Чому дизайн — це важливо

8 жовтня 2020, 19:50
Новини компаній
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке
Дизайн — це щоденне джерело інформації (Фото:Unsplash/Joshua Earle)

Дизайн — це щоденне джерело інформації (Фото:Unsplash/Joshua Earle)

За кілька останніх десятиліть слово «дизайн» стало, певно, одним із найбільш вживаних у повсякденному житті.

Що б не було темою розмови — ремонт в квартирі, ведення бізнесу, нова класна кав’ярня за рогом чи комікс, який ви щойно придбали — є дуже велика вірогідність, що ви хоча б мимоволі згадаєте про дизайн. Дизайн обкладинки, дизайн логотипу, вивіски, інтер'єру, постеру, чи навіть пляшки води з супермаркету — ці та багато інших речей трапляються нам на очі щодня. Саме тому, дизайн — це щоденне джерело інформації. Візуальної інформації, якщо бути точним — тієї самої, яка, між іншим, складає до 90% нашого сприйняття.

У свою чергу, візуальна інформація формує наше уявлення про абсолютно все. Ми робимо висновки про якусь річ щойно її бачимо. Більшість людей майже одразу може сказати, подобається їм щось чи ні виключно через зовнішній вигляд. Якщо річ виглядає класно — розбираємося з «начинкою», функціоналом, і таким іншим. Якщо візуал «не зайшов» — на цьому знайомство з чимось новим різко припиняється. Винятком можуть бути хіба фанати вітчизняного автопрому, бо саме їм чомусь завжди було цікаво дослідити весь кошмар до кінця.

Така ж схема застосовується до будь-якого продукту, який з’являється на ринку. На нього може бути серйозний попит, він сам по собі може бути крутим і корисним, але якщо його зовнішній вигляд і рекламна кампанія підкачали, нічого хорошого з того не вийде. Не дивлячись на якість, «лицем» продукту є саме дизайн, адже він формує перше враження і дає людині можливість одразу вирішити, треба їй ця річ чи ні (навіть якщо, насправді, ні). Так, це все дуже суб'єктивно — в історії було багато випадків, коли не надто вдалий чи найпростіший дизайн ставав ледь чи не культовим (наприклад, логотипи компаній LEGO та Nike). Але якщо візуал не зачепить потенційного покупця чи клієнта, не здивує, не шокує, чи не викличе будь-яких інших емоцій — знайомство з продуктом закінчується одразу ж.

От подумайте про щось найбанальніше, що ви бачите кожного дня — наприклад, ваш улюблений веб-сайт. Чи користувалися б ви ним постійно, якби кольори виїдали вам очі, шрифти скакали в різні боки, а інтерфейс виглядав так, ніби його висікали тупою сокирою? Побачивши таке вперше, чи залишилися б ви там, щоб розгледіти його інформаційну цінність? Б’юся об заклад, що ні. І не важливо, наскільки корисним чи якісним може бути цей ресурс, бо більшість людей з нього просто втече.

Чому дизайн — це складно

Як і в будь-якій іншій справі, з дизайном усе не так просто, як може здаватися на перший погляд. Хтось подумає - ну малюють собі щось і нехай, що вже там, кожен заробляє, як може. Ну, по-перше, цей процес просто малюванням називати не варто — все трошки складніше, тут менше творчого аспекту і більше розрахунку. А по-друге, якщо таке ставлення буде у проектного менеджера, якщо він недооцінюватиме дизайн і шкодуватиме на нього часу та грошей — проект ризикує сильно провалитися.

Unsplash/Marilia Castelli
Фото: Unsplash/Marilia Castelli

Побудова робочого процесу в дизайн-проекту має дуже багато шарів — обізвемо це все разом модним і класним словом «воркфлоу». Для повноцінного воркфлоу просто «намалювати» щось буде, м’яко кажучи, недостатньо — дизайн вимагає серйозного підготовчого процесу, який починається із детального дослідження ринку. Коротше кажучи, треба відповідь на питання — а що подобається людям? А як їм це подати так, щоб вони його купили? Що їх зачепить?

Після цього з’являються ідеї, їх обговорюють, обирають найвдаліші, створюють макети. Макети потрібно перевірити і затвердити або відхилити, надіслати дизайнеру правки, дочекатися нової версії. А потім коло повторюється спочатку — і так може відбуватися безліч разів, адже часто дизайн затверджують кілька людей, усі зі своїм баченням і своїм полем відповідальності. Окрім того, багато залежить від типу дизайну — якщо це, наприклад, упаковка, то над нею буде працювати ще й юрист, який перевірятиме, чи правильного розміру штрихкод для продажу згідно законів у певній країні і таке інше. Найменша змінена деталь може вплинути на весь макет, а тому і підхід треба відповідний — той, який такі нюанси буде враховувати і спростить над ними роботу.

Дизайнерська бюрократія

Якщо ж поглянути на підходи до роботи детальніше, то можна помітити, що компанії дуже сильно не хочуть розлучатися із чимось, до чого вони вже звикли. У кожного дизайн-агентства є свій стандартний воркфлоу, який вони ні в якому разі не бажають міняти — особливо, якщо говорити про українські команди на фоні західних. Така закорінілість і впертість найбільше проявляється і шкодить саме в процесі затвердження макетів і обміну ідеями. Команди можуть використовувати будь-який канал для цього — імейли, телефонні дзвінки, месенджери, або зустрічі вживу, які, як правило, найбільш продуктивні із усього списку. Але от і з ними теж почалися великі проблеми через світову пандемію — у функціонування бізнесу втрутився COVID-19. Він багато чого змінив у воркфлоу більшості команд, які змушені були перейти на віддалену роботу і звести контакти з колегами і клієнтами до мінімуму. І це в найкращому випадку. Якщо ж компанія в таких умовах ще й не хоче попрощатися із застарілими методами роботи і перейти на нові, її чекають неминучі збитки, а в перспективі - банкрутство і закриття.

Unsplash/You X Ventures
Фото: Unsplash/You X Ventures

Тепер давайте під мікроскопом глянемо на вищезгадані підходи до роботи. Правду кажучи, який би з цих методів команда не обрала, він буде дуже далеким від ідеалу і займатиме часу більше, ніж нам хочеться. Налагодити комунікацію і так складно, а тут ще й потрібно обмінятися думками про макет так, щоб всі тебе зрозуміли і змогли дати логічну відповідь. То що ж робити? Імейл та месенджери для таких завдань ніби й підходять, а ніби й не дуже. От уявіть, ви — дизайнер, надсилаєте готовий макет до клієнта, а вам у відповідь прилітає щось типу «а поміняйте шрифт отут і колір отам». Отут і отам — це де? Доведеться уточнювати, писати новий лист, чекати на нову відповідь, яка часто приходить не відразу, навіть якщо проект терміновий. Втрачається час.

І це добре, якщо клієнт, який має дизайн затвердити, лише один. А якщо багато? Доведеться кожному пересилати все окремо, збирати всі відповіді в купу, враховувати всі побажання. А вони ще й можуть одне з одним суперечити — навіть якщо у вас є проектний чат в якійсь мережі, відповіді інших можуть дуже легко загубитися, хтось може не звернути на них уваги. І видаєте ви такі нову версію, ніби все класно, а потім з’являється якийсь лист або повідомлення, не помічені між десятків інших, автор якого вам каже: «Агов, а чому це мої зауваження проігнорували?». І знов усе спочатку, купа імейлів туди-сюди, прострочений дедлайн, зіпсовані нерви. Ух, прямо наше улюблене.

З іншого боку, є дзвінки — здавалося б, ідеальна заміна живим зустрічам. Але, по-перше, це далеко не настільки ж зручно. По-друге, залишається така ж само проблема часу, бо зібрати всіх причетних на один дзвінок вкрай складно, а особливо, якщо колеги по різних країнах розкидані, в різних часових зонах. Тоді як побачитися, так і зідзвонитися стає взагалі нереально, і доводиться ходити колами по кімнаті, чухати потилицю і думати — що робити, якщо старі методи вже не актуальні?

Що ж є нового

Над цим питанням уже встигли поміркувати у великих західних компаніях, для яких розміри команд і багатокілометрові відстані між їхніми учасниками стали серйозними проблемами. На щастя, рішення вдалося знайти у тій самій площині, де знаходяться всі старі варіанти дистанційної роботи — інтернет. Мережа вже давно перестала бути місцем виключно для розваг і відео з котиками, і сьогодні — а надто в часи ковіду — вона стала клеєм, який тримає безліч бізнесів на плаву. Індустрія дизайну, звісно ж, не є винятком.

Unsplash/Windows
Фото: Unsplash/Windows

Отже, у нас ситуація — треба знайти спосіб працювати з дизайном так, щоб усім було зручно, а передана інформація була зрозумілою і не губилася. Винаходити велосипед ніхто не став, і було вирішено з проблемами візуалу боротися візуальними методами. Якщо конкретніше, то найзручніше позначати якісь елементи макету, до яких є претензії, на самому ж макеті. На особистих зустрічах так роблять на слайдах презентацій, щоб звернути на щось увагу, тож було логічно такий само спосіб застосувати і тут. Як це втілити за наявності концепції та інтернету? Додати сюди професійну команду розробників. І от, через певний час, відповідне програмне забезпечення вже готове.

Так і виникли інструменти, які зараз називають рев’ю тулами (англ. review tool) і які відповідають саме за обмін відгуками по вже готовому дизайну і оптимізацію всього процесу. Принцип роботи дуже простий — користувачу надається доступ до макету, завантаженого в хмарне сховище, із повним набором інструментів для додання анотацій. Позначаєш якоюсь формою — точкою, квадратом, і т.д. — елемент, який не подобається, додаєш до нього коментар із поясненням, чому так, тицяєш на кнопку «Відхилити». І все. Ну, або «Затвердити», якщо претензій немає. Інформація доступна учасникам і керівнику проекту моментально, нікому нічого пересилати не треба. Всі все бачать он-лайн, а ризик, що щось буде незрозуміло, суттєво зменшується — адже які саме «отут» і «отам» треба поміняти оглядач може показати прямо на макеті.

Виключно на малюванні поверх чийогось «малювання» вирішено було не зупинятися, і такі програми обросли рядом нових функцій. Серед них є керування проектами і завданнями для учасників, створення шаблонів, версіювання і порівняння версій, звіти, та багато чого іншого. Розібратися в цьому питанні дещо детальніше нам допоміг проектний менеджер одного з таких стартапів під назвою Approval Studio — Андрій.

Особистий архів
Фото: Особистий архів

«Ця ідея і справді не нова. Років з двадцять тому, міжнародні компанії вирішили стандартизувати свої проекти і почали працювати над зручним для себе програмним забезпеченням. Це було дорого, повільно, але давало результат. З часом, з’явилися IT-компанії, які пропонували вже готові рішення, з можливістю адаптувати свій продукт до потреб «серйозних» клієнтів. Це було значно дешевше та швидше за самостійну розробку, але тільки для великих підприємств, у яких вистачало на це ресурсів. Згодом, працівники цих мастодонтів бізнесу почали відкривати власні маленькі фірми, і, маючи досвід роботи з рев’ю тулами, почали шукати щось подібне для малого та середнього бізнесу. Так з’явилися перші невеликі стартапи, які працювали в цьому напрямку.

Створюючи Approval Studio, ми керувались досвідом саме великих компаній, але при цьому намагалися оптимізувати наш продукт для потреб SMB — це не тільки доступна ціна, а й простота у використанні. Спочатку ми працювали лише на ринку США, потім Австралії, а потім з’явилися перші європейські клієнти. Кожен ринок, кожен клієнт вносить свої пропозиції та ідеї щодо покращення програми, що дозволяє нам постійно оновлювати нашу систему та робити її ще зручнішою для наших користувачів".

Трохи про різницю

Різниця між «старим-добрим» і «новим-ефективним», за словами Андрія, дуже відчутна. Клієнти, які пробують користуватися такими інструментами, помічають її одразу. «Дуже часто люди не знають, що у них є проблема із воркфлоу, поки не побачать, як вона вирішується, — каже він, — А потім ще дивуються: а що, хіба так можна було? Бо ми от думали, що витрачати купу часу і нервів на затвердження — це норма, а виявляється, що ні». Причина такого щирого здивування — сила звички. Багато команд вже буквально вросли в свої стандартні способи затвердження, і перехід на щось нове буває дуже болючим, але від того не менш необхідним. Індустрія розвивається, і стояти на місці — постріл собі в ногу.

Unsplash/Isaac Smith
Фото: Unsplash/Isaac Smith

«В цьому плані дуже кидається в очі відмінність між західними командами і нашими, — розповідає Андрій, — Народ із західної Європи й Америки часто сам шукає подібні рішення, а якщо не шукає, а просто натрапляє в Інтернеті, то готовий швидше їх прийняти. Вони краще пристосовані до змін, там більше популяризований софт для керування проектами. Ті клієнти, які не здогадувались про подібні інструменти, натішитися не можуть. Ті ж, хто вже мають досвід роботи з корпоративними аналогами і знайшли нас самі, одразу починають користуватися системою без жодних запитань і тільки пропонують шляхи вдосконалення.

Під час глобального локдауну, в нас суттєво побільшало нових користувачів, для яких ми стали способом продовжити ефективну роботу навіть дистанційно. А от з українськими компаніями якось складніше, для них це зовсім в новинку. Більшість не готова до змін, не хоче пробувати щось нове. От НВ, на щастя, є хорошим винятком, — сміється. — У нас співпраця триває вже більше року. Коли ми вперше запропонували спробувати Approval Studio, то були приємно здивовані легкістю, з якою команда прийняла нашу систему. В нас на сайті з Олексієм Самоваровим, арт-директором НВ, навіть є невелике інтерв'ю. Він нам підтвердив, що вони не знали про існування проблеми, допоки ми не запропонували рішення".

Який з цього можна зробити висновок? Зміни простими не бувають, але уникати їх вічно так чи інакше не вийде. Можна вперто стояти на місці і тупати ногою, говорити, що «мені і так норм» або «скільки років так працюємо, все добре». А можна пробувати розвиватися і йти в ногу з часом. Хоча б заради того, щоб потім не довелося бігти зі спринтерською швидкістю і, задихаючись, кричати всім, хто вчасно змінив свій підхід, щось на кшталт «ей, ви куди? Зачекайте!». Індустрія дизайну сьогодні дає нам саме такий вибір, і, якщо хочете бути найкращими, оптимізація — ваше все.

poster
Підписатись на щоденну email-розсилку
матеріалів розділу Техно
Розсилка про те як технології змінють світ
Щопонеділка

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X