Без царя в голові. Що думає IT-індустрія про спробу Верховної Ради здолати спам

13 квітня 2018, 07:02
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

І чому проект змін до законодавства України щодо боротьби зі спамом не вирішить проблему спаму.

 

Українські законотворці хочуть позбавити громадян спаму в SMS, пошті та інших каналах зв'язку. Наприкінці березня в Раді був зареєстрований законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії спаму». Він прописує механізми отримання згоди на розсилку від одержувача повідомлень (і зобов'язує компанії її отримувати), публікацію контактів користувачів, а також загрожує порушникам штрафом 500 до 1000 прожиткових мінімумів (при поточних реаліях це від 850 тис. до 1,7 млн ​​грн).

Відео дня

Але не все те добре, що має захистити українців від настирливих служб таксі і розпродажів у випадкових магазинах. НВ з'ясувало у операторів і компаній, які займаються мобільним маркетингом, як ініціатива вплине на їх роботу, якщо закон приймуть, і чи потрібна вона ринку. Співрозмовники редакції зійшлися на думці, що ідея добра, а от механізми реалізації так собі.

Оператори: законопроект порушує чинне законодавство України і технічно нездійсненний

«Ми не підтримуємо цей законопроект, оскільки питання, які піднімаються в цьому документі, врегульовані законом про захист персональних даних і Постановою Кабміну №295», - прокоментували запит НВ в прес-службі оператора lifecell.

На протиріччя з чинним законодавством посилаються і в Vodafone Україна, і в Київстар. «Одна з норм законопроекту передбачає обов'язок «перевіряти текст повідомлення, наданого до розсилки, на його відповідність визначенню спаму». Незрозуміло, як оператор може перевіряти вміст, якщо у провайдера телекомунікацій взагалі немає доступу до змісту повідомлень, які передаються в його мережі. Тобто щоб здійснити перевірку, оператор повинен буде відкрити повідомлення і самостійно визначити, чи є повідомлення спамом. Це технічно не піддається реалізації сьогодні (немає чітких критеріїв і програмно-апаратного комплексу) і заборонено чинним законодавством», - пояснюють в прес-службі Vodafone Україна.

Законопроект зобов'язує операторів порушувати таємницю телефонних розмов і листування, нарікають в компанії і нагадують, що вищезгадана постанова Кабміну №295 дає визначення терміну «спам», прописує обов'язки і відповідальність операторів, провайдерів і споживачів. «Фактично, вже сьогодні за скаргою клієнта оператор може зажадати від замовника розсилки надати документи, що підтверджують згоду абонента на отримання розсилки і відключити номер від небажаної розсилки», - нагадують в Vodafone Україна.

Законопроект зобов'язує операторів порушувати таємницю телефонних розмов і листування

Аналогічну позицію озвучує прес-служба Київстар: «Законодавці пропонують покласти на операторів завдання по визначенню контексту SMS повідомлень - відноситься він до реклами чи ні. Це категорично не узгоджується з нормами Закону «Про рекламу», а також несе судові ризики для самих операторів».

У компанії також висловлюють здивування щодо розмірів штрафу. «Хочеться нагадати, що Кодекс України про адміністративні правопорушення встановлює, що головна мета санкцій - це виховна профілактика, а не стягнення якомога більше грошей. Крім того, нелогічно перекладати проблему штрафів на телеком-операторів, які відповідають за технічну інфраструктуру зв'язку, а не за зміст повідомлень», - кажуть в прес-службі оператора.

В Київстар посилаються не тільки на вітчизняне законодавство, а й положення Угоди про асоціацію України та ЄС, згідно з якими оператори телекомунікацій не несуть відповідальність за зміст інформації, яка передається їх мережами. Також оператор наводить в якості прикладу зарубіжний досвід по боротьбі зі спам-розсилкою. «Наприклад, в США і Австралії діють національні реєстри "Do not call", де будь-який абонент може зареєструвати свій номер телефону і встановити заборону на отримання будь-яких розсилок. Створення аналогічної можливості для українського споживача значно спростило б боротьбу зі спамом».

Наразі оператори і самі прагнуть боротися з незаконними розсилками доступними для них і законними методами. «AntiSPAM-фільтри, встановлені на мережі, обробляють SMS-трафік, що надходить з інших телекомунікаційних мереж - як українських, так і зарубіжних, виявляють і блокують розсилки спаму. Від провайдерів контент-послуг, які використовують номери нашої мережі, ми вимагаємо, щоб вони отримували згоду абонентів на SMS-підписки, і це зафіксовано умовами договорів», - розповіли НВ в Київстар.

Але крім розсилок служб таксі, на які, вочевидь, більшість не підписувалися, українці також нарікають на повідомлення, які приходять від магазинів і компаній, з якими ті раніше взаємодіяли. В рамках акцій або програм лояльності абоненти самі залишають контактні дані і потім нарікають на потік повідомлень. Якщо email-повідомлення часто містять простий і зручний механізм відписки, що з SMS справи йдуть складніше. Необхідно шукати контакти, дзвонити і з'ясовувати, як видалити свій номер з бази.

90% спам-розсилок приходять на абонентські номери, які споживачі залишають під час акцій, покупок, конкурсів іншим постачальникам товарів і послуг

«Як показує світова практика, 90% спам-розсилок приходять на абонентські номери, які споживачі залишають під час акцій, покупок, конкурсів іншим постачальникам товарів і послуг, і ті надалі використовують отримані номери телефонів для розсилок рекламних пропозицій. Виходячи з цього, більш ефективним механізмом боротьби зі спамом буде накладення зобов'язань на компанії, які розсилають подібну інформацію», - коментують в Київстар.

Маркетингові компанії: запропонований механізм дуже складний і призведе до зростання кількості повідомлень

Однак і компанії, які займаються розсилкою, критикують механізми захисту від спаму, прописані в законопроекті. З одного боку, представники цієї сфери схвалюють ідею і в цілому і самі прагнуть використовувати в роботі тільки ті контакти, які були отримані за згодою користувача. З іншого - переживають, що пропонована система занадто складна і дорога в реалізації.

На прохання НВ компанії, які надають послуги email і мобільного маркетингу, проаналізували законопроект на відповідність ринковим реаліям.

Костянтин Розенштраус-Макаров, CEO SendPulse

Розповімо коротко про те, як наразі бореться зі спамом сервіс розсилок SendPulse. По-перше - це активація списків розсилки. Важливо, щоб кожен адрес був отриман законним методом, тоді ми допускаємо розсилку за списком адрес. Ми блокуємо відправку розсилки за сумнівним списками, які компанії можуть збирати без згоди користувачів.

По-друге, ми наполягаємо, щоб компанії, які використовують наш сервіс, застосовували форму підписки double opt-in. За цією формою користувач підтверджує бажання отримувати розсилку, переходячи по посиланню в email. А ще важливо включити в лист посилання відписки, тоді кожен бажаючий зможе відписатися в будь-який момент і не доведеться скаржитися на спам.

В принципі, механізм боротьби зі спамом в рамках сервісу налагоджений, і SendPulse виконує вимоги, прописані в новому законопроекті. Приблизно за тією ж схемою працюють і інші сервіси розсилок в Україні.

Відзначимо пару неідеальних пунктів, які на наш погляд повинні бути переглянуті перед прийняттям закону. Це стаття 34-1 «Про захист споживача від спаму». У кожному пункті відповідальність покладається на сервіси, які відправляють розсилку компаній-замовників. Зокрема, сервіси розсилок зобов'язані збирати дозволи користувачів на отримання розсилки і перевіряти тексти повідомлень на ознаки спаму.

Ми вважаємо, що відповідальність в цих двох моментах має лягати на замовників розсилки, адже вони самостійно збирають списки адрес і створюють контент-листи.

Гарним прикладом може служити європейський регламент GDPR про персональні дані, який набуває чинності 25 травня 2018 року. Згідно з його положеннями, компанії самі зобов'язані отримати угоду від своїх клієнтів на використання їхніх даних. Це email, ім'я, прізвище та інша інформація, яка може використовуватися для розсилок і інших цілей.

Боротьба зі спамом тільки на стороні email-сервісів безнадійна. Компанії-замовники в рівній мірі з email-сервісами повинні відчувати обмеження і усвідомлювати, що є покарання за некоректне використання даних своїх клієнтів.

Назар Гриник, CEO LEAD9 Mobile Marketing

В законі є не дуже зрозумілі і розумні фрази про відмову через гіперпосилання у тексті (таке гіперпосилання може займати половину тексту SMS або навіть ціле окреме повідомлення) або слово СТОП (яке неможливо відправити на альфаномер, наприклад).

Також там є фраза про обов'язковість повідомлення абонента про уже наявну підписку на розсилки протягом 3-х місяців з дня набуння чинності Закону. Все це призведе до кількаразового моментального збільшення розсилок, адже щоб втиснути лінк на відмову від розсилки чи текст про СТОП, потрібно ще одне SMS як мінімум. Вже не кажу про інформування.

Тобто законопроект, який має боротися з лишніми розсилками, сам до них спричиняється. Я не думаю, це такий задум авторів, це просто їх непрофесійність та необізнаність в темі.

Коли ми розробляли Кодекс мобільного маркетингу, то залучали усіх мобільних операторів та основних гравців рекламного ринку і разом проробляли кожен пункт. В результаті вийшов нормальний продуманий документ, прив'язаний до ситуації на ринку. А тут я бачу сирий проект, який ще треба доробляти з усіма гравцями ринку і підходити до справи комплексно: створювати єдину базу «легальних» агентів розсилок, альфаномерів для розсилок, та інтерфейс для абонента, який дасть йому змогу вилучити себе з бази того чи іншого рекламодавця. Отоді це буде цивілізована практика.

А включати текст в розcилки - це вже крайні заходи, які я б не став пропагувати, бо вони незручні для всіх, зокрема і для абонентів, які тепер замість одного короткого повідомлення будуть отримувати одне або два довгих.

poster
Підписатись на щоденну email-розсилку
матеріалів розділу Техно
Розсилка про те як технології змінють світ
Щопонеділка

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X