Дамба на мільярди. Як Венеція захищається від глобального затоплення і що з цього вийде - фото

Дамба на мільярди. Як Венеція захищається від глобального затоплення і що з цього вийде

19 листопада 2019, 20:00

Коротко:

як врятувати Венецію від повеней

кому загрожує затоплення через кліматичні зміни

які міста України підуть під воду до кінця XXI століття

У культової антиутопії Водний світ, яка вийшла на екрани кінотеатрів майже 25 років тому, герой Кевіна Костнера еволюціонував у людину-амфібію. У головного персонажа фільму з’явилися зябра і плавники, оскільки в постапокаліптичному світі практично не залишилося суші, — вся Земля виявилася покрита водою після глобальної повені.

Відео дня

Щось схоже зараз відбувається у Венеції: днями один з головних культурно-історичних центрів Італії і старої Європи пережив найсильнішу повінь за останні 53 роки, яка стала другою за показником висоти води над рівнем моря за всю історію міста.

Звичайно, повені не є чимось особливим для Венеції — поселення розташоване на венеціанських островах, і вода в центральній частині міста — головна відмінність цього місця від інших.

Для мільйонів туристів, які щороку приїжджають до Венеції на кілька днів, і за допомогою гондол перебираються від одного ресторану до іншого, повені не є серйозною проблемою. Але ось місцеве населення відчуває величезні труднощі і піддає своє життя ризику через воду, що прибуває.

Цілком ймовірно, що венеціанці вже сьогодні не відмовилися б від зябер і плавників, як у Кевіна Костнера у Водному світі, але, на жаль чи на щастя, еволюція — штука довгострокова, і за останні десять з гаком століть люди тут ще не встигли адаптуватися до повного існування у воді.

Без жартів, чергова повінь у Венеції — справа більш ніж серйозна, адже ціле місто в найближчому майбутньому може опинитися під водою. Причому, це місце — не єдине, якому загрожує повне зникнення з лиця Землі. НВ розбиралося, що і чому відбулося у Венеції, як вирішити цю проблему і чим загрожує нашій планеті глобальне підвищення рівня моря.

Рекордна повінь

Reuters

Фото: Reuters

12, 13, 15 і 17 листопада у Венеції зафіксували рекордні показники рівня води. Найбільше місто затопило на початку минулого тижня, — пізно ввечері 12 листопада вода піднялася на 187 сантиметрів над рівнем моря. Це стало другою в історії Венеції повінню за висотою води. Гірше було тільки на початку листопада 1966 року, коли вода піднялася на 194 сантиметри.

Примітно, що вперше з початку ведення спостережень за рівнем води в місті в 1872 році, повінь перевищила позначку в 140 сантиметрів чотири рази за один тиждень.

Під водою в шостий раз за останні 1200 років опинився Собор Святого Марка або базиліка Сан-Марко, який побудували на початку IX століття. Крім цього, на один метр затопило найнижчу частину міста і центральну площу Венеції Сан-Марко. В цілому, понад 80% міста, яке є об'єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, опинилося під водою.

З повінню пов’язують смерть як мінімум двох осіб, а місцева влада заявила, що це найсильніша стихія за останні 147 років, і збиток від повені може скласти близько одного мільярда доларів.

Як врятувати Венецію?

MOSE

Фото: MOSE

Італійські вчені вважають, що з нинішніми темпами підвищення глобального рівня моря Венеція може повністю зануритися під воду вже до 2100 року. Щоб уникнути цього, на початку 2000-х у Венеціанській лагуні почали реалізацію проекту MOSE, італійською — Modulo Sperimentale Elettromeccanico (експериментальний електромеханічний модуль). Цей акронім означає італійське ім'я Мойсея Mosè.

Влада планувала цей проект ще з кінця 1980-х як частину плану захисту Венеції від повеней, а в числі його підрядників виступили інженери італійської автомобільної компанії FIAT.

MOSE передбачає спорудження системи мобільних плавучих шлюзів для захисту трьох основних проток у Венеціанській лагуні. Металеві шлюзи, довжиною від 20 до 30 метрів, шириною 20 метрів і завтовшки п’ять метрів, заповнені водою і встановлені на укріпленому бетоном морському дні.

Коли рівень води перевищує 110 сантиметрів, в шлюзи подають стиснене повітря, щоб злити з них воду і підняти вертикально. Конструкція піднімається у верхнє положення за 30 хвилин і повертається назад за 15 хвилин. Всього планувалося встановити 78 шлюзів: 41 в протоці Лідо Сан-Ніколо, 19 в протоці Маламокко і 18 у протоці Кьоджа.

Проект MOSE досить складний, оскільки він передбачає, що шлюзи не будуть шкодити екосистемі лагуни, не змінять ландшафт місцевості і не завадять судноплавству. Правда, захисники довкілля все одно виступали проти будівництва цих шлюзів, оскільки вони вважали, що штучні споруди негативно вплинуть на флору і фауну італійського узбережжя.

За останні 15 років конструкцію кілька разів переплановували, різні влади то скорочували то підвищували бюджет проекту, і через це остаточні терміни будівництва зривалися. Кілька років тому керівники MOSE повідомили, що проект реалізований на 85%. За останніми даними, закінчити установку всіх шлюзів повинні до 2022-го.

MOSE став своєрідною валізою без ручки для Венеції, оскільки на нього витратили дуже багато часу і дуже багато грошей — близько $6,3 млрд. Судячи з останньої повені, шлюзи все одно не можуть запобігти постійним припливам води і затопленню міста.

«Ця ідея була з самого початку не найефективнішою, оскільки вона ніяк не захищала лагуну від невеликого підйому води. Кожні 10 см припускали введення в дію складної системи загороджень, які повинні були відповідати рівню води. Це означало, що шлюзи могли підніматися і опускатися 350 разів на день», — каже океанограф Георг Умгіссер.

Навіть якщо проект удосконалять і повністю закінчать в найближчі роки, — шлюзи будуть ефективними лише в межах підняття глобального рівня моря до 60 сантиметрів. Це означає, що ближче до кінця 21 століття дорога і багатостраждальна конструкція може виявитися марною.

Захисники MOSE кажуть, що розробники цього проекту не враховували серйозні кліматичні зміни, про глобальний вплив яких почали говорити лише в останнє десятиліття. На їхню думку, будівництво все одно потрібно закінчити, навіть якщо шлюзи будуть ефективними тільки найближчі 30 років.

Причини «високої води»

Google

Фото: Google

Досить зайти на Google Maps, щоб зрозуміти, чому Венецію постійно підтоплює. Місто, розташоване на 118 островах Венеціанської лагуни в Адріатичному морі являло собою унікальну Венеціанську республіку в Середньовіччі.

Рівно через 60 років після входження до складу Італії, в 1926-му до Венеції приєднали місто Местре, яке розташоване на материковій частині країни. Історичний центр Венеції як і раніше знаходиться на островах, а на материку побудували венеціанський морський порт, міжнародний аеропорт Марко Поло, промислові об'єкти тощо.

У буквальному сенсі побудувати місто на воді виявилося неймовірно красивою ідеєю. Інженери продумали практично все: спорудили будинки з фундаментом з дерев’яних паль, придумали транспортну систему завдяки гондолам і вузьким каналам, багато разів все це перебудовували та укріплювали.

Але, як не дивно, через глобальне підвищення рівня моря і просідання грунту сьогодні Венеція поступово йде під воду. Через постійні повені в місті місцеві придумали спеціальний термін — acqua alta, що в перекладі означає висока вода.

Остання acqua alta, яка може посилитися в найближчі дні, стала результатом відразу декількох подій. Серед головних причин рекордної повені вчені називають сильний циклон, який обрушився на італійське узбережжя Адріатичного моря. Пориви вітру до 15 м/с, а також дощ привели до рекордних повеней Венеції 12 листопада 2019-го. До того ж, на цю ніч припала повня і черговий морський приплив через зсув гравітаційного поля Землі.

Значну роль зіграло забруднення води і історична інфраструктура Венеції, які призвели до ерозії грунту. Як пише дослідник ураганів Джефф Мастерс, 600 років тому в місті змінили течії головних чотирьох річок таким чином, щоб вони впадали не в лагуну, а прямо в океан.

«Це зробили для того, щоб осадові породи не накопичувалися і не дозволяли ворожим арміям наближатися до міста по суші. Без нових відкладень, болота в лагуні поступово розмивалися. Забруднення води також сприяло виникненню проблем з ерозією, оскільки це знищувало зостеру [ред. — морська трава] — головний якір соляних боліт», — пояснює Мастерс.

За словами вченого, зворотну роль зіграли й причали, які спорудили для стримування морської води: штучні огорожі перешкоджають природному потоку піску, який відновлює прибережну лінію в лагуні.

Ну і останнім фактором є глобальне підвищення рівня моря: згідно з дослідженням, яке кілька років тому опублікували вчені з Амстердамського вільного університету, за останні 100 років рівень води у Венеції піднявся на 25 сантиметрів. Автори роботи вважають, що як мінімум половина від цієї висоти — результат кліматичних змін, викликаних людиною.

Кого ще затопить?

Pinterest

Фото: Pinterest

Глобальне потепління, через яке тануть льодовики і підвищується рівень моря, обіцяє катастрофічні наслідки не тільки для Венеції. Вчені пишуть, що глобальне підняття рівня моря багато в чому залежить від того, з якою швидкістю будуть танути льодовики Гренландії і Антарктики.

Очевидно, що від повеней найбільше постраждають прибережні лінії на материках і островах. В Європі найбільше можуть постраждати Данія, Нідерланди, Велика Британія, в Північній Америці — узбережжя Канади і США.

Ще більше проблем може виникнути в Азії, де в багатьох місцях поблизу води величезна щільність населення. Яскравий приклад — Бангладеш, де через глобальне підняття рівня моря свої будинки можуть втратити близько 30 млн осіб.

На недавньому саміті лідерів країн Тихоокеанського регіону свої побоювання висловили лідери невеликих острівних держав на кшталт Мікронезії, Нової Каледонії, Фіджі, Кірібаті, Французької Полінезії, Науру та ін. Зокрема, прем'єр-міністр Тувалу Енель Сопоага і голова уряду Фіджі Френк Мбаінімарама заявили, що вони чекають більш рішучих дій з боку міжнародного співтовариства, інакше — вже в наступному столітті їх країни можуть бути стерті з лиця землі.

«Ви зацікавлені в тому, щоб зберегти свою економіку, а я зацікавлений в тому, щоб врятувати своїх людей», — заявив Сопоага у зверненні до австралійських політиків, вказуючи на їх пасивність у боротьбі з глобальним потеплінням і підвищенням рівня моря.

Незважаючи на те, що Чорне море є закритою акваторією, прийдешні кліматичні зміни можуть знищити і частину прибережних територій України. Нещодавно експерти Центру екологічних ініціатив «Екодім» підрахували, що до кінця поточного сторіччя затоплення загрожують майже третині Бердянська, п’ятій частині Феодосії, 17,1% Одеси, 13,4% Херсона, 10,4% Керчі, 8,9% Миколаєва та інших міст.

Екодім
Фото: Екодім

У нашій країні від глобального потепління можуть постраждати 34 міста, 48 смт і понад 500 сіл. Це загрожує серйозними інфраструктурними втратами і справжнім ударом по економіці: в разі підвищення рівня води на один метр будуть зруйновані близько 5,5 тис. км доріг з твердим покриттям, 700 км ліній електропередач, шість залізничних вокзалів, 15 станцій і 53 порту.

В українській зоні затоплення розташовані військові бази, полігони, звалища, очисні споруди, кладовища та інші об'єкти, які можуть в рази посилити екологічну ситуацію в країні. У небезпеці — Маріупольський металургійний комбінат Азовсталь, кислотні відстійники Кримського Титана і деякі портові нафтобази.

Якщо вам здається, що Венеція і Тихоокеанські держави занадто далеко від України, і кліматичні зміни не сильно вплинуть на нашу країну, — у вчених для вас погані новини.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Діліться матеріалом




Радіо НВ
X