Айтівці теж плачуть. Що заважає українській IT-індустрії злетіти

1 березня 2019, 07:00

У першому великому гайді по українському IT-сектору автори відзвітували про заробітки в кілька мільярдів доларів на рік і назвали головні перешкоди в розвитку сфери.

Як вже писало НВ, згідно прогнозам, глобальні інвестиції в IT-індустрію в 2019 році виростуть на 3,2% і складуть майже $3,8 трлн доларів. До порівняння, це в два рази більше, ніж глобальні витрати на озброєння і майже в сім разів більше, ніж глобальні витрати на рекламу в 2018-му. Невелику частку від цих грошей отримають і українці.

Відео дня

В останні роки розмови про "українське айті" почастішали не лише у вузьких, але і в широких колах населення, хоча досі мало хто зі співвітчизників мають реальне уявлення про те, як йдуть справи у цій сфері.

Щоб заповнити інформаційний вакуум і об'єднати ключову інформацію щодо теми для масової аудиторії, представники українського інноваційного парку UNIT.City створили перший великий огляд екосистеми української IT-індустрії.

За декілька тижнів автори роботи опублікували другу версію гайду з більш актуальною статистикою.

Виявляється, абітурієнтів, які хочуть "вчитися на програмістів" і "заробляти багато грошей" чекає багато сюрпризів і підводних каменів. Але, почнемо з позитивного.

Які досягнення?

Очевидно, автори гайду починають матеріал з найбільш показових і позитивних чисел. За їх даними, кожна п'ята компанія зі списку найбільших корпорацій Fortune 500 використовує сервіси український компаній, більше $290 млн було інвестовано в українську IT-індустрію в 2018-му, в цій сфері задіяні близько 184 тис. програмістів і 20% компаній – світових лідерів з розроблення програмного забезпечення мають свої офіси в Україні.

Більш важливі значення стосуються заробітків українського IT: в гайді від UNIT.City зазначено, що в 2018-му Україна експортувала товарів і послуг з IT-сфери на загальну суму в $4 млрд. Це є другим показником після експорту продукції агропромислового комплексу та харчової галузі і складає 4% від внутрішнього валового продукту. 

Хоча, у першій версії гайда автори зазначали, що за підсумками 2018-го експорт від української IT-сфери складе $4,5 млрд.

UNIT.City
Фото: UNIT.City

Серед останніх досягнень виділяють розміщення в Києві дослідних центрів компаній Snapchat і Ring (дочірнє підприємство Amazon), а також поява першого українського єдинорога – компанії, капіталізація якої перевищила $1 млрд за п'ять років – сервіс для розроблення IT-проектів GitLab.

Звичайно, не можна було залишити без уваги й інші компанії, які залучили десятки, а то й сотні мільйонів доларів інвестицій, зокрема – застосунок з перевірки граматики і правопису Grammarly, маркетплейс для побудови штучних нейронних мереж Neuromation, виробник обладнання для майнінгу криптовалюти Bitfury, b2b –сервіс People.ai, розробник гаджетів для домашніх тварин Petcube і багатьох інших.

Керівник UNIT.City Макс Яковер пояснює, що під час візиту до Ізраїлю, місцеві менеджери вручили їм документ, в якому описувалася вся IT-екосистема країни, а українці натомість запропонували лише свої візитки.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

"Нам було трохи соромно, і ми вирішили, що повернемося і зробимо такий продукт, який українці б брали з собою на міжнародні заходи і, разом з презентацією свого проекту, представляли країну і її досягнення за останні роки, адже від іміджу країни також залежить успіх бізнесу", – говорить Макс Яковер.

UNIT.City
Фото: UNIT.City

Які недоліки?

Незважаючи на видимий прогрес, масштаби розвитку українського ринку інформаційних технологій поки що несумірні не тільки з ключовими західними гравцями, але і з так званими "IT-середняками". Наприклад, кількість R&D-центрів різних компаній в сусідній Польщі більш ніж в 10 більша, ніж в Україні.

Але це ще півбіди, – за словами Макса Яковера, в ідеалі, для якісного розвитку IT-ринку, на початку має з'явитися величезна кількість фундаментальних асоціацій, кластерів, інкубаторів, агрегаторів, які могли б просувати стартапи.

"В Україні є невелика мережа коворкінгу, львівський IT-кластер, в якому більше 80 компаній і практично кожен другий айтівець у місті, кластери в Києві і в Харкові тільки формуються, в іншому ж – це швидше об'єднання. У нас немає жодного акселератора і інкубатора в класичному розумінні цих слів, а існують лише окремі ініціативи. Абсолютна біда з лабораторіями – їх зовсім небагато, Fabricator, VR Sensorama, DIY Lab ... але в цілому поговорити немапро що", – пояснює CEO UNIT.Сity.

Відсутність організацій, які повинні розвивати IT-індустрію на ранній стадії пояснюється їх абсолютною збитковістю і нездатністю держави допомогти в цьому. Як наслідок, – інвестори і фонди хочуть вкладати гроші тільки в готові стартапи, вже з продажами і прибутком.

З фондами, до слова, також не все гладко: якщо на ранніх стадіях стартапи можуть розраховувати на достатню кількість інвестиційних компаній, то в пізніх етапах фінансування, для яких характерні набагато більші суми, беруть участь лише кілька гравців.

UNIT.City
Фото: UNIT.City

І це не кажучи вже про створення університетів і якісних освітніх майданчиків, які могли б готувати велику кількість сучасних фахівців для повноцінної роботи в IT-компаніях з першого дня.

Незважаючи на наявність деяких проектів на кшталт UNIT Factory, Львівської IТ-школи, Projector та ініціатив при великих національних вузах, експерти з UNIT.City говорять про необхідність зміни підходу до утворення IT-фахівців, формування актуального держзамовлення і підготовки кваліфікованих кадрів для роботи всередині українського ринку.

Що буде далі?

Оскільки в Україні існує ще маса сфер, в яких автоматизація знаходиться на низькому рівні або не розвинена взагалі, – безліч IT-рішень будуть популярними на нашому ринку ще довгий час.

Радник українського уряду останні два з половиною роки і голова Українського національного фонду стартапів Дебора Фейрлемб впевнена, що Україна знаходиться в процесі розвитку, і це не можна якимось чином переступити.

В кінці 2018-го, команда Дебори Фейрлемб домоглася від влади фінансування Українського фонду стартапів, і його робота повинна початися в найближчі місяці.

UNIT.City
Фото: UNIT.City

"Останній рік ми працювали з українським урядом над тим, як вони можуть підтримувати українські стартапи. Ми вивчали, як державні гроші витрачали на стартапи в інших країнах, і тепер домоглися фінансування", – говорить Дебора Фейрлемб.

Новий фонд отримає 350 млн грн і буде виділяти від $25 тис. до $75 тис. на розвиток компаній в 10 сферах, включно з блокчейном, штучним інтелектом, інтернетом речей, збиранням даних, освітніми та фінансовими технологіями, кібербезпекою, енергетикою, оборонпромом, охороною здоров'я і космічною галуззю.

Всього фонд планує виділити близько $2 млн у перший рік своєї роботи.

Але, на жаль чи на щастя, як і в випадку з інвестиційними фондами, навіть ці гроші зможуть отримати тільки компанії, що відбулися, за плечима яких вже є певний бекграунд і які вже ведуть бізнес. 

"Ми не інвестуємо в ідеї. Якщо ваша справа не приносить грошей – це хобі", – заявляє керівник Українського національного фонду стартапів.

В цілому, як представники UNIT.City, так і нові державні інвестори налаштовані позитивно щодо розвитку української IT-індустрії. Макс Яковер говорить про розширення інноваційного парку вже в цьому році, залучення ще більшої кількості стартапів, збільшення мережі коворкінгу по всій країні і заходу на український ринок великих міжнародних компаній.

Не те, щоб складно вірити в розвиток інших сфер, але, можливо, після таких змін, міжнародні інвестори почнуть інвестувати не тільки в готові українські компанії, але й у хороші ідеї, а імідж країни буде представлений набагато ширше, ніж кілька успішних проектів для зарубіжних ринків і один павільйон на CES.

Показати ще новини
Радіо НВ
X