Інтернет для народу. Коли в українських селах з'явиться нормальний доступ до мережі

13 липня 2018, 16:06

Українська влада планує до кінця 2020 року надати всім громадянам країни можливість підключитися до швидкісного широкосмугового інтернету, а кількість постійних користувачів збільшити з 60% до 75%. НВ з'ясовує, яким чином це відбудеться.

Такі плани були озвучені в чернетці «Національного плану розвитку широкосмугового доступу до інтернету», який деякий час тому витік в мережу. НВ поговорило з головною Держагентства з питань електронного урядування Олександром Риженком, а також з представником інтернет-провайдерів про те, як буде розвиватися інтернет в Україні.

Відео дня

Побороти цифрову нерівність

На цей момент близько 60% українців регулярно користуються інтернетом, доступ до швидкісного підключення є у ще меншої кількості, але держава планує перемогти проблему цифрової нерівності.

У січні поточного року було прийнято Концепцію розвитку цифрової економіки і суспільства України на 2018-2020 роки, згідно з якою, протягом найближчих кількох років, у країні має з'явитися більше електронних послуг і можливостей (e-Gov, e-Learning, e-Health, телемедицина тощо).

У теорії, істотно поліпшити якість життя вони повинні якраз для жителів регіонів, яким і фізично отримувати довідку або, припустимо, якісну медичну допомогу, зараз нелегко. Але поки що це тільки в теорії. На практиці, в країні залишається величезна кількість сіл без підключення до інтернету або з дуже високою вартістю при низькій швидкості (наприклад, там, де доступний тільки супутник).

Згідно з Концепцією, держава планує фінансово допомагати провайдерам підключати ті населені пункти, де це економічно невигідно в силу їх віддаленості та невеликої кількості жителів.

На цей момент немає остаточного розуміння того, звідки візьмуться гроші і яким чином країна буде покриватися мережею. Як говорилося в Концепції, це можуть бути державні субсидії або, наприклад, фонд, який забезпечує фінансування будівництва останньої милі. МЕРГ і Держагентство з питань електронного урядування поки що тільки розробляють проект постанови уряду, в якому розвиток широкосмугового інтернету визначено як пріоритетне завдання.

В Євросоюзі також на поточний момент працюють над подоланням цифрового розриву. В рамках проекту WiFi4EU був створений фонд в розмірі € 120 млн, з якого до 2019 року будуть виділятися кошти на покриття безкоштовним Wi-Fi всіх публічних місць. В ЄС передбачають за рахунок цих коштів забезпечити доступом в інтернет 6-8 тис. місцевих громад та забезпечити 40-50 млн підключень в день.

В Україні, за офіційними даними, є 12 тис. населених пунктів зі школами, дитячими садками, ЦНАП (які в принципі не можуть ефективно працювати без доступу в інтернет), але без доступу в інтернет або з доступом на малій швидкості. Крім них є і населені пункти без нього.

ЦНАП. Фото: kiev.klichko.org

Цього року Держагентство запустило моніторинг стану розвитку ШСД, щоб зрозуміти, які технології підключення до інтернету в принципі доступні в населених пунктах, яке там населення і що є з державних структур, які у них потреби в трафіку. Всього в моніторинг включено близько 60 пунктів, серед них такі показники, як наявність 3G, 4G, оптики, мідних ліній зв'язку.

«Свій аудит провели Укртелеком, Дата Груп, Інтернет-Асоціація, «Укрпошта» в рамках аудиту відділень. Всі вони плюс-мінус однакові з точки зору цифр», - пояснює Олександр Риженко, голова Держагенства.

Найбільш обговорюваний у ЗМІ на цей момент – аудит, проведений Укртелекомом.

Компанія повідомила, що готова забезпечити доступом в інтернет 6 млн осіб за 6 млрд грн, при цьому з боку держави потрібна приблизно половина, проте в експертному середовищі є питання до підрахунків оператора.

Як пише Роман Химич, по-перше, навіть з урахуванням витрачених коштів за бортом опиниться ще 14 тис. населених пунктів. По-друге, чим далі населений пункт і чим менше в ньому жителів, тим дорожче обійдеться підключення. Фіксовані мережі не можуть повністю вирішити проблему цифрової нерівності. І це далеко не всі нюанси.

У Держагенстві запевняють, що озвучені Укртелекомом цифри – це не запит на фінансування, а просто дані аудиту.

Не менше 30 Мбіт/с

Паралельно з цим, в тій же чернетці «Національного плану» визначається мінімальна швидкість для ШПД-підключення – це 30 Мбіт/с. У Держагенства запевняють, що ця цифра – індикатор, щоб усередині країни на законодавчому рівні було закріплено визначення, що таке широкосмуговий доступ в інтернет. Це не означає, що якщо швидкість нижча, то можна вважати, що оператор в принципі не надає послугу, це просто індикатор, і все, що нижче, не може називатися ШСД, пояснює Риженко.

Розмови про законодавче закріплення поняття ШСД ведуться з минулого року. Українські законодавці посилаються на європейський досвід, де якість послуги також визначається законом.

У поточному формулюванні визначення ШСД виглядає так: «Широкосмуговий доступ в Інтернет – доступ до мережі Інтернет зі швидкістю передачі даних не менше 30 Мбіт/с із забезпеченням безперервного підключення і двостороннього зв'язку. Здійснюється з використанням дротових, волоконно-оптичних і бездротових ліній зв'язку різних типів».

«Потрібна мінімальна комфортна швидкість для роботи. Ми розглядали різні цифри, і вони залежать від населеного пункту, кількості учнів у школі тощо. Потреби ростуть, адже змінюється контент. Якщо раніше це був скан підручника, то зараз це інтерактивні матеріали, Youtube. Буде визначена і мінімальна швидкість доступу для домогосподарства», - каже Риженко.

Тендери

Вибирати провайдерів для населених пунктів планують на тендерах – в них будуть озвучені потреби кожної локації в швидкості. Риженко посилається на досвід «Укрпошти» і стверджує, що неможливо, щоб усі тендери виграла одна компанія. Десь це будуть маленькі локальні гравці, десь – великі.

Як каже голова Держагентства, той факт, що «Укрпошта» взялася за інтернетизацію відділень, не спрощує завдання державі. Залежить від того, який спосіб підключення був обраний як оптимальний. Якщо супутниковий інтернет, то сусідній школі потрібно або купувати такий же супутниковий інтернет, або чекати оптичного. Якщо мова йде про оптику, то до цієї лінії напевно можна буде підключити інших користувачів.

Як розповів НВ представник одного з інтернет-провайдерів, якщо мова йде про тендери для підключення конкретних точок – припустимо, школи, ЦНАП, то це не обов'язково потягне за собою появу інтернет-доступу для жителів.

Собівартість укладання кабелю в готову каналізацію, за словами співрозмовника НВ, складає 50 тис. грн, будувати лінію зв'язку з нуля через поля і ліси – 100 тис. грн. Якщо тендерні умови будуть мати на увазі підключення певної локації – школи, наприклад – то провайдер може вибрати технологію на свій розсуд, і це необов'язково буде оптика, можливо, і по радіоканалу, головне, щоб виконати умови тендеру мінімальними засобами.

«Припустимо, буде тендер на підключення на 2 млн грн, але мені тоді дешевше буде купити ліцензію на якусь частоту, підключити її по радіоканалу, витратити на порядок меншу суму, ніж тягнути оптику, щоб ще була технічна можливість попутно підключити населення, відразу отримати прибуток. Тому що розтягувати інвестиції на 3-5 років в нашій державі – дуже дорого», - пояснив співрозмовник.

Чим далі населений пункт і чим менше в ньому населення, тим повільніше буде окупатися підключення. Фото: pixabay.com

Якщо тендер буде чітко вимагати прокладання оптоволокна, тоді виконуватися будуть саме ці умови.

Почім інтернет для народу

За словами співрозмовника НВ з числа інтернет-провайдерів, навряд чи вартість доступу до інтернету в невеликому населеному пункті буде високою в силу обмеженої платоспроможності населення. Але й 100 Мбіт/с за 100-150 грн на місяць, як це зараз є у великих містах, користувачам також не бачити.

«Провайдери в містах «виїжджають» за рахунок мультиплікації – завжди є абоненти, які зараз не користуються. Хтось поїхав у відпустку на два тижні, когось вдома немає, качають не всі і не одночасно. Але всі платять. Чим більше абонентів, тим більше коефіцієнт мультиплікування. За рахунок цього і виходить лавірувати з ціною. Особливо великим гравцям, оскільки у них більше простору для маневру, - пояснює експерт. «Під ніж» потрапить швидкість. – Для села найімовірніше буде йти мова про тариф на рівні 100 грн за 5 Мбіт/с. Для 30 Мбіт/с – найімовірніше 300-1500 грн».

І знову здрастуйте

Десь у паралельному всесвіті українські законотворці не втрачають надії прийняти законопроекту 6688, незважаючи на сподівання окремих осіб. І хоча експерти називають різні мотиви для цього, представники галузі сходяться на тому, що для маленьких та невеликих гравців – це швидка смерть. У таких компаній просто немає грошей на закупівлю обладнання, яке вимагає держава.

Економічний інтерес – основний драйвер розвитку ринку в усі часи. Ускладнення умов життя для провайдерів справить негативний вплив не тільки на якість і вартість існуючих послуг, а й на перспективи розвитку інтернет-покриття в країні.

poster
Підписатись на щоденну email-розсилку
матеріалів розділу Техно
Розсилка про те як технології змінють світ
Щопонеділка

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X