Українське «око» у космосі. Як держава розвиватиме космічну галузь упродовж наступних п’яти років

6 грудня 2021, 14:54
Запуск європейської ракети-носія Vega, двигун до якої виготовлений в Україні (Фото:Конструкторське бюро Південне)

Запуск європейської ракети-носія Vega, двигун до якої виготовлений в Україні (Фото:Конструкторське бюро Південне)

На 10 січня 2022 року у США запланований запуск ракетою компанії SpaceX українського супутника Січ-2−30. А у листопаді відбувся успішний пуск європейської ракети-носія Vega, двигун до якої розробило Конструкторське бюро Південне та серійно виготовляє Південний машинобудівний завод.

Чи є в України потенціал для того, щоб стати повноцінною космічною державою, і як це допоможе у війні з Росією, Радіо НВ розпитало у незалежного експерта-аналітика із космічної діяльності, колишнього радника голови Державного космічного агентства України Андрія Колесника.

Відео дня

Андрій Колесник

незалежний експерт-аналітик із космічної діяльності

— Державне космічне агентство оголошувало план створити вітчизняне космічне угруповання у складі шести супутників. Чи не є це космічно-політичними фантазіями?

— Кожна держава, яка вважає себе космічною, має угруповання супутників на орбіті різного призначення. Хтось має військові супутники, які були запущені за допомогою українського двигуна для військових Франції. Хтось має тільки цивільні, які теж можуть розрізнятися на телекомунікаційні, наприклад, або супутники спостереження Землі з космосу — їх ще називають дистанційного зондування Землі.

Саме таке угруповання супутників дистанційного зондування Землі і планується у наступній космічній програмі на п’ять років, яка знаходиться у Верховній Раді на розгляді та затвердженні. У рамках цієї програми планується мати угруповання не менше, ніж шести супутників. Супутники цього напрямку [мають відмінності за] просторовою розрізненістю. Той супутник, який буде запущений після Нового року, — середньої просторової розрізненості: один піксель може розрізняти тільки близько семи метрів. Угруповання шести супутників матиме набагато кращу просторову розрізненість — один метр. Така кількість супутників потрібна, щоб якомога частіше над однією і тією ж територією було наше «око» і ми могли фіксувати ті чи інші події: пов’язані з лінією розмежування, з природними лихами, в інтересах агрокомплексу або лісового господарства.

— Перший супутник із просторовою розрізненістю близько семи метрів дозволяє моніторити, що відбувається поблизу наших кордонів і хто там концентрує техніку?

— Він оглядового характеру і може фіксувати зміни на місцевості. Ширина смуги буде десь 37 кілометрів. Тобто він не зможе [вирізнити], вантажівка це або танк, але може побачити, чи розташовувався декілька днів тому військовий табір на цьому місці. Він буде говорити про зміни загального характеру на тій же лінії розмежування, але для деталізації потрібні будуть супутники з більш високою просторовою розрізненістю.

— Угруповання українських супутників на орбіті вироблятиме Конструкторське бюро Південне?

— Буде тендер через Prozorro. Будь-хто зможе долучитися до нього, а не тільки КБ Південне. Втім на сьогодні обмежена кількість тих, хто може зробити оптику один метр. Це може бути Конструкторське бюро Арсенал або Київського політехнічного інституту.

— Наскільки сьогодні завантажені потужності КБ ПІвденне, підприємств космічної галузі? Чи вирішено питання з недофінансуванням і затримками у виплаті зарплат працівникам?

— Будь-яке підприємство може отримувати замовлення з трьох напрямків: перше — це військові замовлення, друге — замовлення через космічну програму, третє - замовлення на комерційній основі для внутрішнього та зовнішнього споживача.

Що стосується наших підприємств ракетно-космічної промисловості державної форми власності, то військового замовлення немає. Космічна програма перебуває зараз на узгодженні, її теж три роки немає. Для цих підприємств залишається тільки можливість заробляти ту ж заробітну плату для своїх працівників за допомогою комерційних контрактів. Звичайно, наприклад, Південмаш має замовлення на двигуни, які використовуються на четвертому ступені ракети-носія Vega, яка доставила 16 листопада на орбіту три військових супутника Франції. Також [виготовляють] першу ступінь для ракети-носія Антарес американського виробництва, яка два рази на рік літає до Міжнародної космічної станції і постачає туди корисний вантаж.

Слухайте подкаст на цю тему

— Чи триватимуть ці програми? Наскільки перспективна така співпраця в довгострокових термінах?

— На жаль, у світі йде локалізація ракетно-космічної техніки. Кожен великий суб'єкт космічної діяльності, як, наприклад, Сполучені Штати Америки або Європейське космічне агентство, йдуть на те, щоб всі основні і другорядні компоненти, як двигуни або баки, вироблялися безпосередньо у них у країні. Тому ці контракти, на жаль, скоро можуть завершитися.

[Перевагою є] те, що у європейців усе гаразд із заміною нашого двигуна, тому вони замовляють додаткові партії.

З Антаресом інша проблема — комерційна програма постачання вантажів на Міжнародну космічну станцію підходить до кінця. Втім, термін придатності Міжнародної космічної станції продовжується майже до 30 років, тож, швидше за все, буде продовжена і ця комерційна програма. Тоді наші підприємства зможуть продовжувати працювати.

— Що ви можете нам повідомити про нинішнє фінансування космічної галузі державою? На що витрачатимуть гроші і наскільки це фінансування дозволяє зберегти статус космічної держави?

— Програма [складається] з шести блоків. Перший — це невеличке державне оборонне замовлення на 95 мільйонів гривень. Другий блок — це угруповання супутників дистанційного зондування Землі. Третій пов’язаний із питаннями навігації. Четвертий — це створення ракетно-космічних комплексів на базі українських розробок. П’ятий — фундаментальні та прикладні космічні дослідження. Шостий розділ стосується космічної освіти, правових питань та інших питань, пов’язаних із надійністю та сертифікацією космічної техніки.

Загалом ця програма на п’ять років буде коштувати державному бюджету приблизно 15 мільярдів гривень. Також дуже хочуть залучити інвестиції в цю галузь у розмірі 25 мільярдів гривень.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X