Дурість 2.0. Чому закони про наклеп не працюватимуть в українському інтернеті

23 листопада 2018, 20:03

Українців можуть притягнути до кримінальної відповідальності за пости і коментарі в інтернеті, що містять наклеп. НВ розбиралася, як ухвалення законопроекту позначиться на інтернет-цензурі і як це регулюють в інших країнах.

Днями, на сайті Верховної Ради України з'явився проект закону, в якому пропонують внести зміни щодо відповідальності громадян за наклеп. Три депутати від Блоку Петра Порошенка - Микола Паламарчук, Артур Палатний та Олег Велікін - збираються посилити покарання за умисне поширення завідомо неправдивих даних, зокрема в інтернеті.

Відео дня

Як відомо, до цього часу в Україні діє лише громадянська і адміністративна відповідальність за наклеп, але тепер політики планують додати це правопорушення до розряду кримінальних.

Згідно з пояснювальною запискою законопроекту, причиною таких жорстких заходів є нещодавній випадок з убивством правозахисниці Катерини Гандзюк, у якому деякі ЗМІ звинувачували самого Миколу Паламарчука і його колишнього помічника Ігоря Павловського.

Сам Паламарчук, який також є першим заступником голови правоохоронного комітету, тепер пропонує за публікацію завідомо неправдивої інформації у ЗМІ або в інтернеті карати штрафом від 500 до 1,5 тис. неоподатковуваних мінімумів, виправними роботами до одного року або обмеженням волі до двох років.

Якщо ж наклеп пов'язаний із вчиненням тяжкого або особливо тяжкого злочину, - автору загрожує від двох до п'яти років обмеження волі або до трьох років позбавлення волі.

Чому це важливо?

Незважаючи на те, що законопроект стосується інформації, яка "ганьбить честь і гідність іншої людини або підриває її ділову репутацію", деякі експерти стурбовані цензуруванням українського онлайн-простору.

Залежно від того, наскільки дієвим буде цей закон, інтернет-платформи і онлайн-медіа можуть залучатися до відповідальності за просту критику чиновників.

До Роскомнагляду, звісно, ще далеко, але новий закон може стати підмогою для обмежень свободи слова в мережі. Як розповіла юрист громадської організації "Лабораторія цифрової безпеки" Віта Володовська інтернет-виданню Ain.ua, такий закон може притягати до відповідальності навіть за коментарі або пости у Facebook.

"Небезпека повернення наклепу до Кримінального кодексу полягає в тому, що навіть загроза бути притягнутими до відповідальності може бути суттєвим обмежувальним фактором для журналістів і медіа, адже за будь-яке розслідування про зловживання або корупцію проти них вже можуть ініціювати кримінальне провадження. Це веде до самоцензури, тим більше, з рівнем довіри до українських судів", - прокоментувала Володовська для Ain.ua.

По суті: Притягнення до кримінальної відповідальності за наклеп може викликати ланцюгову реакцію в становленні інтернет-цензури в умовах вибіркової дії українських законів.

Що з цим в інших країнах?

У пояснювальній записці ініціатори поправок до закону навели приклади міжнародного досвіду боротьби з публічним наклепом. Зокрема, політики вказали, як карають за наклеп у Польщі, Італії, Швеції, Німеччини, Франції, США.

За їхніми даними, найсерйозніші покарання діють у США, де деякі штати передбачають за наклеп штраф до $250 тис. або до 10 років позбавлення волі.

Депутати від БПП згадали ще низку країн, закони яких передбачають кримінальну відповідальність за наклеп і написали, що такі дії в Україні несуть "істотну суспільну небезпеку".

"Внаслідок безкарності за відвертий наклеп, у суспільстві зміцнюється стійке відчуття того, що можна що-небудь і коли-небудь сказати про людину і не нести за це ніякої відповідальності", - написали Паламарчук, Палатний і Велікін.

По суті: Подібні закони є і в інших країнах, нарівні з наявністю чинного цифрового права, яке фактично відсутнє в Україні.

Чи ухвалять закон?

Нагадаємо, що це не перший скандальний законопроект, який погрожував становленням цензури в мережі. Влітку 2018-го було відкликано закон #6688, відповідно до якого інтернет-провайдери повинні були встановлювати обладнання для фільтрації трафіку, персоніфікувати абонентів і отримували право досудового блокування сайтів.

Щоб дізнатися, чи не повторить новий законопроект про наклеп цю саму долю, НВ поспілкувалося з керівником програм нових медіа громадської організації "Інтерньюз-Україна" Віталієм Морозом.

Фото - Facebook/Vitalii Moroz

Віталій підтверджує, що закони про наклеп або дифамацію ухвалено в багатьох європейських країнах і вони покликані захищати честь і гідність позивачів. Але, що стосується України, за його словами, важливо пам'ятати, з якою метою збираються використовувати цей закон і коли саме його хочуть ухвалити.

"Українські реалії не дозволяють сподіватися, що цей закон слугуватиме передусім у благих цілях", - говорить Віталій.

Експерт нагадує про те, що коментарі та пости в соцмережах є проблемним місцем для чинного українського законодавства, оскільки зараз онлайн-медіа в нашій країні практично не регулюються.

"Навіть вердикти судів за порушення статей 109 і 110 Кримінального кодексу України (дії з метою захоплення влади і посягання на державну цілісність - ред.) проти модераторів груп у соціальних мережах повинні були б мати окремі законодавчі норми, прописані конкретно щодо онлайн-простору. Сьогодні ж суди трактують онлайн-простір як публічний простір на основі законів, ухвалених для офлайн-середовища".

Віталій Мороз також говорить про неоднозначність можливого закону про дезінформацію і поширення фейків, враховуючи гібридну війну в Україні. Мовляв, деякі країни, включно з нещодавнім досвідом Німеччини та Малайзії, підписують закони, які зобов'язують онлайн-платформи боротися з фейками, але це, знову-таки, зустрічається шквалом критики і дискусій про цензуру.

Інфографіка - poynter.org

"Зараз в Україні вивчають французький досвід, який базується на судових рішеннях і окремих суддях. Але там не йдеться про кримінальну відповідальність", - пояснює Віталій.

Що стосується конкретно запропонованих депутатами БПП поправок до кримінальної відповідальності за публічний наклеп, експерт упевнений - напередодні виборів такі неоднозначні законопроекти навряд чи знайдуть підтримку.

По суті: З огляду на проблеми в українському законодавстві з онлайн-публікаціями і майбутні президентські вибори в країні, подібні законопроекти можна розглядати як маніпуляції окремих політичних сил.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X