Битва за хмару: локальні дата-центри vs міжнародні хмарні провайдери

24 січня 2020, 16:28
Новини компаній
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке
Переваги хмарних рішень у державному секторі очевидні (Фото:Microsoft)

Переваги хмарних рішень у державному секторі очевидні (Фото:Microsoft)


Михайло Шмєльов

директор з питань національних технологічних стратегій й політики для 24 країн регіону Центральної та Східної Європи компанії Microsoft

Хмарні технології прискорять цифровізацію України. Міністерство цифрової трансформації вже тестує ряд онлайн-послуг на базі хмарних рішень: платформу «Мережа», «гарячу лінію» для підприємців, «Електронний кабінет забудовника», «єМалятко» та бета-версію платформи «Дія» — перший крок у реалізації проєкту «Держава у смартфоні». Мета інтернет-сервісів — зробити взаємодію українців з державою максимально комфортною: без черг під кабінетами чиновників, тяганини та купи паперів.

Це повністю автоматизовані онлайн-послуги, за допомогою яких можна оформити водійські права або допомогу по догляду за дитиною, зареєструвати ПП або отримати ліцензію на будівництво.

Переваги хмарних рішень у державному секторі очевидні: відмова від закупівлі дорогого «заліза» та системного програмного забезпечення для власних дата-центрів або серверних кімнат, мільярдна економія бюджетних коштів, автоматизація процесів, прозора взаємодія громадян і бізнесу з держструктурами, швидке розв’язання питань, зниження корупції, доступ 24/7.

Щоб Україна успішно рухалася у бік цифрової трансформації, необхідно підготувати відповідний регуляторний ландшафт. Для його розробки уряд країни звернувся до провідних зовнішніх експертів ІТ-індустрії. До їх числа увійшли й представники компанії Microsoft Україна.

У Верховну Раду України вже подано на розгляд два базових законопроєкти: № 2264 «Про електронні комунікації» та № 2655 «Про хмарні послуги». Вони дадуть загальний вектор розвитку цифровізації країни й вплинуть на швидкість її трансформації.

Законопроєкт «Про електронні комунікації» розв’яже проблему мережевого підключення в містах та селах обласних і районних центрів України так, щоб кожен житель країни отримав доступ до послуг платформи «Дія».

Законопроєкт № 2655 введе саме поняття «хмара» у законодавче поле. У ньому прописані такі ключові поняття як: хмарні обчислення, зони відповідальності провайдерів та споживачів хмарних послуг, способи надання послуг та їх правові основи, вимоги до провайдерів і багато інших важливих аспектів.

Закон заощадить сотні мільйонів гривень державного бюджету на створення та обслуговування власних дата-центрів, і, що не менш важливо, прискорить процес впровадження інноваційних цифрових рішень в повсякденну діяльність органів державного управління країни.

Фахівці компанії Microsoft Україна пропонують зробити це з використанням технологій гібридної хмари: в залежності від рівня конфіденційності інформації до 90% інформації можна безпечно обробляти з використанням ресурсів публічної хмари, а іншу частину — в приватних дата-центрах. При цьому в договорах із хмарними провайдерами будуть прописані вимоги захисту даних від сторонніх втручань. Це досить поширена практика серед європейських країн.

Якщо законопроєкт буде прийнятий, то Кабінет Міністрів ініціює розробку додаткових вимог до контрактів з провайдерами. Це спростить закупівлю хмарних послуг, зробить її прозорою і позбавить від неприємних складань комерційних пропозицій (RFP).

Згідно з законопроєктом, кожна держустанова матиме можливість використовувати будь-яку комбінацію з трьох моделей надання хмарних послуг:

1. Програмне забезпечення як сервіс (SaaS)

Модель SaaS дозволить держустановам відійти від паперових транзакцій, оцифрувати їх і перемістити до хмари. Не потрібно купувати ліцензії ПЗ, закуповувати під них обладнання та інше. Придбання передплати на сервісне програмне забезпечення провайдерів розв’яже цю проблему, оскільки їх ПЗ часто оновлюється.

Наочний приклад — Microsoft Office 365 — універсальне рішення, до складу якого входить остання версія пакету Office, а також ряд можливостей: ефективна взаємодія через онлайн-зв'язок, доступ до електронної пошти, календаря, контактів, захист інформації, даних від шкідливих програм і кібератак.

Купуючи підписку, користувач платить тільки за ті послуги, якими користується. Якщо програма не вимагає первинної адаптації під потреби замовника, перший платіж за ПЗ може бути відсутнім в принципі. У цьому і полягає перевага моделі SaaS перед класичною ліцензованою програмою, яка передбачає суттєві інвестиції на її закупівлю. Періодичні орендні платежі розробники порівнюють з вартістю технічної підтримки — зазвичай вони прописуються в договорі й тому є передбачуваними. Таким чином, забезпечується захист інвестицій замовника у використовуване рішення.

2. Платформа як сервіс (PaaS)

Модель PaaS — модель, коли провайдер надає клієнтам онлайн платформу для розробки, запуску та управління бізнес-додатками. Послуги платформи доставляються користувачам за допомогою публічної, приватної або гібридної хмари.

Так, у публічній хмарі користувач контролює використання програмного продукту, а провайдер надає йому послуги, сховища, мережу, базу даних тощо. У приватній хмарі модель PaaS працює як ПЗ у дата-центрі користувача. Відповідно, гібридна хмара — це мікс приватної та публічної хмари.

Серед переваг PaaS — економія на створенні окремої інфраструктури (оскільки її надає провайдер), гнучкість для розробки додатків, зручність в управлінні ресурсами та даними.

Платформа як сервіс має великий попит у створенні рішень для різних завдань урядів світу. Так, платформа Azure Microsoft допомогла Естонії оптимізувати державні процеси, скоротивши паперові транзакції до 5%. Мексика реорганізувала роботу податкової служби, збільшивши базу користувачів електронним сервісом збору податків на 6,3 мільйона людей і скоротила витрати на обслуговування служби на 20%.

Польща запустила хмарний сервіс для подачі податкових накладних за пів року. А Великобританія забезпечила безпечний і цілодобовий доступ до інформаційних ресурсів державних органів, тим самим підвищивши рівень продуктивності співробітників, що працюють у різних точках планети.

3. Інфраструктура як сервіс (IaaS)

У цій моделі користувач може побудувати свої власні IT-платформи, отримавши доступ до хмарних ресурсів зберігання, мережевих і обчислювальних можливостей провайдера. У моделі IaaS сторонні провайдери надають користувачам віртуальну обчислювальну інфраструктуру на базі власних наявних в їх розпорядженні обчислювальних засобів і програмне забезпечення для клієнтів. У деяких випадках вони також займаються підтримкою комп’ютерних систем компаній, включаючи резервне копіювання даних.

IaaS має попит у великих компаніях, тому що істотно скорочує витрати на створення власного дата-центру або приватної хмари, оптимізує бізнес-процеси та дає доступ до нових можливостей інфраструктури провайдера.

Так, компанія Метінвест вже понад 12 років має оперативний доступ до інноваційних хмарних послуг Microsoft, інформації про нові розробки та продукти, програми навчання, технічної та консалтингової підтримки.

Українські компанії активно впроваджують хмарні рішення у свій бізнес. Вони дозволяють їм швидше масштабуватися шляхом спрощення операційної діяльності та виходу на світову арену. Також бізнес довіряє свої дані та інформацію міжнародним хмарним провайдерам, оскільки вони відповідають міжнародним стандартам і вимогам у сфері безпеки та захисту даних, у тому числі й персональних, зокрема одним із найбільш жорстких вимог в цій сфері — європейському регламенту у сфері захисту персональних даних — GDPR. Рівень захисту в системах хмарних обчислень у міжнародних хмарних провайдерів набагато вище, ніж у локальних дата-центрів. Щоб в цьому переконатися, досить познайомитися з партнерською екосистемою Microsoft Україна, куди входить понад 1000 ІТ-компаній, які обслуговують локальний і міжнародний бізнес.

Якщо оцінювати українську екосистему розробників програмних продуктів, що надають свої рішення у вигляді хмарних сервісів, скажімо, Rolls-Royce, Boeing, BMW і розробників, які розробляють програмне забезпечення на замовлення українських органів державного управління, то, на жаль, ми побачимо два паралельних всесвіти. Останні змушені використовувати технології, платформи та продукти, які відповідають застарілим і вкрай заплутаним вимогам національних нормативних актів і, в кращому випадку, звертаються до локальних хмарних провайдерів, щоб встановити у них свої віртуальні сервери. Це призводить до того, що українська держава не використовує розробки тих українських компаній, які досить успішні по всьому світу.

Щоб прискорити перехід на цифровий формат взаємодії між громадянами, бізнесом та державою, необхідні програмні рішення з використанням штучного інтелекту та кращих практик у сфері захисту інформації. А це рівень міжнародних хмарних провайдерів.

На жаль, локальні провайдери зможуть створювати подібні рішення років через п’ятнадцять-двадцять. У країни немає часу чекати, поки в Україні з’являться власні технології, які здатні прискорити економічне зростання. Необхідно вже сьогодні брати те, краще, що може дати світовий досвід і, відштовхуючись від цього, створювати нові прогресивні технології.

***

Наскільки експертиза міжнародних хмарних провайдерів матиме попит в українському уряді, дізнаємось у лютому після першого голосування законопроєкту № 2655 «Про хмарні послуги» в сесійній залі Парламенту.

poster
Підписатись на щоденну email-розсилку
матеріалів розділу Техно
Розсилка про те як технології змінють світ
Щопонеділка

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X