Роскомнадзор вкусив? Чим загрожує прийнята реформа копірайту в Європі

IT-індустрія

13 вересня 2018, 20:03

Роскомнадзор вкусив? Чим загрожує прийнята реформа копірайту в Європі

Роскомнадзор вкусив? Чим загрожує прийнята реформа копірайту в Європі  - фото

Новий проект Європарламенту може погубити принципи вільного інтернету

Європарламент схвалив реформу захисту авторських прав в інтернеті. Митці - раді, інтернет-адвокати - в жаху.

Днями, більшість європейських політиків проголосували за зміну чинної директиви копірайту.

Як зазначено в прес-релізі Європарламенту, ключові позиції реформи передбачають, що:

  • техногіганти повинні будуть платити за роботи митців і журналістів, які вони використовують;
  • малі платформи виключені зі сфери дії директиви;
  • гіперпосилання, "супроводжувані "окремими словами", можуть вільно поширюватися;
  • журналісти повинні отримувати частину винагороди, пов'язаного з авторським правом, отриманого їх видавництвом;
  • Wikipedia та інші відкриті некомерційні ресурси не будуть підпадати під дію документу.

Поправки, схвалені вчора, будуть вдосконалені до того, як політики знову проголосують за реалізацію реформи у січні 2019-го.

Нагадаємо, в кінці червня 2018-го Комітет Європейського парламенту прийняв на розгляд новий проект директиви Євросоюзу про захист авторських прав.

Чинний 17-річний закон застарів і потребує значних доопрацювань, щоб задовольнити запити усіх жителів цифрової ери. Але, схоже, що з оновленим документом інтернету загрожує перехід від неконтрольованого потоку інформації відразу до цензурованої бази даних.

Наріжним каменем між політиками, бізнесменами і звичайними користувачами мережі стали пункти 11 і 13 нової директиви. Згідно 11-ї статті, веб-сайти повинні будуть отримувати ліцензію від власника авторських прав на використання їх контенту, що йде врозріз роботі всіх сучасних новинних агрегаторів і онлайн-сервісів.

А 13-а стаття зобов'язує будь-який інтернет-майданчик нести відповідальність за матеріали, які публікують їх користувачі.

Правозахисники бояться, що така реформа завдасть удар по бізнес-моделям більшості сервісів в мережі, що збирають аудиторію за рахунок генерації контенту з інших сайтів. До того ж, відсіювання інформації, яку публікують користувачі, може привести до цензурування, адже фільтри і алгоритми контролю будуть здійснюватися цифровими програмами і штучним інтелектом.

Подібні системи відсіювання інформації вже існують (наприклад - YouTube Content ID), але і вони працюють недосконало, то пропускаючи крадений контент, то блокуючи оригінальний.

У разі прийняття директиви Європарламентом, інтернет чекають істотні зміни, і якщо великі інтернет-компанії, на кшталт Google і YouTube, зможуть дозволити собі розробку нових додатків для контролю і виплати ліцензій правовласникам, то маленькі майданчики будуть змушені закритися або існувати під страхом санкцій.

Хоча, згідно з останньою версією документа, невеликі платформи і некомерційні відкриті ресурси не потраплять під дію директиви.

Проте, обурення інтернет-адвокатів викликають неточно прописані деякі пункти в статтях. Для порівняння, видання The Next Web поспілкувалося з адептом нової директиви, членом Християнсько-демократичного союзу Німеччини Акселем Воссом і її противницею, представницею Партії піратів Німеччини - Джулією Реда.

Обидва члени Європарламенту мають протилежні погляди на реформу. Поки Аксель Восс каже, що критика проекту не має вагомих аргументів і заяви про цензуру і фільтрацію контенту перебільшені, Джулія Реда впевнена - статті нової директиви безпосередньо наказують інтернет-платформам створювати технології, що будуть відслідковувати, чи не порушують їх користувачі авторські права.

Член Християнсько-демократичного союзу каже, що стаття 13 не вплине на 80% всіх інтернет-платформ, і документ, в першу чергу, націлений на сервіси, які заробляють на чужій інформації. За словами Акселя Восса, це не загрожує майданчикам на кшталт Wikipedia, eBay, Dropbox і Tinder, оскільки вони не отримують прибуток від нелегального контенту.

Але, борець за свободу в інтернеті Джулія Реда пояснює, що це маніпуляція, і насправді Wikipedia може потрапити під дію закону, тому що вони використовують систему пожертвувань, яку можливо визначити як бізнес-модель.

Те ж саме і з Tinder: сервісу знайомств загрожують великі неприємності, якщо закон змусить власників додатку отримувати ліцензію від фотографів на кожне фото зареєстрованих користувачів.

Все, що в ній прописано, в першу чергу повинно торкнутися YouTube і Facebook

Джулія Реда також заявила, що новий закон насправді грає на руку великим компаніям: "Пане Восс говорив, що він не впевнений, чи потрапить Facebook під визначення директиви, хоча все, що в ній прописано, в першу чергу повинно торкнутися YouTube і Facebook. Замість цього, проект буде спрямований на повністю ліцензійні бізнеси, які жодним чином не порушують авторське право. Постраждають додатки для вивчення мови, де люди можуть поширювати їх мультимедійні словники, додатки для подорожей по типу TripAdvisor і багатофункціональні серви си для створення веб-сайтів накшталт WordPress".

Захисник директиви Аксель Восс вважає, що нічого подібного не станеться, і новий документ, навпаки, допоможе журналістам і видавцям і змусити інтернет платформи платити за їх контент:

Посилатися на інформацію і копіювати її - але тільки в приватних цілях

"Я не бачу, як це може негативно вплинути на громадян. Вони все одно будуть мати свободу інформації. Можливо, вони не зможуть отримати всі новини на одному сайті, але це можна буде робити на ресурсах самих видавців і медіа. Користувачі як і раніше зможуть робити все, що вони хочуть - посилатися на інформацію і копіювати її - але тільки у приватних цілях. Я не бачу реальних недоліків для кого-небудь".

12 вересня 2018-го Восс вже почав святкувати свою перемогу. Політик каже, що попри сильне лобі інтернет-гігантів, більшість в парламенті підтримало їх ініціативу:

"Було дуже багато гострих дискусій навколо цієї директиви. Ми вирішили деякі з питань, просто виключивши невеликі платформи і агрегатори з дії документа. Я переконаний, що як тільки все владнається, інтернет буде таким же вільним, як і сьогодні. Автори контенту і журналісти будуть отримувати більш чесні гонорари за свою роботу, і ми здивуємося, через що взагалі була вся ця метушня".