Головне в IT за тиждень. Чого можна навчитися у Казахстану

1 грудня 2017, 20:00
Редакція НВ опитала керівників та експертів галузі інформаційних технологій (IT), які події минулого тижня їх найбільше вразили

голова правління Інтернет Асоціації України

До мого серця цього тижня потрапила не подія, а зустріч. Так сталося, що я зустрівся з експертами, які впроваджують у Казахстані системи IoT (інтернет речей – НВ).

Відео дня

Це були хлопці з Казахстану. Вони показували і розповідали такі речі, про які, я думаю, в нашій країні ще можна довго мріяти. Йдеться про системи віддаленого контролю збору метрологічних даних, розумного управління вуличним освітленням, відеоконтролю і т.д.

Тобто елемент автоматизації міст у цій країні понад усе. Мало того, розуміючи це, їхні законодавці максимально активно готують законодавче поле під ці системи.

Про що я говорю. Нещодавно з одного нормативного документа в Україні прибрали рядок "оснащення засобами дистанційної передачі даних". Про що це говорить? Хтось пролобіював цю норму, тим самим обмеживши віддалене зняття інформації з якихось лічильників, вимикачів, і т.д. Звісно, простіше мати штат тих, хто ходить по домівках і щось там переписує. Звісно, маючи своє допотопне підприємство, що випускає рахівниці, краще й надалі дотувати його з бюджету. На економіку ніхто не зважає!

Я вже мовчу про те, що в тому ж Казахстані, розуміючи це, був заздалегідь відкритий радіочастотний ресурс під технологію LoRaWAN. А мережі 4G вже будувалися під спектр, в якому може працювати NB IoT. У нас же взагалі про це не думають.

І це, мабуть, біль. Біль через те, що ми – країна нафталінових чиновників. І що нові технології ми зможемо впроваджувати вже тоді, коли їх уже впровадять всі країни колишнього СНД. І хто ж іде в Європу? Це питання…

Олена Мініч

радник першого віце-прем'єр-міністра з питань цифрової економіки

Національна комісія регулювання зв'язку та інформатизації (НКРЗІ) зробила істотний крок у цифровізацію процесів реєстрації абонентів. Вона на своєму засіданні 28 листопада 2017 року затвердила порядок такої дистанційної електронної реєстрації з використанням Банк ID або електронного цифрового підпису. Це, в тому числі, відкриє шлях для широкого впровадження мобільних платежів, що вимагають ідентифікації абонента.

На міжнародній арені цього тижня колишня Альтімо – а зараз LetterOne Михайла Фрідмана – намагалася придбати контрольний пакет акцій Turkcell (материнська компанія lifecell – НВ). Поки що ця можливість нібито була юридично заблокована мажоритарним засновником холдингу Cukurova. Але не виключено, що в недалекому майбутньому Turkcell перейде під управління російських бізнесменів.

Організація економічного співробітництва та розвитку (OECD) опублікувала статистичний звіт з цифрової трансформації різних країн і розвитку цифрової економіки. П'ять ключових технологій – мобільність, IoT, штучний інтелект, Big Data і хмарні обчислення складають основу цифрової економіки у світі.

За 2012-2015 роки Китай, Тайвань, Корея, Японія і США розробили від 70 до 100% ключових технологій в сфері інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ). Україна не увійшла не те що до переліку лідерів, а навіть до цього звіту.

На фоніцього звіту повідомлення про цифрову реєстрацію абонентів виглядає дуже блідо і пахне нафталіном... Нашу більш ніж 10-річне відставання в ІКТ сфері такими дрібними кроками не подолаєш.

Дмитро Суслов

директор "Бітрікс24"

Цього тижня стало відомо, що в квітні наступного року в Києві запрацює єдиний електронний квиток для громадського транспорту. До кінця року буде закуплено 500 пристроїв, а потім ще тисяча. Щоб єдиний електронний квиток можна було використовувати в кожному київському автобусі, трамваї і тролейбусі.

Нові валідатори дозволять використовувати для оплати проїзду банківські карти, смартфони і "розумні" годинники (за технологією NFC), а також QR- і штрих-коди. Судячи з усього, київський метрополітен поки не приєднається до ініціативи єдиного електронного квитка, хоча для киян і гостей столиці такий крок був би цілком логічним.

"Київстар" (точніше, його дочірня компанія "Стармані") став першим в Україні оператором мобільного зв'язку, який отримав від Нацбанку статус оператора послуг платіжної інфраструктури. На практиці це означає, що тепер українці зможуть оплачувати покупки та послуги зі звичайного телефона або смартфона. А отже, ми станемо ще ближчими до тих країн, де людям для комфортного життя потрібен всього лишень телефон. Ну і гроші на рахунку, звичайно ж.

Британська консалтингова фірма BDRC Continental спільно з провайдером Cable.co.uk склала рейтинг дешевизни інтернету. Восени цього року вони проаналізували вартість більше 3 тис. інтернет-тарифів майже у всіх країнах світу. Потім підрахували середньомісячну плату за інтернет для кожної країни і перевели цю суму в долари США. І виявилося, що Україна потрапила на друге місце цього рейтингу. Вартість доступу до інтернету в нашій країні становить $5,47 на місяць. Дешевше лише Іран, де люди витрачають лише $5,37.

Ну і найгучніші новини цього тижня – це все, що пов'язано з криптовалютами. Чергова українська мережа ресторанів стала приймати оплату криптовалютою. Щоб це зробити, потрібно повідомити офіціанту, якою саме криптовалютою ви хочете розрахуватися. І тоді для вас сформують особливий чек з QR-кодом. Ну а сама оплата проводиться за допомогою смартфона клієнта. Думаю, не одному мені цікаво, як всі ці операції проводяться по бухгалтерії.

Нацбанк, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку і Національна комісія, що здійснює регулювання у сфері ринків фінансових послуг, опублікували спільну заяву щодо статусу криптовалюти в Україні.

Мабуть, щоб не брати на себе відповідальність говорити про те, в чому вони зовсім не розбираються, представники держорганів констатували, що "складна правова природа криптовалют не дозволяє визнати їх ні грошовими коштами, ні валютою чи платіжним засобом іншої країни, ні валютною цінністю, ні електронними грошима, ні цінними паперами, ні грошовим сурогатом". При цьому вони заявили, що все ж займаються вивченням питання. Але про всяк випадок попередили, що операції з криптовалютою надзвичайно ризиковані.

Мені відразу згадався фільм Марка Захарова "Формула кохання", де доктор, якого грав Леонід Броневий, меланхолійно повідомив, що "голова – предмет темний, а тому дослідженню не підлягає".

Читайте також: Головне в IT за тиждень. Кіберхалатность держорганів, Bitcoin по $10 тисяч і прощання з телеграфом

poster
Підписатись на щоденну email-розсилку
матеріалів розділу Техно
Розсилка про те як технології змінють світ
Щопонеділка

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X