На заздрість Індіані Джонсу. НВ називає найцікавіші археологічні знахідки останнього часу

20 лютого 2022, 07:04
NV Преміум

Золоте місто царя Аменхотепа III, найдавніший табір хрестоносців, привид, який страждав від кохання 3500 років тому, обійми в унікальному похованні й могутня держава Шрівіджая, що колись знаходилася на місці Індонезії, — НВ представляє п’ять нещодавніх археологічних відкриттів-сенсацій.

Десь в Англії літні Стівен Спілберг і Гаррісон Форд зараз працюють над п’ятим фільмом із серії про найвеличнішого археолога всіх часів і народів Індіану Джонса. Фільм вийде наступного року, і подробиці сюжету поки що тримають у таємниці. Проте фанати вже гадають, чому зйомки відбуваються в Англії і до яких ще країн занесе легкого на підйом археолога.

Відео дня

Попередні чотири фільми культової франшизи, яка тішить фанатів із 1981 року, закидали Індіану до Південної Америки, Китаю, Індії, Північної Африки та різних країн Європи. Земна куля не така велика, але деякі білі плями для доктора Джонса залишилися. А якщо погортати свіжі новини археології, то з’ясується, що реальні вчені — ті, які зазвичай працюють без модного капелюха і хлиста, — здатні невтомно «підкидати хмизу» голлівудським сценаристам.

Нещодавні знахідки у різних частинах світу показують, що сюжети для пригод археолога навіть не треба вигадувати. Іноді відкриття просто вражають своїм масштабом, розкриваючи цілі пласти історії. А іноді знахідки буквально ставлять у глухий кут. І здається, що без винахідливого та успішного Індіани їх не розгадати.

НВ обрав для своїх читачів п’ять найцікавіших археологічних відкриттів останніх років.

Загадка фараонів

У Єгипті щороку відбувається стільки археологічних відкриттів, що, здавалося б, уже складно когось здивувати. Проте на початку минулого року в єгипетських археологів це знову вийшло. Вони виявили Загублене золоте місто, що виникло за часів правління великого фараона Аменхотепа III і де жив його син Аменхотеп IV, який прийняв ім'я Ехнатон. А потім і син Ехнатона — не менш легендарний Тутанхамон (хоча тут ясності поки що немає).

На думку Бетсі Браян, професорки єгиптології Університету Джонса Гопкінса в Балтиморі (США), відкриття цього загубленого міста є другим за значущістю археологічним відкриттям після гробниці Тутанхамона у 1922 році. Багато іноземних експедицій, зокрема й очолювані іменитими дослідниками, шукали це загуб­лене місто, але не змогли знайти.

Єгипетський археолог Захі Хавасс, який очолював найуспішнішу експедицію, розповідає, що ідея шукати саме в цьому регіоні виникла, оскільки неподалік знайшли два великі храми тієї епохи. Розкопки тривали понад сім місяців, і знайти вдалося не просто сліди міста, а значні його фрагменти.

За словами Хавасса, вулиці того міста рясніли будинками, висота стін деяких із них сягала трьох метрів. У південній частині міста знайшли пекарню із великою кухнею — про це свідчать залишки печей і численні уламки глиняного посуду. На півночі міста був великий цвинтар, а в сусідніх скелях знайшли гробниці, що виявилися порожніми.

ГОРЩИКИ З МИНУЛОГО: У Загуб­леному золотому місті єгипетські археологи знайшли чимало предметів побуту, вік яких сягає 3,5 тис. років (Фото: Reuters)
ГОРЩИКИ З МИНУЛОГО: У Загуб­леному золотому місті єгипетські археологи знайшли чимало предметів побуту, вік яких сягає 3,5 тис. років / Фото: Reuters

Вважається, що Загублене золоте місто заснував один із найвеличніших фараонів Єгипту Аменхотеп III, дев’ятий цар 18‑ї династії, який правив Єгиптом з 1391 до 1353 року до нашої ери. Бетсі Браян покладає великі надії на майбутні розкопки загубленого міста. На її думку, можливо, саме тут вдасться розгадати одну з найбільших загадок історії: чому Ехнатон і його дружина Нефертіті вирішили переїхати до нової столиці Єгипту — Амарну, що призвело до початку нищівних подій в історії Стародавнього Єгипту.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Згідно з однією з версій, Ехнатон конфліктував із жрецями, спробувавши запровадити в Єгипті монотеїзм. Він побудував нову столицю, де спорудив собі палац із фасадом завдовжки 700 м, який вважають найбільшою цивільною будовою давнини. Обставини смерті Ехнатона невідомі, а його релігію знищили фараони наступної династії.

Табір хрестоносців

Про хрестоносців існує безліч легенд, багато з яких дуже надумані, тому кожну матеріальну знахідку по цій темі можна вважати серйозним проривом.

І саме таку знахідку вдалося нещодавно зробити групі архео­логів з Управління старожитностей Ізраїлю на чолі з Німродом Гетцовим і Янірою Мілевські. Дослідники понад шість років працювали біля Назарету, де століття за століттям знаходили вдале місце для стоянки різні жителі регіону або його «гості».

ХРЕСТОНОСЦІ БІЛЯ НАЗАРЕТУ: Ізраїльські археологи стверджують, що знайшли стоянку франкських лицарів періоду Єрусалимського королівства, що існувало з 1099 по 1291 рік н. е. (Фото: IAA)
ХРЕСТОНОСЦІ БІЛЯ НАЗАРЕТУ: Ізраїльські археологи стверджують, що знайшли стоянку франкських лицарів періоду Єрусалимського королівства, що існувало з 1099 по 1291 рік н. е. / Фото: IAA

Зокрема, дослідники розкопали накладені одне на одне поселення аж до часів гончарного нео­літу. Також вони з’ясували, що тут колись була римська каменоломня, що також становить інтерес.

Проте найціннішою стала знахідка, пов’язана з європейськими лицарями, — найдавніший табір хрестоносців, який коли-небудь вдавалося знайти.

«Це перше речове свідчення середньовічного табору в Ізраїлі або деінде», — кажуть автори відкриття.

На відміну від типових таборів римлян, де зазвичай фігурують внутрішні та зовнішні стіни, у хрестоносців ці елементи повністю відсутні. Згідно з численними писемними джерелами, хрестоносці воліли жити в наметах. Найімовірніше, з міркувань мобільності, бо лицарі завжди мали бути готовими до маршу.

Саме відсутність монументальніших споруд та наявність наметів пояснюють той факт, що місця стоянок хрестоносців було так складно знайти, кажуть історики.

Причому ізраїльським археологам вдалося переконатися, що вони знайшли стоянку франкських лицарів періоду Єрусалимського королівства, що існувало з 1099 до 1291 року н. е., завдяки монетам, цвяхам і стрілам, які вдалося датувати з високою точністю.

Зокрема, було знайдено монети, викарбувані після 1152 року на честь перемоги молодого короля Болдвіна над військами його матері — королеви-регентки Мелісанди Єрусалимської.

Учені вважають, що знайдений табір використовували як стоянку перед знаменитою битвою з мусульманами при Хаттіні в 1187 році.

Поразка від султана Саладіна мала катастрофічні наслідки для хрестоносців, вони втратили контроль над більшістю завойованих територій на Сході, а також Єрусалим. Ця невдача призвела до початку Третього Хрестового походу та чергового витка кровопролитної боротьби за Святу землю.

Найстаріший привид на світі

Ставлення до містики у науковому світі дуже скептичне, що не заважає науковцям дуже серйозно вивчати будь-які стародавні знахідки у цій галузі. Адже вивчення стародавніх забобонів може багато розповісти про людей інших епох.

Нещодавно куратор Близькосхідного відділу Британського музею Ірвінг Фінкель зробив саме таке відкриття. Працюючи з архівами музею, він виявив фрагмент глиняної таблички з Вавилону віком біля 3.500 років. Сама табличка приголомшила його.

На одному боці таблички було вирізано зображення чоловіка із зап’ястями, зв’язаними мотузкою, за допомогою якої жінка веде його в потойбічне життя. А напис на другому боці таблички пояснює, як позбутися привиду, який до когось сильно прив’я заний і не відпускає, бо потребує любові.

ПРОСТО МІСТИКА: Нещодавно у Британському музеї вчені змогли прочитати глиняні таблички з Вавилону, що містять інструкцію, як позбутися привиду, який до вас сильно прив’язаний (Фото: DR)
ПРОСТО МІСТИКА: Нещодавно у Британському музеї вчені змогли прочитати глиняні таблички з Вавилону, що містять інструкцію, як позбутися привиду, який до вас сильно прив’язаний / Фото: DR

Зрозуміти інші подробиці поки що не вдається, оскільки знайдений фрагмент таблички у кращому разі є його половиною.

Британський музей придбав цей фрагмент у якогось колекціо­нера ще в XIX столітті. За словами Фінкеля, спочатку клинопис на табличці неправильно переклали співробітники музею, і знахідці не надали особливого значення. А на малюнок на звороті просто не звернули уваги. Що не дивно, констатує вчений, оскільки малюнок нанесено тонкою голкою, і він стає помітним лише під певним кутом.

Фінкель зміг роздивитися малюнок і зробити правильний, на його думку, переклад тексту на передньому боці фрагменту вавилонської таблички. Вчений вважає, що на малюнку зображено глибоко нещасного чоловіка-привида.

На думку Фінкеля, стародавній художник навмисно зробив малюнок таким чином, щоб його можна було бачити тільки під певним кутом, адже саме так він наголошував на нематеріальній природі примар.

Напис на табличці свідчить, що привиду була потрібна кохана людина, справжнє кохання, підкреслює Фінкель.

Він вважає, що картинка зображує обряд звільнення примари від залежності. Суть обряду, наскільки його можна відновити за обірваним текстом, полягає ось у чому: потрібно було підготувати дві фігурки — самого привиду і людини, яка веде його з цього світу. Привида одягали в дорожній одяг, а поводиря — у домашній, також у руку вкладали якусь дорогу річ, пов’язану із матеріальним світом. Обряд проводився на світанку з використанням посудини з пивом та ялівцем, а його метою було закликати бога-суддю підземного світу, який мав забрати привида до себе.

Ця табличка гідна Книги рекордів Гіннесса, оскільки є найстарішим малюнком привиду, констатує Фінкель.

Вічне кохання в Китаї

Незвичайне парне поховання виявила група китайських та американських археологів на півночі Китаю, у некрополі Бігуйюань. Це могила закоханих — чоловіки та жінки, які були поховані разом понад 1.500 років тому. На думку дослідників, жінка наклала на себе руки, аби бути похованою поруч зі своїм чоловіком.

Парні поховання в Китаї не були рідкістю. Однак унікальність могили полягає насамперед у позі, в якій лежать чоловічі та жіночі скелети. Археологи відзначають, що це перше «переплетене поховання» в історії — скелети чоловіка й жінки обіймають одне одного.

НАВІКИ РАЗОМ: У Китаї знайдено древнє поховання 29–35-річного чоловіка і трохи старшої за нього жінки, які ніжно обіймають одне одного (Фото: Texas A&M college of dentistry)
НАВІКИ РАЗОМ: У Китаї знайдено древнє поховання 29–35-річного чоловіка і трохи старшої за нього жінки, які ніжно обіймають одне одного / Фото: Texas A&M college of dentistry

Дослідники з’ясували, що чоловік за життя мав зріст біля 161 см, його вік становив від 29 до 35 років. Зріст жінки — не більш як 157 см, але вона могла бути трохи старшою за чоловіка — від 35 до 40 років.

Чоловік, мабуть, був воїном або мисливцем. Його скелет свідчить про безліч травм, зокрема зламану руку, відсутність пальця на правій руці та ушкодження правої ноги.

Жінка ж, навпаки, була здорова на момент смерті, за винятком хіба що проблем із зубами, характерними для переважної більшості людей давнини. Це наводить вчених на думку, що жінка могла пожертвувати своїм життям заради того, аби бути похованою поруч із коханим. Хоча, можливо, це дуже сміливе твердження, визнають дослідники.

У будь-якому разі той, хто поховав цю пару, робив це з особ­ливою ретельністю й обережністю. Тіло чоловіка було вигнуте до жінки, його ліва рука лежала під її тілом. Жінка обіймала чоловіка своєю правою рукою. А на лівій, на безіменному пальці, вона мала срібну обручку.

Можливо, ця сцена відображала те, як віддано чоловік і жінка ставилися одне до одного протягом свого життя, припускають дослідники.

Жодних аналогів такого «любовного поховання» в історії сучасної археології немає.

Загублена столиця

Наприкінці листопада минулого року на археологічній карті світу спалахнула нова зірка — Індонезія, нечастий гість археологічних журналів. Адже відкриття, здійснене на околицях індонезійського Палембангу наприкінці 2021 року, зчинило багато галасу.

Палембанг — місто з населенням 1,8 млн осіб — розташоване на річці Мусі на острові Суматра. Історики вже понад 100 років вважають, що поблизу Палембангу колись була столиця могутньої держави Шрівіджая. Але доказів цього не було.

Легендарна столиця держави, яка в епоху розквіту контролювала величезний шматок Південно-Східної Азії, просто зникла, і письмових джерел, що вказують на її місцезнаходження, не залишилося.

У листопаді минулого року дайвери, які досліджували мулисте дно річки Мусі неподалік Палембангу, витягли сотні статуеток, храмових дзвонів, інструментів, дзеркал, монет, кераміки, а також незвичайні флейти у формі павичів. Найціннішими знахідками виявилися ефеси мечів і золоті каблучки з рубінами.

СТОЛИЧНІ ШТУЧКИ: Столицю стародавньої держави Шрівіджая фактично знайшли дайвери, які витягли з мулу індонезійської річки Мусі сотні статуеток, монет, кераміку, ефеси мечів і золоті прикраси (Фото: DR)
СТОЛИЧНІ ШТУЧКИ: Столицю стародавньої держави Шрівіджая фактично знайшли дайвери, які витягли з мулу індонезійської річки Мусі сотні статуеток, монет, кераміку, ефеси мечів і золоті прикраси / Фото: DR

Історія Індонезії вивчена не так ретельно, як, скажімо, Європи, однак історикам очевидно, що єдиним логічним поясненням стародавніх знахідок у цій місцевості може бути якесь багате місто. Простіше кажучи, логічно припустити, що дайвери знайшли легендарне загублене місто — колись багатий і могутній порт на торговому шляху між Сходом і Заходом.

Відомості про Шрівіджаю дуже скупі, особливо якщо порівнювати з тими обсягами достовірних даних, які ми маємо про цивілізації Європи та Близького Сходу. Вважається, що легендарна держава контролювала Малакську протоку між серединою 600‑х і 1025 роком.

Щоб зрозуміти важливість цього факту, досить сказати, що й сьогодні Малакську протоку вважають одним із найважливіших судно­плавних каналів світу нарівні із Суецьким та Панамським каналами. Фактично ця протока завдовжки близько 957 км і завширшки в середньому близько 15 км лежить між узбережжям західної Малайзії та індонезійським островом Суматра і є найкоротшим шляхом із Індійського океану до Тихого.

Держава, яка панувала в цій протоці близько чотирьох століть, просто не могла не бути великою. І мізерні історичні джерела підтверджують, що на позиції Шрівіджаї робили замах багато сусідів.

Сама назва Шрівіджая на санскриті означає «блискуча перемога» — країні вдавалося тривалий час відстоювати свою владу над регіоном. До того ж Шрівіджая залишалася найдальшим бастіоном буддизму в регіоні, де переважав індуїзм, зокрема, в Індії та на острові Ява, які на той час були головним супротивником Шрівіджаї.

Тривала війна з індійською династією Чола врешті призвела до занепаду Шрівіджаї в середині XI століття, хоча й після цього ще протягом двох століть місто мало істотну вагу в регіоні.

Вважається, що біля 1390 року кінець славним часам Шрівіджаї поклала поразка у війні з королівством Яви. У наступні століття околиці колись славетної столиці держави стали базою для китайських піратів, які промишляли в Малакській протоці.

«Шрівіджая — остання велика цивілізація, про яку ніхто не чув», — констатує американський морський археолог Шон Кінгслі.

Так трапилося, що тільки в минулому листопаді дайвери поділилися знахідками з науковою спільнотою, а все решта, що раніше вдавалося розкопувати приватним особам, зрештою просто опинялося на чорному ринку.

Розрізнені знахідки минулих років вказували на те, що колись на околицях Палембангу насправді існувало стародавнє багате місто. Причому таких масштабних знахідок, як цього разу, ще не було.

Читайте цей матеріал у свіжому номері журналу НВ — № 6 від 17 лютого 2022 року

Показати ще новини
Радіо NV
X