Добрий плантатор. Як Google проковтнув інтернет і чи варто з цим боротися - фото

Добрий плантатор. Як Google проковтнув інтернет і чи варто з цим боротися

23 листопада 2019, 20:00

Згідно з новим розслідуванням, компанія Google втручається в результати пошукової видачі більше, ніж сама про це говорить. Ситуація має як плюси так і мінуси для вільного інтернету.

Коротко:

— що приховує Google від своїх користувачів

чому пошуковик Bing проти абортів

як захистити себе від негативного контенту в мережі

У відносно далекому 2010 році засновник компанії Apple Стів Джобс заявляв, що його команда має право вирішувати, який контент давати користувачам в App Store. Серед іншого, Джобс запевняв, що право на свободу дивитися порнографію перекреслюється турботою про дітей, які можуть її побачити.

Відео дня

Як не дивно, философське питання про цензурування контенту в ті часи стояло і перед Google. Один із засновників пошукового гіганта Сергій Брін наполягав на тому, що «ручної» цензури бути не повинно, навіть якщо це стосується питань видалення заборонених сайтів. Але його точка зору зазнала поразки. І Google став на стежку досить жорсткого модерування контенту, який бачить кожен з мільярдів його користувачів.

Видання The Wall Street Journal (далі WSJ) опублікувало розслідування, згідно з яким компанія Google впливає на результати видачі та ранжирування онлайн-сторінок в своєму пошуковику набагато більше, ніж говорить про це публічно. Зокрема, журналісти з’ясували, що в пріоритеті Google Search опиняються великі компанії, а, крім алгоритмів, за розподіл сайтів у пошуковій видачі відповідають живі люди — підрядники компанії.

Чому це важливо? Ще 10−15 років тому розслідування про вплив Google на інтернет був би абсурдним. До початку 2000-х мережу практично рівномірно ділили між собою різні пошукові платформи, і, на диво, але у користувачів був вибір між онлайн-сервісами різних компаній.

У середині 2002-го, наприклад, дві третини користувачів інтернету були рівномірно розподілені між пошуковими платформами Yahoo, Google і MSN. Решта заходили на менш популярні пошукові системи на кшталт AOL, AskJeeves, altavista, Lycos тощо. Сьогодні існують і багато інших пошукових платформ, але домінування Google тепер стало абсолютним.

Станом на жовтень 2019-го Google Search належить майже 93% всіх пошукових запитів у світі. Далі йдуть Bing (2,55%), Yahoo (1,61%), Baidu (0,9%), Yandex Ru (0,5%) і DuckDuckGo (0,4%).

Безумовно, Google один з найважливіших техногігантів у світі, який доклав величезних зусиль для формування незалежного інтернету і всіх його благ, якими ми користуємося щодня. Але, так чи інакше, коли одній корпорації належить майже 100% запитів користувачів мережі, виникають питання про монополію, цензурування конкретної інформації і ступінь залученості цієї корпорації у визначенні рейтингів тих чи інших сайтів.

«Кожну хвилину в Google отримує 3,8 млн запитів, після чого його алгоритми видають результати про ціни в готелях, лікування раку молочної залози або останні новини про президента Трампа», — зазначено в матеріалі WSJ.

wsj.com

Фото: wsj.com

Що дізналися журналісти WSJ?

Після понад 100 інтерв'ю з різними інсайдерами та власного аналізу ранжирування сайтів в Google, Bing і DuckDuckGo в період з липня до вересня 2019-го, автори статті дійшли висновку, що компанія Google втручається в результати пошукової видачі «Набагато сильніше, ніж готова це визнати».

Найбільш резонансним відкриттям WSJ стало те, що команда Google набагато краще ставиться до сайтів великих компаній, ніж до онлайн-сторінок не найпопулярніших постачальників товарів і послуг. За даними видання, це відбивається в тому, що сайти найбільших онлайн-магазинів на кшталт Amazon або eBay отримують перші місця в пошуковій видачі, а не такі масові платформи, незалежно від їх якості, поміщають на задвірки пошукових результатів.

Крім того, джерела розповіли WSJ, що модератори та рекламодавці великих сайтів отримують «Безпосередні рекомендації» від Google про те, як збільшити популярність своїх сторінок після падіння трафіку і зниження прибутку від продажу товарів. Таким чином, всупереч своїй позиції про горизонтальні можливості розвитку для всіх, Google заохочує великі бізнеси, вставляючи палки в колеса менш популярних сервісів.

Це стосується і так званих блоків Google — додаткові міні-програми, які з’являються під час пошуку частих запитів. Наприклад, якщо ви напишете в рядку Google ім'я популярного виконавця/актора etc. — більшу частину сторінки будуть займати тематичні віджети Google з посиланнями на інші історії про цих людей в Google News, схожими запитами, фільми/кліпи з їх участю на YouTube, Apple Music, сторінки в соцмережах тощо.

Завдяки цьому Google отримує перевагу над своїми суперниками, оскільки об'єднує інформацію з різних джерел в компактні блоки і відразу надає користувачеві все, що йому потрібно.

arstechnica.com
Фото: arstechnica.com

У компанії пояснили це тим, що пошукова платформа Google краще ранжує «авторитетні» сайти з найбільш релевантною інформацією. Представники каліфорнійської корпорації заявили, що розставляння сайтів та інформації в їх пошуковій видачі в першу чергу грає на руку користувачам, і не має відношення до комерційної вигоди.

Звичайно, багато в чому Google виступає і на боці «добра»: проаналізувавши сайти Bing і DuckDuckGo, в WSJ визначили, що пошукова видача у цих сайтів значно відрізняється і може безпосередньо стосуватися різних політичних поглядів, а також цензурування суперечливої інформації.

Щоб довести це, журналісти прописали в різних пошукових системах фразу «Аборт — це». У той час як автозаповнення Google видавало першими варіанти «Легально», «безпечно», «фундаментальне право», друга за популярністю пошукова платформа Bing пропонувала користувачам варіанти «Погано», «гріх», «аморально», «не вбивство».

Це стосувалося і пошукових запитів про лікування від наркозалежності, після яких Google виводив на перше місце номер гарячої лінії Міністерства охорони здоров’я і соціальних служб США, а також запитів на кшталт «суїцид», у відповідь на які пошуковик насамперед показував телефон довіри і знижував рейтинг сайтів зі статтями про «способи самогубства».

Примітно, що автозаповнення Google є одним з найбільш коректних: в Google заявили, що їх алгоритми не пропускають припущення сайтів, пов’язаних з «переслідуванням, знущаннями, погрозами, неналежною сексуалізацією або розкриттям особистої/конфіденційної інформації».

У WSJ також з’ясували, що у Google є свої «чорні списки» сайтів, які не перетинаються з переліком онлайн-сторінок, заборонених на державному рівні. За останні роки в Google прийшли кілька сотень тисяч запитів від влади різних країн з вимогою видалити сайти, які, наприклад, пропагують вживання наркотиків або суїцид. Хоча в компанії заявили, що ніяких «чрних списків» у них немає.

Джерела видання відзначають, що співзасновники Google Сергій Брін і Ларрі Пейдж на початку 2000-х мали різні погляди на ранжування інформації: Брін був більш «відкритим» і виступав проти агресивної політики управління пошуковою видачею, оскільки, на його думку, це вимагає занадто сильного втручання людини. Інсайдери WSJ говорили, що, будучи євреєм за походженням, Сергій Брін навіть наполягав на тому, що потрібно залишити антисемітські сайти у видачі за запитом «єврей».

Пейдж, в свою чергу, вважав, що така політика може «згубити компанію» і просив менеджерів Google активно боротися з подібним спамом. Очевидно, що на сьогодні ідеологія Ларрі Пейджа перемогла, адже крім алгоритмів, на компанію працюють більше 10 тис. живих підрядників, які оцінюють результати пошукової видачі і отримують від Google рекомендації того, як повинні ранжуватися різні сайти.

searchengineland.com

Фото: searchengineland.com

Чи поганий Google?

Складно звинувачувати в чомусь компанію, якій ми зобов’язані більшістю сучасних благ у мережі, і сервісами якої користуються сотні мільйонів людей щодня. Хоча претензії до роботи цього інтернет-гіганта все ж є.

Незважаючи на те, що в Google заявляють про повну прозорість своєї роботи, а новий генеральний керівник компанії Сундар Пічаї вважається одним з найбільш відкритих до вирішення проблем її менеджерів, в діяльності компанії все ж простежуються «імперські» замашки і бажання підім'яти під себе якомога більшу частину ринку.

Йдеться про ринок інформації, який стає все більше залежним від Google. За даними співрозмовників WSJ, чим більше популярності набуває Google — тим частіше і сильніше змінюються алгоритми пошуковика. До порівняння, в 2010-му керівники внесли близько 500 змін в алгоритми пошуку, в 2017-му ця цифра зросла до 2400, а в минулому році алгоритми міняли більше 3200 разів.

Одним з останніх гучних оновлень стала зміна алгоритмів ранжирування новин у Google. Віце-президент відділу Google News Річард Джінграс повідомляв, що тепер вище в пошуковій видачі будуть підніматися ті сайти, які «публікують новину вперше і є першоджерелом для інших».

За розподіл матеріалів відповідатимуть саме згадані «10 тис. оцінювачів». Ця ситуація схожа з більш лояльним ставленням Google до «авторитетних» сайтів компаній на кшталт Amazon і eBay. Але, справа в тому, що як у випадку з онлайн-магазинами, так і з медіаресурсами, «авторитетні» для Google сайти не завжди будуть означати більш якісну інформацію і сервіс для користувача.

В цілому, компанія зацікавлена в тому, щоб збирати в своїх агрегаторах на кшталт Google News або просто на партнерських сайтах якомога більше різних джерел для продажу реклами, а не в тому, щоб конкретні ресурси конкурували між собою за більш якісний контент і ставали окремим популярним майданчиком зі своєю аудиторією.

buygooglenewssites.com
Фото: buygooglenewssites.com

Зважаючи на це, багато видань вже зараз роблять свій контент платним (на так званий пейволл переходять The New York Times, The Washington Post, The Economist, The Wall Street Journal та ін.) І, отже, захищають його від потрпляння в збірну солянку, яку пропонує Google. Нові алгоритми націлені на те, щоб інформація консолідувалася навколо великих компаній і їхніх сайтів, а самі користувачі не переходили на інші веб-ресурси, і отримували все що їм потрібно на одній великій платформі на кшталт Google.

Чи є це монополією? Так. Але це зовсім не новина. Влада Європейського Союзу і США неодноразово закликали свої антимонопольні комітети перевірити Google, згідно з правилами відкритої конкуренції на ринку, не кажучи вже про багатомільярдні штрафи, які отримувала американська компанія, за те що нібито незаконно встановлювала свої застосунки і сервіси в гаджети найбільш популярних виробників за допомогою Android.

До слова, головна дочірня компанії Google — Android, — яка за 11 років свого існування встигла створити найпопулярнішу в світі операційну систему для мобільних пристроїв, Зіграй чималу роль у зміцненні позицій Google на світовому ринку. Завдяки мільярдам активних пристроїв на цій ОС, сервіси Google розширювалися і проникли буквально в кожен куточок планети.

Це призвело до того, що сьогодні найбільш продавані гаджети вже із заводу комплектуються пакетом Google, а YouTube є практично безальтернативним варіантом навіть для «яблучників».

За іронією долі, розслідування WSJ опублікували рівно через день після того, як 50 генеральних прокурорів США заявили про намір розширити антимонопольне розслідування про діяльність пошукової платформи Google і Android.

Викликає побоювання і той факт, що чинний президент США консерватор Дональд Трамп все частіше виступає на боці компаній з Кремнієвої долини, а одна з лідерів Демократичної партії Елізабет Воррен налаштована проти великих корпорацій, зокрема Google, пропонуючи ввести проти них жорсткі обмеження, і навіть розділити на кілька самостійних підприємств.

Так, капіталізація материнської компанії Google — Alphabet становить близько $900 млрд, і, так, деякі американські політики США хочуть, щоб великі підприємства платили більше податків до бюджету держави, дозволяли розвиватися іншим гравцям тощо. Але, сьогодні саме такі корпорації диктують свої правила і, в більшості випадків, можуть домовлятися з владою на тих чи інших умовах, зберігаючи при цьому свій вплив.

Схожа ситуація відбувалася з корпорацією Microsoft на початку 2000-х, коли Міністерство юстиції США визнало монополію Microsoft і зобов’язало розділитися на декілька менших компаній. Менеджери Microsoft вирішили проблему просто, — відкрили вихідний код своїх програмних інтерфейсів для сторонніх розробників і, формально, дали можливість розвитку конкурентам.

Sarah Grillo/Axios

Фото: Sarah Grillo/Axios

Хто ще «монополіст»?

Google хоч і найбільш впливовий, але поки що не єдиний гравець, який формує інформаційний порядок денний для мільйонів користувачів мережі. Звинувачення в монополії і серйозні судові позови за поширення політичної реклами свого часу недавно переслідували і Facebook.

Влітку минулого року журналіст британського телеканалу Channel 4 провів аналогічне з WSJ розслідування про те, як алгоритми і модератори ранжують інформацію в Facebook. Виявилося, що всупереч правилам соцмережі про заборону публікації матеріалів, які включають «мову ворожнечі, залякування, відчуження та сприяння насильству в реальному світі», модератори Facebook пропускали контент зі сценами насильства над дітьми, расизмом, жорстокістю і різними проявами ксенофобії.

«Це дійсно негативні, дійсно небезпечні матеріали, які привертають на платформу зацікавлених людей. Facebook розуміє, що їх аудиторії бажано проводити більше часу на сайті, якщо вони хочуть будувати бізнес на рекламі», — говорив колишній інвестор Facebook Роджером Макнамі.

Правда, у Google в цьому плані є переваги перед Facebook: оскільки пошукова система відповідає лише за індексацію контенту, а не за його публікацію на будь-якої платформі, компанію складніше звинуватити в поширенні дезінформації або забороненого контенту. Хоч Google і безпосередньо впливає на те, скільки людей можуть бачити цей контент.

Правила коректності інформації «в своєму монастирі» встановлює й Apple: коли в 2010-му журналіст видання Gawker Райан Тейт написав email Стіву Джобсу з критикою того, що Apple обмежує свободи людини, блокуючи застосунки з порно, Джобс відповів: «це (відсутність порно — ред.) буде турбувати вас більше, коли у вас з’являться діти».

Як уже писало НВ, після недавнього розслідування медиків США про шкоду вейпінгу, чинне керівництво Apple також видалило всі вейп-застосунки з онлайн-магазину App Store, що викликало неоднозначну реакцію у користувачів платформи.

iphones.ru
Фото: iphones.ru

Звичайно, дії Apple на перший погляд здаються більш гуманними, ніж «зловісні» алгоритми Google і Facebook, але навіть «білі і пухнасті» представники Купертіно мають важелі впливу на свою аудиторію і, певною мірою, змушують користувачів приділяти своїм продуктам більше уваги. Влітку 2019 року український IT-стартап подав до суду на Apple (і пізніше виграв цю справу) через зловживання монополією в App Store.

Команда Kidslox, яка розробляє однойменний застосунок батьківського контролю і допомагає обмежувати час користування гаджетами, помітила, що в App Store почали обмежувати подібні сервіси, а згодом навіть видаляти їх. Як з’ясувалося, Apple не вигідно, щоб діти і дорослі проводили менше часу за їх пристроями і рідше користувалися фірмовими застосунками.

Таких прикладів — маса, починаючи від популярних застосунків, якими користуються педофіли на різних платформах, і закінчуючи досі дозволеним порно-контентом у Twitter.

Вибираючи свій онлайн-майданчик, будь-то Google або Bing, Facebook або Twitter, App Store або Play Market, людина за визначенням приймає її правила і, в будь-якому випадку, споживає саме той контент, який для неї передбачений.

Грань між порушенням прав своєї аудиторії і політикою сервісу дуже розмита, і, незалежно від монополії тієї чи іншої інтернет-компанії, відповідальність за споживання конкретної інформації лежить тільки на самих користувачах. У зв’язку з цим, для кінцевого споживача критичне мислення і інформаційна гігієна грають набагато більшу роль, ніж нові алгоритми Google або Facebook.

Діліться матеріалом




Радіо НВ
X