Поняття "машинне обчислення", "інформаційні мережі", "комп'ютерне програмування" відносно молоді, хоча найвидатніші вчені світу прокладали шлях до розвитку подібних речей ще на початку минулого століття.

Хоча, навіть багато хто з сучасних розробників не встигли дожити до ери доповненої реальності і безпілотних автомобілів. Однією з останніх втрат стала смерть Пола Аллена - співзасновника Microsoft.

Відомий розробник помер на 66-му році життя через ускладнення від неходжкінської лімфоми - раку лімфатичної системи.

У зв'язку з цим, НВ згадує найбільш значущих персон в інформаційних технологіях, які "пішли в матрицю".

Стів Джобс (1955 - 2011)

Смерть Джобса була однією з найгучніших подій в IT-сфері за останні роки. 56-річний підприємець, який помер від раку підшлункової залози, так і не застав часу, коли його компанія Apple Стала найдорожчою корпорацією в світі.

Хоча, починалося все з невеликого стартапу в кінці 1970-х. Незважаючи на невдачі та нереалізовані проекти, Джобс досі залишається одним із символів XXI-го століття, а деякі навіть його називають "батьком цифрової революції".

Джобс розробив iMac, iTunes, iPod, iPhone і iPad і багато інших продуктів, які стали основою сучасних електронних пристроїв. Наближені до творця Apple люди іноді критикували його за одіозність і авторитарний стиль управління. Проте, бізнес Стіва Джобса є одним з найуспішніших в історії людства.

Алан Тьюринг (1912 - 1954)

Звичайно, в контексті Джобса, Тьюринг дещо випадає з часу, але, говорячи про інформаційні технології, неможливо не згадати видатного британського інформатика.

Перш за все, Тьюринг відомий абстрактною обчислювальною "Машиною Тьюринга". Цей винахід дав основу для комп'ютерів широкого користування і перших комп'ютерних алгоритмів.

Молодий вчений також вніс неоціненний вклад у боротьбу з гітлерівською Німеччиною: завдяки його розробкам армія Черчілля змогла зламати німецький шифратор Enigma і перехопити дані розвідки ворожих військ.

Відомий "тест Тьюринга" досі використовується в розвитку штучного інтелекту і для перевірки, чи може машина мислити.

Конрад Цузе (1910 - 1995)

По той бік барикад під час Другої світової війни працював німецький піонер комп'ютеробудування Конрад Цузе.

Одним з перших досягнень Цузе є прообраз першого програмованого комп'ютера (1941) – Z3. Обчислювач на основі телефонних реле мав обмежені можливості, але використовувався для практичних розрахунків крил літака і керованих ракет німецьким інститутом аеродинаміки.

Всі розробки комп'ютера були знищені під час бомбардувань Берліна в кінці війни. Але вже в 1948-му розробник написав першу в світі мову високорівневого програмування "Планкалкюль".

Пізніше Цузе працював з компаніями IBM і Siemens AG, а в 1969-му видав книгу "Обчислювальний простір", в якій описав, що "будова Всесвіту схожа на мережу взаємопов'язаних комп'ютерів".

Дуглас Енгельбарт (1925 - 2013)

Всупереч недостатній популярності, цей програміст є творцем ключових інструментів сучасних комп'ютерів і навіть інтернету, а саме: графічного інтерфейсу, гіпертексту, текстових редакторів, групових онлайн-конференцій та багато чого іншого.

Але, найголовніший винахід Енгельбарта – комп'ютерна миша, яка стала прообразом звичних нам зараз трекболів, тачпадів і сенсорних екранів.

Дуглас отримав патент на мишу в 1970-м, і пізніше його пристрій використовували ті ж Білл Гейтс і Стів Джобс.

Ральф Баєр (1922 - 2014)

Ще один невідомий широкому загалу винахідник, який вплинув на нас набагато більше, ніж ми могли б подумати.

Американського розробника з єврейсько-німецьким корінням називають "батьком відеоігор". Ідея створити першу в світі ігрову приставку з'явилася у Баєра (увага!) в 1956 році.

Саме Ральф Баєр, у співпраці з культовим виробником відеоігор Atari, створив одну з перших, причому відомих досі, комп'ютерних ігор - Pong. Так так, той самий настільний теніс з двома рухомими площинами і кулькою, що б'ється по краях екрану.

Серед ключових винаходів Баєра – перший в світі світловий пістолет для приставки Magnavox Odyssey.

Джозеф Ліклайдер (1915 - 1990)

Цьому американському вченому ми зобов'язані не менше, ніж творцеві всесвітньої павутини Тіму Бернерсу-Лі.

На початку 1960-х Ліклайдер заклав основи ARPANET – комп'ютерної мережі Міністерства оборони США, яка стала прообразом відомого нам публічного інтернету.

Програміст не мав своїх відомих винаходів, але був одним з родоначальників ідеї об'єднання комп'ютерів у одну мережу. Ліклайдер вже тоді передбачав створення інтерфейсу, комп'ютерної графіки, цифрових бібліотек і навіть дистанційного банківського обслуговування.

Пол Аллен (1953 - 2018)

У 1975-му Пол Аллен і Білл Гейтс спільно заснували компанію Micro-Soft (мікропроцесорне програмне забезпечення). Через рік розробники зареєстрували торгову марку своєї компанії (вже без дефіса в назві), що стала однією з найвпливовіших і найпопулярніших виробників програмного і апаратного забезпечення дотепер.

Поки Гейтс займався діловими переговорами, Аллен стежив за технічними ідеями та перспективними розробками. Через це, спочатку, активи розділилися не порівну – Гейтс захотів 64%, а Аллену залишилося 36%.

Чи то за станом здоров'я, чи то через розбіжності з Гейтсом, Пол Аллен пропрацював у Microsoft всього 8 років – до 1983-го – і продав більшу частину своїх акцій.

Один з головних програмістів сучасності пізніше писав у своїй книзі: "Мій партнер хотів загарбати якнайбільше і вже нічого не випускав з рук. З цим я примиритися не міг... Тоді я подумав, що в якийсь момент повинен буду піти".

Венівар Буш (1890 - 1974)

Американський розробник аналогових комп'ютерів займався більш вузькою сферою: розробки його диференціального аналізатора пізніше використовувалися в General Electric для вирішення завдань з передачі електричної енергії.

В кінці 1930-х розробника вибрали президентом Інституту науки Карнегі. Буш боровся проти гуманітарних і соціальних наук, закрив археологічну програму і урізав фінансування журналу про історію науки і техніки.

"У мене були великі сумніви щодо цих занять, де хтось йде і бере інтерв'ю у купки людей, читає багато всяких речей, пише книгу, а потім ставить її на полицю, і ніхто ніколи її не прочитає", - писав він пізніше.

Останнім досягненням Венівара Буша була посада голови Національного консультативного комітету з повітроплавання (пізніше реорганізованого в NASA) з 1939-го до 1948-го.

• Читайте також: Знесло дах? Чому Ілон Маск продовжує тролити в Twitter і гробити Tesla