Морський Чорнобиль. Чому весь світ злякався російської плавучої атомної станції

4 травня 2018, 08:02
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

Гордість Росії - плавуча атомна електростанція Академік Ломоносов залишила Санкт-Петербург та спрямувала в бік Мурманська. І хоча на кораблі поки немає ядерного палива, ряд країн уже висловили застереження та попросили прибрати судно подалі від своїх берегів.

Приблизно десять років Росія займалася розробкою і будівництвом пересувної атомної теплоелектростанції. За даними Росатома їх енергоблок оснащений двома реакторами, загальною потужністю 70 МВт.

Відео дня

Російські атомники планують використовувати плавучу АЕС в районах Крайньої Півночі та Далекого Сходу, щоб «забезпечити енергією віддалені промислові підприємства, портові міста, а також газові і нафтові платформи, розташовані у відкритому морі». Також, повідомляється, що станції буде досить для підтримки життєдіяльності міста з населенням приблизно 100 тисяч людей.

Попри запуск американської плавучої АЕС Стерджіс ще в кінці 60-х, Росатом заявляє, що їх установка є «унікальним і першим у світі проектом мобільного транспортабельного енергоблоку малої потужності».

Як би там не було, 28 квітня 2018-го судно з ядерною установкою Академік Ломоносов залишило територію Балтійського заводу у Санкт-Петербурзі.

Пересувну станцію планують транспортувати (саме транспортувати, адже самостійно корабель не ходить) в Мурманськ, після чого Ломоносова відбуксують в місто Певек Чукотського автономного округу.

Спочатку судно хотіли заправити ядерним паливом і запустити його реактори прямо в центрі Санкт-Петербурга. Але, Greenpeace Росії створив петицію проти запуску реакторів в центрі п'ятимільйонного мегаполісу, яку підписали понад 11 тисяч активістів.

Своє обурення також висловили представники країн Балтійського басейну, які побачили загрозу в транспортуванні радіаційно небезпечного об'єкта.

Буй з написом "Ні плавучому" Чорнобилю! ", Фото: AFP

Росатом піддався тиску екологів і зарубіжних країн, вирішивши відправити, поки безпечну, пересувну станцію у Мурманськ, - нині найбільше у світі місто за полярним колом. Вже там Академік Ломоносов буде заправлений ядерним паливом і відправиться на Чукотку для введення в експлуатацію орієнтовно у 2019-му.

Запуск плавучої АЕС у всього лише 300-тисячному Мурманську все одно насторожує представників Greenpeace.

Ядерний експерт Greenpeace в Центральній і Східній Європі Ян Хаверкамп заявив: «Випробовувати ядерний реактор в такому густонаселеному районі, як центр Петербурга щонайменше безвідповідально. Проте, перенесення випробувань цього «ядерного Титаніка» подалі від очей громадськості не робить його менш небезпечним».

Крім «ядерного Титаніка», критики і екологи називають російську пересувну АЕС «плавучим Чорнобилем» і «Чорнобилем на льоду».

Всупереч застереженням, судном-АЕС зацікавилися 15 країн, враховуючи Китай, Індонезію, Малайзію, Алжир та Аргентину, як передає RT.

Також, російський іномовник повідомляє, що всі процедури по експлуатації Академіка Ломоносова проводяться згідно вимогам Міжнародного агентства з атомної енергії.

Самі ж інженери станції впевнені в надійності і безпеці свого дітища, та називають судно наполовину електростанцією - наполовину криголамом.

Проте, приводи для занепокоєння все-таки є: оскільки плавучу АЕС планують вводити в експлуатацію поблизу берегових ліній і мілководдя, існують ризики витоку ядерних відходів, а, через свій плаский корпус, станція вразлива до водних стихій, не кажучи вже про загрози тероризму і суворі умови Крайньої Півночі.

Хоча, колишній глава Ядерної комісії США Дейл Клейн говорить, що поширені в ЗМІ заяви про «плавучий Чорнобиль» та «ядерний Титанік» не мають доказової бази і лише наганяють страх на людей.

Американський експер-ядерник вважає, що пересувна станція може бути цілком надійною та безпечною. Звичайно, є складнощі у розробці таких установок, з якими, як сподівається експерт, впоралися російські інженери.

Дейл Клейн пояснює - коли ядерні реактори будують на суші, їх оточують більш ніж метровим захисним шаром бетону. Щоб помістити таку вагу на судно - потрібно спроектувати корабель досить значних розмірів, що не дуже схоже на Ломоносова з його, всього лише, 20000 тоннами водотоннажності і командою з 70 чоловік.

Також, борт такого корабля повинен бути досить стійкий до перекидання, що повністю суперечить пласкому дну російської плавучої АЕС.

Але, заради справедливості варто зазначити, що судна, які транспортують ядерні ректори і використовують їх в якості двигуна, існують вже давно та експлуатуються доволі успішно.

З огляду на це, НВ вирішило створити добірку найбільш вражаючих кораблів-атомоходів.

USS Наутілус

Перший у світі атомний підводний човен.

У 1954-му субмарина була прийнята на озброєння ВМС США, а вже в 1958-му Наутілус став першим в історії підводним човном, що дістався Північного полюса.

Ядерний реактор Вестінгауз, потужністю 9860 кВт, забезпечував Наутилусу 13800 кінських сил і швидкість понад 20 вузлів (37 км/год).

За умов постійної роботи вентиляції, наявності особового складу та запасів продуктів, судно могло б функціонувати необмежену кількість часу.

Але, через надважкий біологічний захист (приблизно 740 тонн) та надмірну гучність і вібрацію, яку створював Наутілус, підводний човен був виведений з експлуатації у 1980-му.

Криголам Ленін

На честь комуністичного вождя було названо перше у світі надводне судно з ядерним двигуном у 1957-му.

Маючи два атомні реактори із загальною потужністю майже 33 МВт і тягою 44000 к.с., Ленін міг ходити автономно приблизно один рік.

Зі своїми трьома гвинтами, криголам розганявся до 18 вузлів (33 км/год), та використовувався для експедицій на Північний полюс.

З 1989-го Ленін виведений з ладу і функціонує як музей в Мурманську.

Саванна

Перший в світі вантажопасажирський атомохід також належить США.

Судно з одним ядерним реактором, потужністю 74 МВт (20300 к.с.), могло пройти 300000 миль при 20 вузлах на одноиу повному завантаженні ядерним паливом.

Але, через низьку пасажиромісткість (всього 60 осіб) і високу вартість експлуатації, «Саванна» пропрацювала всього 10 років, з 1962-го по 1972-й.

Сьогодні, з корабля вивантажено все ядерне паливо, але на ньому досі залишився реактор, який планують вилучити протягом наступних 10 років.

Авіаносець Джеральд Р. Форд

Нині це найбільший у світі військовий корабель.

При довжині майже 340 метрів і близько 100000 тонн водотоннажності, для бойової експлуатації кораблю потрібен екіпаж більш ніж 2500 чоловік, а всього авіаносець може розмістити майже 4400 чоловік і 75 одиниць літаків та гвинтокрилів.

Джеральд Форд використовує два атомних двигуна, які можуть розігнати пересувний військовий аеропорт до 30 вузлів (55 км/год) і використовуватися без заміни паливних стрижнів приблизно 50 років.

Корабель був введений до складу флоту США в середині 2017-го, та його вартість склала майже $13 млрд.

Поки існує лише один екземпляр такого авіаносця, але всього ВМС США планує спустити на воду 10 подібних кораблів.

Наступний атомний авіаносець названий на честь президента Джона Кеннеді і повинен бути введений в експлуатацію вже у 2020 році.

poster
Підписатись на щоденну email-розсилку
матеріалів розділу Техно
Розсилка про те як технології змінють світ
Щопонеділка

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X