Любите космос? Експерт розповідає про запуск Crew Dragon і нові місії, за якими варто стежити — інтерв'ю

20 листопада 2020, 13:20
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке
Автор: Алла Кошляк

Кілька днів тому NASA і SpaceX здійснили історичний запуск чотирьох астронавтів до МКС — Національне космічне агентство США вперше використовувало приватний корабель у своїй місії.

На прохання Радіо НВ український письменник і оператор корекції траєкторій космічних апаратів Дорж Бату коментує новий запуск і радить, за якими місіями найближчим часом стежити любителям астронавтики.

Відео дня

— Одразу ж хочеться запитати про цей запуск корабля, який доставив астронавтів на МКС, з приватною компанією Ілона Маска SpaceX нарешті вперше виконуються такі величезні проєкти: чи можна говорити, що це нова ера космічних досліджень?

— Якщо приватних космічних перевезень, то так. Радше перевезень, аніж досліджень, тому що дослідженнями часто-густо займаються окремі астрономи та фірми, які фінансуються недержавними структурами.

Для ринку космічних перевезень це, безперечно, великий прорив, — перший приватний космічний корабель [Crew Dragon] має контракт з державною космічною агенцією [NASA]. І перший, хто в цьому зацікавлений — насамперед самі космічні агенції, а також Міністерство оборони [США].

Наведу маленький приклад: уявіть собі, що ви — вчений-ентомолог, який збирається їхати в Амазонію досліджувати якийсь певний вид павука. У вас є певний бюджет, який ви маєте розподілити між закупівлею наукового обладнання для дослідження цих павуків і розробкою універсальної машини-амфібії, яка би вас доставила до верхів'я ріки Амазонки. Розробка і побудова такої машини — це шалені гроші. А тепер уявіть, що є приватний перевізник, який каже: «У мене є така амфібія, я можу вас доставити до верхів'я Амазонки», — і ви платите йому гроші за це.

Звичайно, це буде менша сума, ніж та, яку ви витратите на розробку цієї машини, — відповідно, ви можете більше витратити на безпосередньо наукові дослідження. Так само і NASA, і Міністерство оборони [США] тепер можуть спрямувати гроші на більш коштовні розробки, великі і точні телескопи, на міжпланетні зонди, а не витрачати купу грошей для того, аби подолати земну гравітацію.

— Тобто виходить, що приватна компанія вирішила проблему з логістикою для NASA.

— Це абсолютно точне порівняння, так.

— Стосовно роботи самої NASA як організації у мене завжди виникало питання: це ж така стратегічна військова структура, яка має бути доволі закритою, але при цьому ми бачимо, що компанія досить публічна. Вона розповідає про космічний туризм, видає символічні паспорти астронавтів, знімаються різні серіали, художні фільми про дослідження космосу. Навіщо такій частково військовій структурі стільки публічності?

— NASA не є військовою структурою, це не Пентагон і не ЦРУ, а науково-дослідницька структура, у якій, як і в будь-якій, в принципі, структурі, існують свої правила безпеки. Навіть у вас на радіо є свої правила безпеки — в NASA вони теж є.

Запуск Crew Dragon 15 листопада (Фото: NASA / Tony Gray and Kevin O’Connell)
Запуск Crew Dragon 15 листопада / Фото: NASA / Tony Gray and Kevin O’Connell

Щодо популяризації і публічності: NASA — це структура, яка не працює на гроші уряду, вона працює на гроші платників податків, таких як я, моя сім'я, моя напарниця Франческа… І ті результати, які Агенція отримує під час своєї роботи, не належать американському уряду та платникам податків, — це надбання всього людства, тому що всі відео-, фотоматеріали, всі результати наукових досліджень викладені у відкритий доступ, і будь-хто може ними скористатися.

А перегляд серіалів чи читання книг, — як, наприклад, це було з моєю Франческою [Бату є автором романів про пригоди співробітниці NASA Франчески, — НВ], — можливо, спонукає дітей йти до університету, вчитися на математика, фізика, біолога, а потім йти до космічних агенцій своїх країн для того, щоби ми всі разом працювали над науковими і космічними дослідженнями.

— Це ж насправді круто і дає усвідомлення, що ти є частинкою того величезного механізму, який відправляє людину в космос, щось абсолютно грандіозне.

— Це не просто таке відчуття, а так і є.

— Як проходить типовий день працівника космічного агентства, якщо в цьому контексті взагалі можна казати про типовий день?

— День абсолютно типовий, — я думаю, як у всіх, хто приходить в офіс [у ранні часи]. <…> [Головне — любити] тих, з ким працюєш, любити свою роботу і бачити результат. Так що nothing special, нічого чарівного немає. У нас немає чарівних паличок, — тільки такі ж комп’ютери, голова і руки.

— Чи вплинула пандемія коронавірусу якимось чином і на космічні дослідження також? Здавалось б, сам вірус, мабуть, не може проникнути в космос так легко, але ж теж може ставити якісь палиці в колеса у якихось проєктах, які мали відбутися 2020 року, але не відбулися.

— Звісно, пандемія і режим самоізоляції вплинули на тих вчених, які займалися дослідженнями в лабораторіях і на стендах, в офісах. Якась частина з них перейшла в онлайн-режим; а ті, хто були зайняті в поточних місіях, здебільшого не переривали свою роботу. Байдуже, чи є карантин на Землі, — [у космосі] немає вірусів. Ми перейшли в розряд essential workers [з англ. працівники критичної сфери], продовжували ходити на роботу, але, звичайно, дотримуючись правил безпеки: заміри температури, постійні тести, маски, рукавички. Це ті реалії, які зараз нас супроводжують кожен робочий день. Але жодна програма не була згорнута. Некритичні програми відтермінували на якийсь час, але всі заплановані на цей рік проєкти, які я знаю, успішно відбулися.

— Якщо говорити про досягнення в 2020 році, то стикування Crew Dragon з МКС є великою подією. А що ще такого визначного сталося в 2020-му, на що всім, хто цікавиться космосом, варто звернути увагу і докладніше дослідити?

— Крім уже згаданого польоту місії Crew-1 та капсул іншої приватної компанії Starliner, яка вже здійснила свій демонстраційний орбітальний політ 20 грудня 2019 року, і хоча стиковки через [проблеми] з програмним забезпеченням не відбулося, нам вдалося гарно вийти в атмосферу і безпечно посадити капсулу на ґрунт, а не в океан, як це робить Crew Dragon. Перший політ зі стиковкою цієї капсули призначений на наступний рік.

Варто згадати зонд OSIRIS-REx, який 21 жовтня успішно торкнувся поверхні астероїда Бенну, зібрав зразки і повернувся на землю. А 2023 року дослідження цих зразків допоможуть нам дізнатися, що ж відбулося при формуванні нашого Всесвіту, зокрема Сонячної системи.

Також 30 липня в межах місії Марс-2020 на Червону планету відправився ровер Perseverance — це ровер абсолютно іншого покоління, він має торкнутися поверхні Марсу 18 лютого наступного року. І повним ходом іде програма Artemis, до якої, до речі, днями долучилася і Україна, ставши однією з дев’яти учасниць. Я вважаю, це дуже велика перемога.

Підписуйтесь на наші подкасти на Soundcloud, Apple Podcasts, Google Podcasts і на платформі MEGOGO

poster
Підписатись на щоденну email-розсилку
матеріалів розділу Техно
Розсилка про те як технології змінють світ
Щопонеділка

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X