Цифрова війна. Як Мінцифри подружилося з Ілоном Маском і Google, освоїло криптовалюту та побудувало власну IT-армію

7 квітня, 20:03
Ексклюзив НВ
Як працює Міністерство цифрової трансформації під час війни (Фото:REUTERS/Dado Ruvic/Illustration)

Як працює Міністерство цифрової трансформації під час війни (Фото:REUTERS/Dado Ruvic/Illustration)

Створення та підтримка роботи ІТ-армії, активне оновлення функціоналу застосунку Дія, комунікація зі світовими технологічними компаніями щодо виходу з ринку РФ та навіть залучення Ілона Маска до допомоги Україні — ось неповний список того, як Мінцифри трансформувало свою роботу під час війни.

НВ поговорив із Олександром Борянковим, заступником міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, та керівником із розвитку електронних послуг у Мінцифри Славою Баніком про те, як швидко міністерство включилося у роботу під час війни та чого нам чекати у майбутньому. Переказуємо інтерв'ю у формі монологу.

Відео дня

Олександр Борянков:

24 лютого я прокинувся приблизно о шостій ранку — одразу прийшло розуміння, що почалась війна. Майже весь день пройшов у телефоні: дзвінки, новини. Паралельно збирали речі, зв’язувалися з друзями, шукали паливо для машини, щоб дістатися безпечного місця. Було жахливо бачити, як люди намагаються виїхати з Києва, стоять у шалених заторах.

Ввечері та наступного дня вже пішла активна комунікація всередині міністерства, що треба відновлювати роботу та думати над своїми завданнями.

Робота з технологічними компаніями

З перших днів стало зрозуміло — потрібно виробити абсолютно нову стратегію протидії цій агресії. Ми розуміли, що в Росії набагато більше ресурсів, людей та техніки, а тому Україні потрібно вдосконалювати саме стратегічну роботу. Ніхто не розумів, наскільки це затягнеться, а тому нам важливо працювати над тим, щоб позбавити Росію головного — ресурсів та грошей, які підтримують їхню армію.

Ідея цифрової блокади РФ виникла поступово — спочатку це було радше прохання про допомогу і більше реакція на те, що відбувається, ніж робота наперед. От ми побачили, що Google показує затори на певних ділянках траси — ми звернулися до компанії з проханням прибрати цю функцію, бо ворог може побачити скупчення людей.

Допомогло, що у нас були напрацьовані зв’язки з великими компаніями — звичайно, не з усіма, але все ж таки. Саме так і виникла ідея звернутися по допомогу до Ілона Маска — тоді ми ще не думали про цифрову блокаду, просто було розуміння, що нам потрібна альтернативна форма зв’язку через можливі атаки на критичну інфраструктуру.

Згодом прийшло розуміння, що треба працювати і на перспективу. Завдяки контактам, що у нас були з Apple, Google, Meta, Netflix та іншими великими компаніями Кремнієвої долини — переговори з ними проходили проходять) доволі швидко.

Великою проблемою було те, що Росія для більшості компаній є досить великим ринком. Вихід з російського ринку такої кількості технологічних компаній — це результат великої кількості роботи, оскільки часто у них є великі представництва в РФ; у деяких з них російський менеджмент працював у головних офісах, через що виникав спротив блокуванню.

Станом на сьогодні, ми вже звернулися до більш ніж 500 технологічних компаній. Якщо прямі контакти не працюють — ми користуємося інструментом Twitter-дипломатії, робимо ці звернення публічними. І чим далі рухається весь процес, тим легшою є комунікація з компаніями. Допомагає й активна публікація результатів російського терору, як це було наприклад у Маріуполі, Бучі чи Бородянці.

Ще з початку війни ми визначили, що серед конкретних санкцій, що можуть мати нищівний вплив на російську економіку — повний вихід Visa і Mastercard з РФ. Важливим було саме блокування усіх платіжних послуг за всіма без винятку картками, випущеними на території Росії.

Meta, Twitter, TikTok — з цими компаніями ми у постійному контакті та оперативно вирішуємо усі питання. З нашої сторони ми працюємо над введенням обмежень щодо поширення російської пропаганди у соціальних мережах, і світові компанії вже нас активно підтримують.

Наприклад, Twitter заблокував можливість реєстрації нових акаунтів у Росії. Meta почала блокувати деяких російських пропагандистів і ЗМІ агресорів. Instagram ставить спеціальні позначки на акаунти російських пропагандистських ЗМІ та лідерів думок. Нашим пріоритетом є захист присутності української громадської думки в інформаційному просторі.

Зараз важливо, щоб компанії не тільки виходили з російського ринку, а й відкривали бізнес в Україні, оскільки у воєнний час необхідно підтримувати підприємців та надавати можливості для розвитку економіки країни. Як приклад, нещодавно ми запустили публічні петиції для додаткового заохочення компаній розпочинати свій бізнес в Україні. Петицію до Etsy вже підтримали понад 20 тисяч людей, а до Stripe — понад 10 тисяч людей.

Щодо закликів про те, що «прості росіяни не винні у війні»

Мені достатньо не зрозуміла дана позиція компаній. Залишаючись на російському ринку, міжнародні компаній сплачують податки. Дані кошти йдуть на фінансування російської армії і підтримку війни. Якщо компанія вирішує залишитися в Росії, то у такий спосіб вона підтримує вбивство мирного населення України.

Я впевнений, що за усі військові злочини агресор повинен відчувати значні наслідки. Росія стала найбільш підсанкційною країною у світі, і кожен росіянин вже відчуває ці зміни на собі. Вихід компаній також сприяє тому, що звичайні росіяни замисляться, чому весь світ їх блокує, відмовляється від співпраці, а, можливо, і змінять власну думку.

IT-армія

З початку війни, ми отримували величезну кількість звернень від IT-спеціалістів на допомогу у боротьбі з російською агресією. Зважаючи на велику кількість запитів, Михайло Федоров запропонував створити Telegram-канал та надсилати туди завдання для виконання. І це те, що ми зробили. Для боротьби з російською агресією на кіберфронті ми створили ІТ-армію, в яку вступили вже майже 300 тис. ІТ-фахівців з усього світу.

Завдання спрямовані на дестабілізацію роботи російських і білоруських ключових інтернет-порталів, державних і банківських сайтів, соціальних мереж російських політиків, ЗМІ. Кібервійська здійснюють вектори кібератак і DDoS-атак на ресурси бізнес-корпорацій, банків, а також державних веб-порталів.

Як Україна захищається під час кібервійни

За останній місяць Україна зазнала понад 3000 DDoS-атак, які були спрямовані на критичну інформаційну інфраструктуру України. Але вся критична інфраструктура країни працює. Ми витримуємо атаки. До війни ми також постійно відбивалися від кібератак Росії. У січні-лютому на Україну були здійснені наймасштабніші кібератаки, але, наприклад, застосунок Дія працював стабільно весь час.

У сфері телекомунікацій вся робота здійснюється та відновлюється досить швидко. Ми обрали шлях вільного ринку — і багато провайдерів, і наші реалії доводять, що це було правильне рішення. Якби в Україні був «головний» провайдер чи провайдер-монополіст, нам було б важче захищатися від кібератак і відновлювати зв’язок.

Маск і Starlink

Приблизно півроку тому ми намагалися налагодити зв’язок з Ілоном Маском через офіційні канали та навіть знайомих, проте на той час наші спроби не мали успіху. Після публічного звернення Михайла Федорова до Ілона у Twitter він відповів — так і почалась наша співпраця. Ми вже отримали декілька партій Starlink, і активно їх використовуємо.

Під час окупації українських територій, єдиним способом зв’язку у містах та селах був за допомогою супутників. Саме тому супутники Starlink для нас є надзвичайно важливими у віддалених районах, де ведуться бойові дії. Супутники Starlink працюють і в обʼєктах критичної інфраструктури, наприклад в лікарнях. Також ці супутники нам необхідні з питань безпеки. Росіяни насправді не експерти в даній технології, отже їхні системи блокування не працюють на супутнику Ілона. Агресор не може зламати супутник та отримати конфіденційні дані.

Криптодонати

Вважаємо реалізацію ідеї Криптофонду доволі успішною, адже в нас не було мети зібрати окрему суму. Станом на сьогодні Криптофонд України зібрав понад $60 млн.

З них ми витратили близько $35 млн. Ті рахунки, які можуть бути оплачені в криптоактивах, були оплачені в криптоактивах. Ті, які потребували розрахунків у фіатних валютах — оплачувались у доларах або євро. Наразі встигли придбати: понад 5550 бронежилетів та 500 пластин для бронежилетів, понад 3125 тепловізійної та нічної оптик, понад 3427 медичних засобів, понад 410 000 сухпайків, понад 500 касок, понад 60 рацій. У майбутньому цей список буде зростати.

Крім того, зібрані кошти Криптофондом буде витрачено на інформаційну протидію російській пропаганді, світову комунікаційну кампанію про правдиві події в Україні, кіберзахист та відновлення цифрової інфраструктури, забезпечення додаткового захисту та міграції реєстрів, придбання технічного спеціального устаткування та обладнання.

Робота Дії під час війни та її перспективи у майбутньому

(відповідав Слава Банік)

Важливо, що війна не спинила розробку та підтримку застосунку Дія, адже ми були готові до такого сценарію та швидко адаптувалися до нього. Звісно, знадобилося кілька адаптивних днів, адже частині команди потрібно було змінити своє місце розташування. Але ми розуміли, що роботи ставатиме тільки більше, а нам потрібно швидко реагувати на події та запускати нові сервіси — війна ще більше підтвердила необхідність доступу до отримання послуг за допомогою смартфона, без жодної прив’язки до фізичних офісів соцзахисту.

Команда працює майже цілодобово та завжди була відкритою до сучасних інструментів роботи, як-от відеоконференції в Zoom, активне користування месенджерами та робота у віддаленному режимі. Тому ми не витрачали час на налаштування роботи в умовах війни.

Перше, що ми запустили, причому достатньо швидко, це донати фонду Повернись живим. Важливо, що ми зробили це у зручному для користувача форматі — немає потреби щось довго шукати та багато розбиратися з реквізитами, щоб відправити гроші.

https://www.youtube.com/watch?v=L0oqzy_LsD4&feature=youtu.be

Також оперативно запустили Дія ТV, оскільки ворог активно намагався атакувати критичну інфраструктуру, зокрема телевізійні вежі та офіси телеканалів. А доступ до правдивої інформації зараз є критично важливим. У такий спосіб ми прибрали будь-які бар'єри між людьми та їхньою можливістю стежити за національним телемарафоном — не потрібно розбиратися з сервісами на кшталт MEGOGO чи YouТube i купувати до нього преміум-підписку, щоб не заважала реклама.

Важливим був запуск єДокументу. Раніше всі документи, які з’являлися у Дії, мали паперовий або пластиковий відповідник. єДокумент — це виключно діджитал-документ, який базується на інформації з BankID чи паспорту при авторизації. Це вирішило одразу кілька проблем: у тих, хто вперше встановив Дію або забув чи втратив свої паспорти чи права, все одно був документ, який посвідчував їхню особу. Це також дозволяє їм перетнути кордон та виїхати до інших країн.

Найближчим часом запуститься проект із отримання статусу внутрішньо переміщеної особи (ВПО), оскільки мільйони людей вимушені покидати свої домівки, рятуючись від війни. Статус ВПО дасть цим людям можливість отримувати щомісячні виплати.

Працюємо над відкриттям можливості отримання матеріальної допомоги від міжнародних фондів та подання на неї заявки через Дію. Наприклад, зараз є програма від ЮНІСЕФ для сімей з трьома дітьми, одній з яких 0−2 років. Зараз, щоб отримати цю допомогу, люди мають іти в Мінсоц, брати з собою документи, все це підтверджувати і тільки після цього вони зможуть отримати свою виплату. Ми опрацьовуємо варіант, щоб люди могли подати заявку на таку допомогу через Дію. Це тільки єдиний приклад — зараз багато міжнародних фондів направляють кошти на допомогу громадянам України, тому ми активно працюємо у цьому напрямку.

Плануємо реалізувати можливість, щоб люди могли повідомляти про пошкодження майна через застосунок. Впевнений, що після війни у нас з’явиться багато пов’язаних із цим сервісів.

Намагаємось підтримувати роботу довгострокових проектів — наприклад зміна місця реєстрації проживання. Наша головна мета — щоб 100% державних послуг були доступні онлайн. Це точно буде реалізовано у перспективі 5−10 років, а може навіть і швидше. Для цього будемо збільшувати напрями соціальних та податкових послуг.

Дія точно буде працювати за кордоном, особливо враховуючи, що в перспективі кількох років цифрові документи стануть вже звичною штукою для всіх в Європі. На початку лютого я був в Брюсселі, де ділився українським досвідом у створенні цифрових документів. Їздив також на зустріч із представниками Європейської міграційної мережі, де розповідав про те, як працюють цифрові документи. Багато спілкуємося з іншими країнами, які зацікавлені у нашому досвіді — тому зараз у більшості українців не виникає проблем у використанні Дії за кордоном.

Думаю, що з часом будуть з’являтися нові задачі, про які ми зараз навіть не задумуємось. Впевнений, що навіть коли ми переведемо усі державні послуги в онлайн, Мінцифри знайде додаткові фокуси, на яких нам потрібно будет зосередитися.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X