XX століття, через який загинули близько 50 млн людей.

Вчені писали, що якщо такий самий спалах станеться зараз — смертельна хвороба пошириться по всьому світу за 36 годин і вб'є близько 80 млн людей. Це пов’язано з розвиненою транспортною мережею, яка допоможе пандемії охопити планету набагато швидше.

Експерти проаналізували майже 1500 епідемій, які виникали в період з 2011-го по 2018-й, і припустили, що серед головних інфекцій, які можуть викликати потенційний спалах — вірус Ебола, Зика і Ніпах, а також п’ять видів грипу.

«Глобальна пандемія такого масштабу буде катастрофічною, створюючи повсюдні руйнування, нестабільність і відсутність безпеки. Світ до цього не готовий», — зазначено в доповіді, яка виявилася пророчою.

4 Зіткнення з астероїдом. Незважаючи на те, що ймовірність падіння на Землю смертельного астероїда складає лише 1:15 000, у NASA всерйоз готуються до такої події і виділяють мільйони доларів для вирішення цієї проблеми.

mashable.com
Фото: mashable.com

Минулого року Американська аерокосмічна адміністрація відпрацьовувала сценарії наближення до Землі величезного астероїда, який може знищити не тільки нас, а й нашу планету. Під час Всесвітньої конференції із захисту планети у Вашингтоні фахівці вирішували, як врятувати людей від неіснуючого астероїда 2019 PDC, діаметром приблизно в 300 метрів, який має зіткнутися із Землею 29 квітня 2027 року.

Ця дата Судного дня є фейковою, але, за даними NASA, зараз існує близько 74 потенційно небезпечних об'єктів, які можуть зіткнутися із Землею. Вчені повинні продумати як швидко виявити астероїд, що наближається, знайти варіанти зміни його траєкторії, а також способи попередження людей про можливий кінець світу.

Керівництво NASA незабаром планує перший запуск DART — космічного апарату, який повинен знищувати потенційно небезпечні для Землі астероїди. Влітку 2021-го DART вирушить у космос на ракеті SpaceX Falcon 9, після чого зіткнеться з астероїдом Дідім B. Його траєкторія не є небезпечною для Землі, а діаметр становить близько 170 метрів. Дідім В підійде на відстань у декілька мільйонів кілометрів до Землі в жовтні 2022, після чого DART зіткнеться з ним на швидкості більше шести кілометрів на секунду.

Вчені збираються перевірити, як космічна зброя розміром з холодильник може вплинути на траєкторію об'єктів, що наближаються до Землі. Головне, щоб до часу знищення небезпечного астероїда Брюс Вілліс ще не втратив свою форму.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Діліться матеріалом




Радіо НВ
X