Як IT-індустрія України виросте на $1 млрд, – голова GlobalLogic Ігор Бєда

14 лютого 2018, 07:02

Що потрібно зробити для того, щоб українські програмісти і розробники скористалися своїми перевагами і зайняли гідне місце на світовому ринку.

Ігор Бєда, керуючий директор GlobalLogic Україна і президент Асоціації "IT України", розповів НВ про те, як і за рахунок чого вітчизняна індустрія високих технологій буде розвиватися найближчим часом. Наприклад, скільки потрібно розробників – і де їх взяти – щоб за поточний рік галузь зросла на $1 млрд. Він порівняв особливості ведення бізнесу на Далекому і Близькому Сході, в Європі та Америці. А також поділився своїми прогнозами, куди буде рухатися світ в найближчі кілька років. Зокрема, що буде робити людство, якщо буде введений безумовний дохід і в багатьох галузях людей замінять роботи.

Відео дня

- У минулому році українська IT-індустрія заробила близько $3,6 млрд. Згідно з даними PwC, прогноз на 2018-ий – вже $4,5 млрд. На чому заснований такий оптимізм?

Перш за все варто відзначити, що на поточний момент в Україні геополітичні ризики відійшли на другий план. Тому темпи зростання підтяглися до докризових – ми так вже росли в 2011-2012 роках, до 2014-го. Десь на 25% за рік, іноді доходило до 35%.

Наявність талантів – це, напевно, зараз фактор номер один для успішного розвитку галузі. Якщо раніше надходження талантів випереджало зростання індустрії, то зараз приплив інженерів стає менше.

В останні кілька років дуже допомогли так звані світчери. Це люди, які змінили професію і прийшли в IT. Але якщо говорити чисто про випускників вузів, то їх число ми оцінюємо від 12 до 16 тис. Щорічно. Вся індустрія зараз – близько 120 тис. осіб. Якщо припустити, що в 2018 році ми виростемо на 25% від 120 тисяч, то, виходить, нам потрібно додати близько 25-30 тис. фахівців. Їх потрібно буде десь брати.

- І де ж?

Останнім часом з'явилося багато освітніх ініціатив у сфері ІТ. З їх реалізацією пов'язані два завдання – кількісна та якісна.

Одним з головних напрямів роботи Асоціації "IT України" є співпраця з профільними факультетами та вузами, спрямована на поліпшення якості освіти і в кінцевому підсумку збільшення кількості студентів. Наприклад, зараз ми ведемо діалог про збільшення держзамовлення на технічні спеціальності.

Також провідні українські університети за підтримки IT-компаній запускають нові навчальні програми, з сучасними підходами до викладання. Революцію в цьому сенсі вже зробив Львів: в НУ ЛП вже діють сучасні бакалаврські програми за спеціалізацією "Інтернет речей" і "Системи штучного інтелекту", в ЛНУ ім. І.Франка – програми з комп'ютерних наук.

Київські вузи також рухаються в цьому напрямі. Наприклад, в НТУУ "КПІ" факультети ФІОТ, ІПСА, Прикладна математика, ФЕЛ активно співпрацюють з багатьма IT-компаніями (зокрема й з GlobalLogic) з підготовки фахівців, відкриття спільних тренінг-центрів, розвитку інженерного співтовариства на базі бібліотеки КПІ.

Аналогічний підхід застосовують в ХНУРЕ на наймасовішому і найпросунутішому (з точки зору IT) факультеті Комп'ютерних наук. Інший приклад з Харкова – Харківський політехнічний університет, де планують запускати навчальну програму з Data Science.

Навіть якщо штучний інтелект і роботи в майбутньому скоротять робочі місця, "залізячники" і програмісти будуть потрібні ще дуже довго, переконаний голова GlobalLogic Україна Ігор Бєда

При цьому важливо розуміти, що зараз, на жаль, мало хто може вийти з університету чи інституту, прийти в компанію і відразу працювати. Наприклад, на Заході намагаються знайти фахівця, який би на 95% підходив би на вакансію. І доучують на решту 5%. А у нас готовність претендентів на вакансії нижнього рівня – на місце джуніора – 60-70%.

Саме тому члени Асоціації "IT України" створюють на своїй базі IT-курси, які дають можливість студентам старших курсів доповнити свої знання необхідними для роботи навичками.

- З ваших слів можна зробити припущення, що "недобір" складе близько 10 тисяч? Виходить, конкуренція за існуючі кадри виросте і може призвести до зростання зарплат?

Так. І це призведе до зниження конкурентоспроможності нашої країни на світовій арені. Вже зараз Україна вважається досить дорогою, в порівнянні з іншими країнами.

- Які Ви спостерігали особливості ведення бізнесу в різних країнах?

Наша компанія співпрацює з клієнтами з різних країн, у кожної з них є свої особливості. Яскравий приклад – трепетне ставлення до правил ділового етикету в Японії. Навіть спосіб вручення візитки тут має велике значення.

Інший приклад – розуміння особистого простору співрозмовника в культурі Ізраїлю. На відміну від тієї ж Японії або Західної Європи, в Ізраїлі кордони чужого простору досить розмиті. Ще під час знайомства вам цілком можуть поставити запитання особистого характеру: "А скільки ти заробляєш?". Втім, ніхто не образиться, якщо ви відмовтеся відповідати. А ось якщо за столом переговорів ви приймаєте чужі умови не торгуючись, вас цілком можуть не зрозуміти.

Розмірена і неспішна Європа сильно контрастує зі США. Мені здається, місцева hardworking-культура не залежить від індустрії і вбирається людьми з молоком матері. Коли в американській компанії горять терміни, співробітники готові працювати понаднормово, навіть не чекаючи за це грошової компенсації.

До речі, цікаво, що географічно і культурно близькі Україна і Польща досить сильно відрізняються в цьому плані. IT-бізнес в Польщі добре інтегрований в західноєвропейську ділову культуру. Тоді як в Україні ринок розробки ПО виріс на співпраці з американськими компаніями. Отже, американський підхід до ведення бізнесу зустрічається у нас частіше і клієнти зі США це дуже цінують.

- Які найбільші побоювання іноземних інвесторів перед Україною?

Я б виділив кілька сфер. По-перше, відсутність чіткого розуміння інвесторами державної політики в економіці, оподаткуванні тощо. По-друге, надмірна регуляція багатьох сфер з використанням неефективного і застарілого законодавства. Це і загальні умови ведення бізнесу, і митна сфера, і міграційна політика. По-третє, великі побоювання викликає рівень корупції.

Зі складною і неефективною регуляцією IT-бізнес стикається, наприклад, під час ввезення інженерних зразків. Для того, щоб компанія могла виконати проект в строк, інженерні зразки обладнання слід доставити з офісу А в офіс Б за п'ять днів. Логістична служба здатна виконати це завдання за два дні. Але проведення всіх митних процедур і сертифікації може розтягнутися на довгі місяці.

Зрозуміло, останнім часом в державній політиці відбуваються і позитивні зміни, які сприяють розвитку бізнесу та зростанню привабливості України. Наприклад, нещодавнє спрощення іноземцям реєстрації бізнесу в Україні.

- Ви про полегшення процедури, коли іноземці можуть реєструватися як фізичні особи – підприємці?

Так. Це одне з рішень проблеми кадрового голоду, яке було ініційовано Асоціацією "IT України" і розроблено спільно з експертами BRDO і Міністерством юстиції України. Ми як країна зможемо створити комфортні й легкі умови для залучення фахівців з інших країн.

- Хто до нас приїде, звідки?

Білорусь, Росія, Казахстан, Узбекистан.

- І багато таких знайдеться?

Доходи IT-фахівців в Україні, як правило, прив'язані до твердої валюти, а там – до місцевої. Чому ні? У нас в компанії є люди, які переїхали до нас з Білорусі. Їх небагато, але зараз ситуація може змінитися в позитивний бік.

- Що ще варто було б змінити, щоб українці змогли краще конкурувати на світовому IT-ринку?

Напевно, рівень самоосвіти. Не тільки технічного. Багато людей обмежені в своїй культурі. Далеко не всі, хоча і мають достатньо грошей, подорожують, читають літературу, вбирають інші культури. Люди не дивляться в очі, коли відповідають, не посміхаються.

IT-індустрія – галузь сервісна і те, як ти спілкуєшся з клієнтами, це 30% успіху. В цьому плані ми близькі до ресторанного бізнесу, де одним з вирішальних факторів є сервіс на належному рівні.

- Зараз на слуху машинне навчання, штучний інтелект, віртуальна реальність, телемедицина. Які технології Ви вважаєте найбільш перспективними?

Сьогодні одним із трендів можна виділити аналітику великих даних, яка все більше охоплює різні індустрії. Наприклад, фінансові установи активно використовують Big Data для боротьби зі зловмисниками. Це застосовується в великих банках для запобігання шахрайству з платежами.

Те ж саме в ритейлі. Там аналізують, що ти купуєш, де і скільки. А потім можуть запропонувати саме те, що тебе з дуже високою часткою ймовірності зацікавить.

Ми в GlobalLogic створили прототип рішення, яке за фотографією з точністю 88% визначає, є родимка меланомою чи ні. Ти скачав додаток, сфотографував і дізнався з ймовірністю 88%, чи потрібно тобі записатися до лікаря. За рентгенівським знімкам багато захворювань також можна аналізувати, і ми активно використовуємо машинне навчання і в цьому напрямі.

Я вважаю, протягом наступних 10 років ми побачимо багато дивовижних речей. Всі базові професії, які не потребують складних алгоритмів поведінки, просто відімруть, тому що вони будуть роботизовані.

- В Україні, напевно, це станеться із запізненням?

Я дивлюся на це не як на прихід якогось дорогого майбутнього. Можна ж використовувати нові можливості для оптимізації витрат. А це як раз для України.

Наприклад, я кілька років тому думав, що електротранспорт навряд чи буде інтенсивно розвиватися у нас. У той же час в Україні з'явилася велика кількість електрокарів, а також активно розвивається інфраструктура для їх підтримки. Здорово, що на їх придбання держава скасувала податки.

Ілон Маск висловив думку, і я з ним згоден, що найбільша індустрія за зайнятістю людей – це пасажиро- і вантажоперевезення. І в недалекому майбутньому вона може бути повністю автоматизована. Адже автопілот Tesla вже вміє водити машину. Ми також активно працюємо з різними компаніями в цій галузі, створюємо елементи для повністю безпілотних автомобілів.

Тому зростає ймовірність, що велика кількість людей залишиться без роботи. Ілон Маск припустив, що потрібно буде вводити безумовний мінімальний дохід. Я теж дотримуюся такої думки.

- Тобто люди не будуть працювати, але при цьому отримувати гроші? І що далі?

Ряд професій все одно буде дуже затребуваний, зокрема інженери. "Залізячники" і програмісти будуть потрібні ще дуже довго.

Але багатьом людям дійсно можна буде не працювати, щоб забезпечувати свої базові потреби. І тут є два варіанти. Ти сідаєш з пивом біля телевізора і ростиш живіт. І більшість, напевно, так і зроблять.

Але є інший шлях. Створюй те, про що ти давно мріяв, але у тебе не було часу. І це може послужити якимось витком еволюції. Цей світ рухають мрійники. Ілона Маска хто тільки не поливав брудом в минулому, ставлячи під сумнів реалізацію його задумів. Але багато з того, про що він тоді мріяв – вже втілено в реальність.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X