На орбіті випробували новий електродвигун для космічного корабля. До чого тут йод та українці?

19 листопада 2021, 11:45
Випробування йодної електрорухової установки у вакуумній камері (Фото:ThrustMe)

Випробування йодної електрорухової установки у вакуумній камері (Фото:ThrustMe)

Французька технологічна компанія ThrustMe провела успішні випробування супутника, що працює на газоподібному йоді.

Команда використовувала йод для заправки супутника CubeSat вагою 20 кг із двигуном NPT30-I2. Ця технологія обіцяє привести до створення супутникових рухових систем, які будуть більш ефективними та доступними, ніж будь-коли раніше.

Відео дня

«Йоду значно більше і він дешевший, ніж ксенон, у нього є додаткова перевага, що полягає в тому, що він може зберігатися без тиску в твердому вигляді», — каже Дмитро Рафальський, технічний директор та співзасновник ThrustMe.

У той час як більш ранні наземні випробування двигунів з йодом були перспективними, його робота в космосі — явна ознака того, що це може бути майбутнє двигунів малих космічних кораблів.

Системи на основі йоду також можуть бути побудовані в значно менших і простіших формах, ніж нинішні супутники: на відміну від ксенону та інших видів палива, йод може зберігатися на борту в твердій формі до того, як він перетворюється на газ, тому нема потреби в громіздких газових балонах високого тиску.

«Успішна демонстрація NPT30-I2 означає, що ми можемо перейти до наступного етапу в розробці йодної силової установки», — каже Рафальський.

Очікується, що в найближче десятиліття на орбіту будуть запущені десятки тисяч супутників, тому пошук способів зробити їх максимально ефективними та доступними є ключовим моментом, якщо ми продовжимо досліджувати та аналізувати Землю та Всесвіт навколо нас.

«Паралельно з нашими випробуваннями в космосі ми розробили нові рішення, що дозволяють підвищити продуктивність, і розпочали велику кампанію наземних випробувань на витривалість, щоб ще більше розширити межі цієї нової технології», — наголосив Рафальський.

Проблеми залишаються: йод дуже агресивний, а це означає, що для захисту деталей супутників потрібна кераміка, і нині йодні двигуни не такі чутливі, як ксенонові аналоги. Однак це великий крок вперед для технології.

Окрім Європи йодний двигун також розробляють у США та Росії. Однак запланований NASA на середину 2018 року запуск супутника iSAT з його зразком був відкладений на невизначений термін.

Додамо, Дмитро Рафальський захистив кандидатську дисертацію у 2011 році у Харкові, на Фізтеху ХНУ імені Каразіна. Робота тривала в Лабораторії фізики плазми, розташованій в одному з найпрестижніших навчальних закладів Франції — Еколь Політехнік. Результатом досліджень стала розробка наукових основ нового типу електрореактивних двигунів, надалі було отримано патент для цього типу двигуна.

Раніше НВ писав, що фінська компанія Wartsila розпочала випробування двигунів на чистому водні для створення повністю безвуглецевих енергетичних систем.

Компанія планує вже до 2025 року створити концепт двигуна та електростанції, які можуть працювати на 100% водні.

Вчені прогнозують, що водень задовольнятиме 13% світового попиту на енергію до 2070 року. Однак поки що на ринку не існує серійних двигунів, здатних ефективно використовувати це паливо, що ставить під загрозу глобальні амбіції щодо досягнення нульових викидів.

У місті Вааса буде досліджено наявну технологію двигунів серії 31, щоб визначити оптимальні параметри для роботи на водні. Зараз газопоршневі двигуни Wartsila використовуються як гнучкі балансуючі потужності в енергосистемах з високою часткою відновлюваних джерел енергії (ВДЕ).

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X