Геніальний привид. Дослідники з'ясували, хто був автором п'єс Шекспіра

31 жовтня 2016, 20:02
Математичний аналіз дозволив встановити, що три п'єси про Генрі VI Вільям Шекспір написав, як мінімум, у співавторстві з Крістофером Марлоу. Або ж, Шекспір і Марлоу – це й взагалі була одна особа

Гіпотезі про те, що знаменитий драматург Крістофер Марлоу, власне, і був Вільямом Шекспіром вже не одна сотня років. Але раніше докази носили переважно умоглядний характер.

Відео дня

Група вчених зі США заявляє про отримання цілком відчутних доказів того, що Марлоу, реальна особистість, в існуванні якої ніхто не сумнівається, доклав руку до трьох п'єс під авторством свого "сучасника" Вільяма Шекспіра.

Тепер у прихильників теорії про Марлоу з'явився новий привід заявити, що ніякого Шекспіра насправді не було.

Шекспір і Марлоу – співавтори?

У новому виданні зібрань творів Шекспіра, яке вийде незабаром у видавництві Oxford University Press, Марлоу буде офіційно зазначений як співавтор трьох п'єс про Генрі VI. Раніше автором цих п'єс завжди вказувався Шекспір. Але видавці вважають, що доказів, знайдених міжнародною групою дослідників, досить для того, що вказати Марлоу співавтором п'єс.

23 дослідники з п'яти країн об'єднали свої зусилля для того, щоб піддати тексти п'єс Шекспіра і Марлоу математичному аналізу, проаналізувавши кількість використовуваних слів і зворотів, а також частоту їх застосування.

Класичний прийом літературного аналізу був доповнений сучасними технологіями, зокрема аналітикою big data. Таким чином вдалося проаналізувати буквально кожне слово в текстах Шекспіра та інших авторів єлизаветинської епохи.

Дослідники стверджують, що їм вдалося створити методику, яка дозволяє оцінити, чи дійсно якась п'єса була написана однією людиною або ж у неї були співавтори.

"Шекспір потрапив в світ big data, і у нас з'явилася можливість отримати відповіді на деякі запитання, які залишалися відкритими тривалий час", – коментує вчений з університету Флориди Гері Тейлор, один з авторів дослідження.

Найбільш значною знахідкою дослідників став той факт, що співавтором трьох п'єс Шекспіра про короля Генрі VI був не хто інший, як Крістофер Марлоу.

Про це свідчить найсуворіша з усіх наук – математика.

Дослідники вирахували, що у Шекспіра були улюблені слова, якими він користувався в середньому частіше, ніж інші автори тієї епохи. До таких слів належать, наприклад, "tonight", "spoke", "beseech".

"Інші автори також використовували ці слова, адже їх придумав не Шекспір, – пояснює Тейлор. – Але саме Шекспір застосовував їх частіше за всіх інших".

Аналізуючи частоту використання слів і виразів, дослідники змогли визначити, що в написанні деяких фрагментів тексту брав участь інший автор. Наприклад, у п'єсах Марлоу частіше, ніж у інших авторів зустрічаються такі вирази як "glory droppeth" і "shape thou".

Їх поява в текстах Шекспіра сама собою показова. Особливо, якщо враховувати, що в тих фрагментах тексту, де вони зустрічаються, набагато рідше з'являються типові для Шекспіра слова і вирази.

Іншими словами, у творах Шекспіра є фрагменти, які найімовірніше належать перу Марлоу, стверджують дослідники. І це підтверджується математичними викладками.

Дослідники розуміють, що будуть піддані шквалу критики, оскільки канонічні погляди свідчать, що Шекспір ні з ким ніколи не співпрацював. "Коли в 1986 році було озвучено припущення, що, як мінімум, вісім п'єс Шекспіра були написані іншими авторами, багато хто був обурений", – згадує Тейлор.

За його словами, з тих пір дослідники просунулися досить далеко. Нові методи комп'ютерного аналізу розширили можливості вивчення текстів легендарного поета і драматурга. І з'ясувалося, що його творчість приховує ще чимало сюрпризів.

"Тоді, у 1986 році ми недооцінили ступінь співпраці Шекспіра з іншими авторами", – констатує Тейлор.

Марлоу ховався під ім'ям Шекспір?

Крістофер Марлоу був сучасником Шекспіра в епоху Відродження. За життя він був дуже шанованим поетом і драматургом. Протягом десятиліть, якщо не століть, дослідники підозрювали наявність зв'язку між Марлоу і Шекспіром.

Прийнято вважати, що два таких відомих драматурги найімовірніше були знайомі, оскільки жили в один і той же час і займалися одним і тим самим ремеслом. Особливо ця думка вкоренилася в масовій свідомості після виходу оскароносного фільму Закоханий Шекспір (1998), сценарій якого написав відомий драматург Том Стоппард.

Деякі філологи припускали, що Марлоу здійснював на Шекспіра великий вплив. І без всякого математичного аналізу вони вказували на схожі мотиви у творчості Шекспіра та Марлоу.

Однак, чимало прихильників було й у теорії про те, що Марлоу, власне, й був Шекспіром. Крім схожості у творчих питаннях, на користь цієї конспірологічній теорії свідчили й дати.

Марлоу народився всього на два місяці раніше Шекспіра (26 лютого 1564 року і 23 квітня 1564 року).

Помер Марлоу дуже молодим – в 1593 році, коли йому було 29 років. Його закололи через участь у шпигунському скандалі (хоча ця версія багатьма вважається притягнутою за вуха).

А саме ім'я Вільям Шекспір уперше виникає в літературних джерелах всього через кілька тижнів після смерті Марлоу. Теж цікавий збіг.

Прихильники конспірологічної теорії припускають, що Марлоу інсценував свою смерть і взяв ім'я Вільям Шекспір. Принаймні, як псевдонім для продовження творчості.

Досі проти цієї теорії було одне суттєве заперечення. Літературний аналіз переконливо показував, що Марлоу і Шекспір писали зовсім по-різному. У них були значні стилістичні відмінності й різні вподобання у використанні слів і зворотів англійської мови.

На думку багатьох дослідників, цієї обставини достатньо для того, щоб забути про теорію змови. Марлоу і Шекспір не могли бути однією і тією ж людиною, стверджують вони.

Однак нове дослідження змушує знову воскресити стару теорію про те, що Марлоу й був Шекспіром.

Шекспір – це все-таки Шекспір?

Отже, нове дослідження змушує говорити, як мінімум, про співавторство Шекспіра і Марлоу, а деяких наводить на думку про те, що Марлоу й був Шекспіром.

Але є й альтернативна думка. Так, багато хто переконаний, що Шекспір міг потрапити під вплив Марлоу в молодості, коли був актором в театрах, де ставилися п'єси відомого драматурга.

Такої думки дотримується, наприклад, Керол Раттер, філолог з британського університету Уорвіка. Вона вважає, що Шекспір міг починати свою кар'єру в оточенні, яке перебувало під великим впливом Марлоу. І його співавторами, явними чи неявними, міг бути не якийсь інший драматург, але інші актори, з якими він спілкувався щодня.

А всі вони перебували під впливом Марлоу, констатує Раттер, так і з'явилося вплив Марлоу на Шекспіра.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X