Боги - це ми. Нове дослідження доводить, що шукати позаземне життя - безглуздо

25 червня 2018, 21:02

Троє відомих учених об'єднали свої зусилля, щоб прояснити питання з парадоксом Фермі, який зачіпає пошуки інопланетян у Всесвіті. Відповідь виявилася невтішною для фанатів ідеї інопланетного контакту.

Ось уже півстоліття у всіх, хто мріє про зустріч з інопланетянами, як кістка в горлі стоїть Парадокс Фермі.

Італійський фізик Енріко Фермі виступив з цією тезою ще в 1950 році. Суть парадоксу в тому, що очікувана ймовірність виникнення життя у Всесвіті не відповідає нашим спостереженням.

Відео дня

Через кілька років невід'ємною частиною дискусії про Парадокс Фермі стало знамените рівняння Дрейка - формула підрахунку кількості цивілізацій у Всесвіті, запропонована американським фізиком Френком Дрейком.

Простіше кажучи, якщо десь ще у Всесвіті можливе життя, то за мільярди років воно мало виникнути в різних місцях і з того часу проявити себе. Раз ми не спостерігаємо цих проявів, можливо, ми - єдині живі (або принаймні) розумні істоти у Всесвіті.

За минулі десятиліття вчені різного калібру не раз намагалися дати іншу відповідь на Парадокс Фермі, крім того очевидного, який напрошується насамперед - що ми одні у Всесвіті.

Найчастіше такі наукові роботи висували різні гіпотези про те, чому ми не бачимо проявив діяльності інопланетян. Але жодна з них не отримала широкого визнання.

І ось вийшла гучна публікація, яка абсолютно несподівано захищає іншу точку зору - не найпопулярнішу серед вчених. І вже точно - абсолютно не популярну у фанатів Секретних матеріалів.

"Результати дослідження цілком можуть загнати тисячі фантастів і мільйони їх прихильників у всьому світі в депресію", - констатує американський оглядач Ендрю Мастерсон.

Три відомих дослідники дійшли висновку, що людство дійсно може бути єдиним видом життя, або, принаймні, єдиним розумним видом життя у Всесвіті. Ну або, як мінімум, в тій частині Всесвіту, яку ми можемо спостерігати.

Рівняння Дрейка

Дослідження під назвою Розв’язання парадокса Фермі було проведено трьома людьми, чиї імена чимало значать в сучасній науці.

Перший з них - Андерс Сандберг, футуролог, дослідник з Оксфордського університету й Інституту Майбутнього людства. Другий - Ерік Дрекслер, відомий інженер, який популяризував концепцію нанотехнологій.

Третій - Тобі Орд, австралійський філософ, який нині працює в Оксфордському університеті. Орд, зокрема, відомий як засновник співтовариства боротьби з бідністю.

Тріо дослідників взяли за основу своєї роботи рівняння Дрейка, яке базується на гіпотетичних значеннях для ряду змінних і дає можливість уявити собі кількість можливих цивілізацій у Всесвіті.

Дрейк ввів у рівняння швидкість формування зірок в нашій галактиці, частку зірок з планетами, частку можливо населених планет, частку планет з цивілізаціями і т.д.

N = R * fp * ne * fl * fi * fc * L

Для непідготовленої людини ця формула може виглядати страхітливо, але насправді в ній немає нічого складного. Головна проблема - які саме гіпотетичні значення в неї підставляти.

Futurism.co

Андерс Сандберг не вперше береться за Парадокс Фермі, раніше він вже опублікував кілька робіт на цю тему. В одній з них він висував гіпотезу про те, що інопланетні цивілізації можуть перебувати в стані глибокого сну з різних причин. В іншій - про те, що не варто оцінювати весь Всесвіт тільки за нашою Галактикою. Розвинені цивілізації цілком можуть знайти спосіб переміщатися між різними галактиками, припускав Сандберг.

У новій роботі Сандберг мислить ще масштабніше. Разом зі своїми іменитими колегами він доповнив рівняння Дрейка декількома новими параметрами, зокрема - хімічними і генетичними перетвореннями, які відбуваються в міру розвитку життя.

На думку Сандберга, такі доповнення вкрай потрібні для розуміння суті питання.

Наука пішла далеко вперед з часів Дрейка, констатує Сандберг, але ми все одно дуже багато чого не знаємо про те, яка ймовірність появи життя і розвитку інтелекту.

За його словами, звертаючись до рівняння Дрейка, люди найчастіше мислять так: "цей параметр не є певним, але нумо спробуймо зробити здогад". У підсумку, результати обчислень, заснованих на здогадах, самі є не більше ніж гіпотезою, констатує дослідник.

Крім того, зазначає Сандберг, формула дає саме той результат, до якого спочатку приміряється дослідник. Оптиміст, що робить оптимістичні "здогади", отримає більш високу ймовірність існування життя у Всесвіті. Песиміст, відповідно, більш низьку.

Тому, констатує Сандберг, він з колегами спробував піти іншим шляхом.

Нові підрахунки

Сандберг, Дрекслер і Орд вирішили розглянути параметри рівняння не як приблизні значення, а як діапазони. Замість того, щоб підставляти в формулу якісь значення, вони визначили мінімальні і максимальні значення в діапазоні, ґрунтуючись на сучасних уявленнях науки щодо того чи іншого питання.

У деяких випадках діапазони вийшли досить вузькими. Наприклад, в тому випадку, коли мова йде про кількість планет в нашій галактиці. Сучасна астрономія має в своєму розпорядженні достатньо великі знання з цього питання, на відміну від ери чистих припущень, в якій жили Фермі і Дрейк.

Ну а інші параметри зажадали більш широких діапазонів, наприклад, кількість планет, де може виникнути життя тощо.

Внаслідок такого підходу, автори дослідження отримали результат, який, як вони вважають, є більшою мірою аргументованим припущенням ніж звичайним для метушні навколо рівняння Дрейка ворожінням.

І це припущення невтішне для тих, хто вірить в інопланетян.

Ймовірність того, що ми одні в нашій Галактиці, вельми висока, підбиває підсумки роботи Сандберг.

Навіть якщо взяти верхні значення деяких діапазонів при підстановці в формулу, ймовірність того, що крім людства в нашій галактиці немає іншого життя вкрай висока - понад 30%.

Якщо ж оперувати більш реалістичними середніми й низькими значеннями, то цифри стають ще радикальнішими.

На закінчення Сандберг, Дрекслер і Орд підкреслюють, що не вважають, що людина - єдина форма життя у Всесвіті. І не стверджують, що шанси знайти інопланетне життя у нас нульові.

Результати підрахунків показують, що людство з високою ймовірністю є єдиною цивілізацією в Чумацькому шляху на поточний момент часу, констатують дослідники.

Що тепер?

По-перше, нам тепер нема чого боятися, що нас помітять якісь агресивні інопланетні сили, про що просив нас Стівен Гокінг, констатує оглядач Рональд Бейлі.

По-друге, констатує Бейлі, ми можемо з оптимізмом дивитися в майбутнє, адже галактика вільна і відкрита для завоювань.

На думку Сандберга, нове дослідження аж ніяк не повинно відвернути вчених від самої проблеми пошуку позаземного життя.

Навпаки, високий рівень невизначеності наших знань у багатьох питаннях вимагає подальших досліджень. При цьому багато що залежить не тільки від астрономів і астрофізиків, але й від земних біологів, які вивчають розвиток форм життя в різних умовах.

poster
Підписатись на щоденну email-розсилку
матеріалів розділу Техно
Розсилка про те як технології змінють світ
Щопонеділка

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X